Ототожнення з цією республікою СНД зобов’язує прийняти її систему цінностей, зокрема історіографічну концепцію. Згідно цієї концепції Україна народилася 24 серпня 1991 року. Оскільки ця теза дійсності не відповідає, то руйнується фундамент як історіографічної концепції так і системи цінностей. Республіка таким чином не є тим, чим є Україна. Це різні речі. Республіка – паразитарне утворення, поліп на тілі української нації.
Як кожен поліп, республіка відімре. Головне не заважати цьому природному процесу, чому якнайкраще відповідає принцип дотримання чинного законодавства. Відсутність межі між помаранчевими, донецькими та їх спільниками дозволяє вважати їх спільнотою, об’єднаною визиском та здирництвом.
Теперішня політична система є дитятком цієї республіки. Тому відмирання республіки призведе до відмирання політичних партій. Як і республіка, політичні партії потрібні лише власному керівництву. Більш нікому. Чи потрібні тобі, добрий читачу, політичні партії цієї незалежної республіки?
Не звертати уваги на агонію, знати правду і впроваджувати її тези в практичному житті. Навіщо українцям ця толерантна республіка, коли була Київська Русь? Є з чим порівняти. Територіально, етнічно, психологічно Україна – нова Київська Русь. Не варто вигадувати якісь проекти - достатньо поновити статус. Для цього потрібна воля. Вольових персонажів – на провідні ролі.
Чи є воля у керівників цієї незалежної республіки? Немає. Більше питань нема.
Особисте збагачення псевдоеліти – мета існування цієї республіки. Тому вона довго не проіснує. Тільки не треба плачу на тему „Україна в небезпеці”. Наша країна буде існувати і після припинення існування цієї 15-річної республіки.
Наша справжня історія сягає корінням сивої давнини. Опонентам – 15 років. Вони - наївні підлітки, зі своїми підлітковими мареннями „політичної нації”, „орієнтації на РФ”, „інтеграції до Європи”. Україні від цих романтичних фантазій ні холодно ні спекотно.
Нова Київська Русь плекається в тверезомислячих середовищах патріотичних субкультур та спортивних залах. Мінімалізм як антитеза ліберальній багатовекторності. Холоднокровність і оптимізм. Знати і вірити. Практикувати. І буде вам щастя. Крапка.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Про цю республіку
Світ:
06082305a.jpg
Теперішня політична система є дитятком цієї республіки. Тому відмирання республіки призведе до відмирання політичних партій. Як і республіка, політичні партії потрібні лише власному керівництву. Більш нікому. Чи потрібні тобі, добрий читачу, політичні партії цієї незалежної республіки?
Не звертати уваги на агонію, знати правду і впроваджувати її тези в практичному житті. Навіщо українцям ця толерантна республіка, коли була Київська Русь? Є з чим порівняти. Територіально, етнічно, психологічно Україна – нова Київська Русь. Не варто вигадувати якісь проекти - достатньо поновити статус. Для цього потрібна воля. Вольових персонажів – на провідні ролі.
Чи є воля у керівників цієї незалежної республіки? Немає. Більше питань нема.
Особисте збагачення псевдоеліти – мета існування цієї республіки. Тому вона довго не проіснує. Тільки не треба плачу на тему „Україна в небезпеці”. Наша країна буде існувати і після припинення існування цієї 15-річної республіки.
Наша справжня історія сягає корінням сивої давнини. Опонентам – 15 років. Вони - наївні підлітки, зі своїми підлітковими мареннями „політичної нації”, „орієнтації на РФ”, „інтеграції до Європи”. Україні від цих романтичних фантазій ні холодно ні спекотно.
Нова Київська Русь плекається в тверезомислячих середовищах патріотичних субкультур та спортивних залах. Мінімалізм як антитеза ліберальній багатовекторності. Холоднокровність і оптимізм. Знати і вірити. Практикувати. І буде вам щастя. Крапка.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта