Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

“Країна Надзвичайного Стану” Пата Бьюкенена

На 240-й сторінці чудової логічної Бьюкененівської нової книги “Країна Надзвичайного стану. Вторгнення Третього Світу і Захоплення Америки” (State of Emergency: The Third World Invasion and Conquest of America) з’являються такі слова: “Одна з дійсно головних проблем, які повстають перед Америкою – це величезний наплив людей із Третього Світу. На країну насувається розпад. В який момент культурне, расове різноманіття перетвориться у соціальну анархію? Як зберегти в таких умовах національну єдність?”

Патрік Дж. БьюкененАле ці слова не належать моєму другові та політичному спаринг-партнерові Пату Бьюкенену (Pat Buchanan). Ці слова – цитата із інтерв’ю, яке дав у 1987 року виданню “Christian Science Monitor” Ерік Севарайд (Eric Sevaried), кореспондент CBS та близький колега Вальтера Кронкайта (Walter Cronkite) та Едварда Мюрроу (Edward R. Murrow).

Лише 19 років тому один з національних [американських] найбільш респектабельних лібералів міг вільно говорити такі слова, за які сьогодні можна зі скандалом позбутися кар’єри публічної фігури.

І сьогодні питання раси, етнічності, мови, культури та імміграції, та проблема чесної розмови про них – у центрі уваги самої важливої на сьогодні книги містера Бьюкенена.

Багато людей знайомі з поглядами містера Бьюкенена на імміграцію. Але навіть ті, хто, як я, читав його попередні книги та його колонки [у газеті] не були готові до безжального наведення неспростовних фактів, якими він підтверджує реальність підзаголовку своєї книги: “вторгнення Третього Світу і захоплення Америки”. Він підкріплює свої доводи проти нелегальної імміграції (а також свої доводи за мораторій навіть на легальну імміграцію) статистичними даними, які серед іншого демонструють шокуюче непропорційний рівень хвороб та злочинності, якій нелегальні мексиканці та інші іммігранти привносять до країни.

Так, наприклад, в Лос-Анджелесі 95 відсотків всіх звинувачень у вбивствах, число яких досягає 1200-1500 – це звинувачення нелегальних прибульців. За даними Центрів Контролю та Попередження Хвороб (Centers for Disease Control and Prevention) у Каліфорнії зараз зафіксовано майже 40 тисяч випадків захворювання на туберкульоз (зовсім недавно вважалась, що цю хворобу майже повністю подолано в Америці). Він надає неспростовні докази, що “реконкіста” південно-західних США – це не просто фантазії кількох дурних екстремістів, а поширене бажання мексиканців (він наводить дані опитування Zogby, проведеного у 2002 році, які показали, що десь від 58 до 28 відсотків мексиканців вірять, що американський південний захід належить Мексиці).

Новою для мене була його посилка на факт, що всі 47 мексиканських консульств у Сполучених Штатах мають доручення передавати підручники до американських шкіл з помітним латиноамериканським контингентом, причому ці підручники навчають історії з позиції генерала Санта Ана (General Santa Ana) – відповідно до якої Америка вкрала південний захід. Лише консульство у Лос-Анджелесі цього року розповсюдило 100 тисяч таких книжок в лос-анджелеському шкільному окрузі.

Містер Бьюкенен нагадує спостереження, що “кожна велика правда починається з богохульства”. У цьому сенсі його книга – суцільне “богохульство” проти не лише ліберальних цінностей, але й проти уявлень про природу Америки, в які вірять багато консерваторів.

Я маю на увазі зокрема 9 главу “Що таке нація”, в якій він відкидає аргумент, що Америка в своєму корені є “сакральною нацією” демократії, рівності та інституцій, сформованих нашою Конституцією.

Натомість містер Бьюкенен наводить аргумент: “Конституція не створює націю – нація ухвалює конституцію”. Коли батьки-засновники вірили в універсальність принципів і прав, вони “були віддані конкретній нації, з якою вони відчували свою спорідненість і були тісно пов’язані кров’ю, духом та пам’яттю”. У цій елегантно побудованій главі він наводить примушуючі задуматись уявлення про націю, куди серед іншого вплітає висловлювання Джорджа Вашингтона, Артура Шлезінгера-молодшего, Олександра Гамільтона, Джозефа Де Майстре, Авраама Лінкольна, Шарля Де Голля, та Ізраеля Зангвіла (єврейський автор книги “Плавильний котел”, 1908 р.).

Звичайно, нема нічого більш жахливо контроверсійного, чим спроба визначити етнічну, мовну та культурну природу та бажаність Америки.

Але поки ми, як країна, не визначимо публічно, якою ми бачимо Америку і якою вона повинна бути, ми ніколи не зможемо раціонально і повноцінно дискутувати на тему, яку імміграційну політику ми повинні проводити.

Містер Бьюкенен цитує французького поета Шарля Пегу (Charles Peguy): “Ніколи не буде відоме, які акти боягузтва були викликані страхом виглядати недостатнього прогресивним”. З цієї точки зору, містер Бьюкенен у своїй книжці безумовно безстрашний. Він безумовно правий. Американці, незалежно від того, від якої нації або етнічної групи ми походимо, створили спільну культуру, варту того, щоб її зберегти, і спільну історію, варту того, щоб її продовжити.

Думаю, що зі мною погодяться більшість американців. Ця книга – “Країна Надзвичайного Стану” – дасть читачам і факти, і тверду підставу потужно робити цю справу.


Pat Buchanan's 'State of Emergency'
Tony Blankley, “The Washington Times”, 16 серпня 2006.

Переклав Володимир Щербина


----------------------------------------------------

В тему:

Патрік Дж. Бьюкенен. Смерть Заходу

"Різноманітність" робить нас нещасними?

Плеінз приєднується до інших міст у забороні нелегальної міграції

Демографічна катастрофа

Тягар білої людини

В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи