Мій товариш, що живе у північній частині Лондону, розповів мені, що після ультразвукового обстеження у лікарнях батькам не говорять про стать майбутньої дитини. Персонал лікарні фактично відкрито називає причину – батькам заборонено надавати таку інформацію через змішаний етнічний склад цієї частини Лондону.
Деякі етнічні групи можуть здійснювати селекцію дитини на основі результатів ультразвукового сканування. В той же час родичу мого товариша, який живе у сільській місцевості – скоріш за все етнічно однорідній – у лікарні вільно повідомили про стать майбутнього немовляти. Схоже, що побоювання статево вибіркових абортів виявилось більш вагомим, чим егалітарне бажання дати всім однаковий догляд.
Враховуючи, що приватні клініки у Об’єднаному Королівстві проводять ультразвукове сканування і надають таку інформацію, люди, які дуже бажають статевого добору (або принаймні, хочуть просто знати стать дитини) матимуть можливість зробити це де завгодно. Єдине, про що уникають при тому говорити, це те, що ультразвукове сканування може бути потенційно нездоровим для дитини.
Ультразвук не дає 100-відсоткової гарантії при визначенні статі дитини. Геніталії можна виразно побачити у хлопчика, але навіть якщо ви їх не знайшли, це все рівно може бути хлопчик. Передові ультразвукові методи можуть підвищити достовірність і робити в майбутньому гарні ранні картинки (див. pdf-файл), але сьогодні це все ще ненадійно і залежить від кваліфікації [того, хто проводить сканування]. Стаття у шведській газеті Svenska Dagbladet розповідає про приголомшених батьків, які отримали помилкову інформацію із приватної клініки (лікарні в Стокгольмі надають безкоштовне ультразвукове обстеження, але лише для медичних цілей і не люблять повідомляти про стать). В даному випадку бажання знати [стать плоду] не пов’язано зі статевою селекцією, тим більше, що визначення статі відбувається вже після терміну, коли дозволяється аборт. Батьки просто хочуть знати і психологічно підготуватись до майбутнього хлопчика чи дівчинки. На шведському блозі, присвяченому вагітності, висунуто вимогу надавати повну інформацію: «стать – це невід’ємна частина дитини, як і її особистість, нирки та хребет. Сьогодні пропорція статей може залежати від простого рішення батьків , “хочуть” чи “не хочуть” вони свою дитину, якщо реально отримують всю можливу інформацію про маленьку істоту, що виношує матуся.
Хтось може зауважити, що чи не все рівно, буде хлопчик чи дівчинка, і що батьківський вибір блакитного або рожевого декору та одягу залежно від статі дитини – це просто данина традиції. Але, якщо це дійсно неважливо, то навіщо тоді це тримати у таємниці і примушувати батьків, які вважають це важливим, прикладати зусилля для отримання такої інформації – що укріплює їхню віру в важливість гендеру? Можливо, острах статевої селекції з її расистським підтекстом є більшою проблемою, чим сама статева селекція?
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
У північному Лондоні побоюються статево вибіркових абортів
Світ:
Мій товариш, що живе у північній частині Лондону, розповів мені, що після ультразвукового обстеження у лікарнях батькам не говорять про стать майбутньої дитини. Персонал лікарні фактично відкрито називає причину – батькам заборонено надавати таку інформацію через змішаний етнічний склад цієї частини Лондону.
06100503s.jpg
Деякі етнічні групи можуть здійснювати селекцію дитини на основі результатів ультразвукового сканування. В той же час родичу мого товариша, який живе у сільській місцевості – скоріш за все етнічно однорідній – у лікарні вільно повідомили про стать майбутнього немовляти. Схоже, що побоювання статево вибіркових абортів виявилось більш вагомим, чим егалітарне бажання дати всім однаковий догляд.
Враховуючи, що приватні клініки у Об’єднаному Королівстві проводять ультразвукове сканування і надають таку інформацію, люди, які дуже бажають статевого добору (або принаймні, хочуть просто знати стать дитини) матимуть можливість зробити це де завгодно. Єдине, про що уникають при тому говорити, це те, що ультразвукове сканування може бути потенційно нездоровим для дитини.
Ультразвук не дає 100-відсоткової гарантії при визначенні статі дитини. Геніталії можна виразно побачити у хлопчика, але навіть якщо ви їх не знайшли, це все рівно може бути хлопчик. Передові ультразвукові методи можуть підвищити достовірність і робити в майбутньому гарні ранні картинки (див. pdf-файл), але сьогодні це все ще ненадійно і залежить від кваліфікації [того, хто проводить сканування]. Стаття у шведській газеті Svenska Dagbladet розповідає про приголомшених батьків, які отримали помилкову інформацію із приватної клініки (лікарні в Стокгольмі надають безкоштовне ультразвукове обстеження, але лише для медичних цілей і не люблять повідомляти про стать). В даному випадку бажання знати [стать плоду] не пов’язано зі статевою селекцією, тим більше, що визначення статі відбувається вже після терміну, коли дозволяється аборт. Батьки просто хочуть знати і психологічно підготуватись до майбутнього хлопчика чи дівчинки. На шведському блозі, присвяченому вагітності, висунуто вимогу надавати повну інформацію: «стать – це невід’ємна частина дитини, як і її особистість, нирки та хребет. Сьогодні пропорція статей може залежати від простого рішення батьків , “хочуть” чи “не хочуть” вони свою дитину, якщо реально отримують всю можливу інформацію про маленьку істоту, що виношує матуся.
Хтось може зауважити, що чи не все рівно, буде хлопчик чи дівчинка, і що батьківський вибір блакитного або рожевого декору та одягу залежно від статі дитини – це просто данина традиції. Але, якщо це дійсно неважливо, то навіщо тоді це тримати у таємниці і примушувати батьків, які вважають це важливим, прикладати зусилля для отримання такої інформації – що укріплює їхню віру в важливість гендеру? Можливо, острах статевої селекції з її расистським підтекстом є більшою проблемою, чим сама статева селекція?
Getting to Know the Little Bundle one is Carrying
Anders Sandberg, "Eudoxa think tank", 04 жовтня 2006 р.
Переклав Володимир Щербина
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта