Проблеми відходів все частіше виносяться на шпальти газет та журналів, все частіше ці питаня обговорюються на конференціях, семінарах і т.п. Мабуть дійсно суспільство дійшло до розуміння, що далі зволікати з вирішенням цих питань не можна.
Але у всіх цих обговорюваннях червоною стрічкою проходять такі особливості: аматори, як правило, лише патетично наголошують про кризовий стан у сфері відходів та закликають до вирішення взагалі, або скаржаться на відсутьність грошей. При усьому цьому, ініціатори обговорювань встигають наголосити на не заперечну, на їх погляляд, сентенцію – “відходи - це золоте дно”. Тоді зовсім не зрозуміло, якщо праця з відходами таке прибуткове діло, то де наші “олігархи із сміття”? І чому тоді для вирішення проблем відходів просять гроші, і не просто гроші, а бюджетні гроші? Може тому, що щоб отримати приватні гроші, потрібно дійсно довести високу рентабільніть сфери відходів, а за бюджетні кошти буде досить зробити звіт. І чому досі багаті підприємці самі не зрозуміли свого “щастя із сміття”? Ще більш цікавим є те, що безапеляційно наголошується, що відходи і за кордоном – “золоте дно”. Та ми і іноземців серед бажаючих озолотитись із наших смітників не бачимо. Більш того, ми знаємо, що найбільша рукотворна споруда у світі - це сміттєзвалище біля Нью-Йорку і те, що натовпу прагнучих отримати цю “золотоносну жилу” у приймальні місцевої мерії не спостерігається. Майже такий же смітник у Гонконгу, та і там не знайшлось розумних та ретельних людей. Буде справедливо визнати, що є інша категорія провидників в роботі з відходами, це ті, які визнають, що сміття - це і є сміття, і більш нічого. Вони знають що і як робити. Знають, як вирішити проблему без грошей, але без грошей в майбутньому, а зараз на втілення їх ідей все ж таки потрібні гроші (чужі, не власні), та й ідеї, зрозуміло, не оголошуються - от дасте гроші, тоді розкажу.
Ніхто не заперечує, що дійсно, стосовно відходів ми більше говоримо ніж діємо, але не можна заперечувати, що в багатьох містах вже зроблені перші кроки сучасної векторної роботи. Досить професійно вирішують ці питання у Краматорську, Маріуполі Донецької області; але треба визнати, що фахівців у менеджменті відходів наші учбові заклади не готують, що в кожному місті ці проблеми вирішуються майже самотужки, часто ділетантами. Тому може кому буде корисним досвід державного комунального підприємства “Біосфера Донецька”.
У 1998 році Донецький міськвиконком визнав помилковість деяких раніш прийнятих рішень відносно питань відходів. Тому від приватної фірми полігон промислових та будівничих відходів було передано для екслуатації ДКП “Біосфера Донецька”. Спадщина заздрощів не викликала - заборгованість до бюджету досягала півтори роки, а по заробітній платі - вісім місяців. Поняття дисципліни не існувало взагалі - прогули та вихід на роботу у нетверезому стані були майже нормою. Передавати юридично не було що, була тільки величезна природна яма, частково засипана сміттям невідомого походження. Причина була тільки в одному: приватні підприємці довірились лозунгу “сміття - золоте дно”, тому все було підпорядковано однієї меті - прибуток будь-якої ціною і як найшвидше. Під таку мету приймали на роботу людей, вони теж воліли озолотитись. Практика показала інше - золота в лайні не було, а були постійні приписання санітарних та екологічних служб, та потрібно було ще вкладати гроші, щоб підтримувати полігон у належному стані, тому і дішло діло до жалюгідного стану. Із величезної кількості підприємств міста договори на заховання своїх відходів уклали тільки сім.
Завдяки прийнятим новим керівництвом енергійним діям, вже досить швидко стан на підприємстві змінився, і тепер у Донецьку замість сміттєзвалища є полігон промислових відходів. Вперше за 32 роки його існування, пробурені і підтримуються у належному стані свердловини для контролю за якістю підземних вод, закуплено обладнання, важка техніка, витримується технологія. Змінився клімат у колективі - тільки у минулому, 2002 році, проведено 12 суботників з благоустрою, очищена від сміття вся прилегла до полігону теріторія. Причини змін не лише в тому, що була змінена форма власності. На підприємстві добре зрозуміли, що узагальненого досвіду праці з промисловими відходами в їх розпорядженні немає, що підприємства не дуже бажають укладати договори на поховання відходів, тому, по-перше, були прийняті необхідні заходи з утворення громадської організації - асоціації у сфері роботи із твердими відходами. Вже перші кроки роботи у цьому напрямку показали велику зацікавленість багатьох людей в плідній праці цієї організації. Працівники підприємства набули досить велику кількість корисних пропозицій, багато із яких були використані. Були прийняті відповідні рішення місьвиконкому, котрі упоряджували відносини між підприємствами міста стосовно відходів, та контролюючими органами. Були затверджені ціни на послуги полігону, які враховували рівень небезпеки відходів та передбачали виконання ст.17 Закону України “Про Відходи” і забезпечували участь підприємств міста у будуванні полігону. Все краще, що було запропоновано фахівцями других міст, та регіонів бралося до уваги.
Ось основні аспекти векторності, які були прийняті на ДКП “Біосфера Донецька”:
1) Основа програми діяльності - відмовитись від надій на постійні бюджетні кошти.
2) Відкинули надії, що хтось буде більш ретельно, ніж працівники підприємства, дбати про виконання законодавства стосовно відходів, тому утворили свій інспекторський відділ.
3) Розробили конкретну п’ятирічну програму роботи з відходами, принцип якої - мінімізація утворювання відходів.
4) Здійснюється паспортизація усіх об’єктів утворення відходів.
5) Прийняті конкретні вимоги до транспортування відходів
6) Зроблена комп’ютерна база даних із накопичення та регулювання відходами.
7) Окремо виділені специфічні питання відносно будівничих, біологічних та небезпечних відходів.
8) Особлива увага надається плідним стосункам з громадськістю, засобами масової інформації. Неочікувана велика допомога була отримана від мешканців міста, волонтерів.
Результати праці підприємства були приємно вражаючими: збільшилась кількість підприємств-замовників на послуги полігону (у 1998 році - 7 договорів, у 1999 р. - 36, у 2000 р.-105, у 2001 р. -326, у 2002 р. - 957), відповідно до цього зріс рівень виробничої навантаженості (у 1999 році -12 %, 2000 р. -102 %, 2001 р. - 352 %).
Підприємство повністю розрахувалось за борги по бюджету, своєчасно виплачується заробітна плата, котра, до речі, тричі за останні два роки підвищувалась.
Донецьк - не рядове обласне місто, - це столиця Донбасу. Двічі визнавався ЮНЕСКО кращим промисловим містом світу. Мав статус промислового міста-курорту, і тому ДКП “Біосфера Донецька”, згідно планам місьвиконкому, будує свою роботу так, щоб місто було лідером по чистоті і благоустрою.
Але дуже багато питань, особливо із вдосконалення законодавства про відходи, котрі не можливо вирішувати на регіональному рівні. Багато ідей, котрі можливо будуть цікавими нашим колегам.
Асоціація по відходам, наше підприємство запрошує фахівців, екологічний актив, усіх зацікавлених до обговорення цієї проблеми. Ми можемо дати необхідні пояснення, запропонувати векторні матеріали по Україні і других країнах. Спільно ми зможемо зробити так, що наші онуки будуть нам вдячні!
З повагою. Директор ДКП “Біосфера Донецька” Тупiлко Вiктор Петрович.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Основи векторності, або шлях досягнення успіху.
Світ:
Проблеми відходів все частіше виносяться на шпальти газет та журналів, все частіше ці питаня обговорюються на конференціях, семінарах і т.п. Мабуть дійсно суспільство дійшло до розуміння, що далі зволікати з вирішенням цих питань не можна.
Але у всіх цих обговорюваннях червоною стрічкою проходять такі особливості: аматори, як правило, лише патетично наголошують про кризовий стан у сфері відходів та закликають до вирішення взагалі, або скаржаться на відсутьність грошей. При усьому цьому, ініціатори обговорювань встигають наголосити на не заперечну, на їх погляляд, сентенцію – “відходи - це золоте дно”. Тоді зовсім не зрозуміло, якщо праця з відходами таке прибуткове діло, то де наші “олігархи із сміття”? І чому тоді для вирішення проблем відходів просять гроші, і не просто гроші, а бюджетні гроші? Може тому, що щоб отримати приватні гроші, потрібно дійсно довести високу рентабільніть сфери відходів, а за бюджетні кошти буде досить зробити звіт. І чому досі багаті підприємці самі не зрозуміли свого “щастя із сміття”? Ще більш цікавим є те, що безапеляційно наголошується, що відходи і за кордоном – “золоте дно”. Та ми і іноземців серед бажаючих озолотитись із наших смітників не бачимо. Більш того, ми знаємо, що найбільша рукотворна споруда у світі - це сміттєзвалище біля Нью-Йорку і те, що натовпу прагнучих отримати цю “золотоносну жилу” у приймальні місцевої мерії не спостерігається. Майже такий же смітник у Гонконгу, та і там не знайшлось розумних та ретельних людей. Буде справедливо визнати, що є інша категорія провидників в роботі з відходами, це ті, які визнають, що сміття - це і є сміття, і більш нічого. Вони знають що і як робити. Знають, як вирішити проблему без грошей, але без грошей в майбутньому, а зараз на втілення їх ідей все ж таки потрібні гроші (чужі, не власні), та й ідеї, зрозуміло, не оголошуються - от дасте гроші, тоді розкажу.
Ніхто не заперечує, що дійсно, стосовно відходів ми більше говоримо ніж діємо, але не можна заперечувати, що в багатьох містах вже зроблені перші кроки сучасної векторної роботи. Досить професійно вирішують ці питання у Краматорську, Маріуполі Донецької області; але треба визнати, що фахівців у менеджменті відходів наші учбові заклади не готують, що в кожному місті ці проблеми вирішуються майже самотужки, часто ділетантами. Тому може кому буде корисним досвід державного комунального підприємства “Біосфера Донецька”.
У 1998 році Донецький міськвиконком визнав помилковість деяких раніш прийнятих рішень відносно питань відходів. Тому від приватної фірми полігон промислових та будівничих відходів було передано для екслуатації ДКП “Біосфера Донецька”. Спадщина заздрощів не викликала - заборгованість до бюджету досягала півтори роки, а по заробітній платі - вісім місяців. Поняття дисципліни не існувало взагалі - прогули та вихід на роботу у нетверезому стані були майже нормою. Передавати юридично не було що, була тільки величезна природна яма, частково засипана сміттям невідомого походження. Причина була тільки в одному: приватні підприємці довірились лозунгу “сміття - золоте дно”, тому все було підпорядковано однієї меті - прибуток будь-якої ціною і як найшвидше. Під таку мету приймали на роботу людей, вони теж воліли озолотитись. Практика показала інше - золота в лайні не було, а були постійні приписання санітарних та екологічних служб, та потрібно було ще вкладати гроші, щоб підтримувати полігон у належному стані, тому і дішло діло до жалюгідного стану. Із величезної кількості підприємств міста договори на заховання своїх відходів уклали тільки сім.
Завдяки прийнятим новим керівництвом енергійним діям, вже досить швидко стан на підприємстві змінився, і тепер у Донецьку замість сміттєзвалища є полігон промислових відходів. Вперше за 32 роки його існування, пробурені і підтримуються у належному стані свердловини для контролю за якістю підземних вод, закуплено обладнання, важка техніка, витримується технологія. Змінився клімат у колективі - тільки у минулому, 2002 році, проведено 12 суботників з благоустрою, очищена від сміття вся прилегла до полігону теріторія. Причини змін не лише в тому, що була змінена форма власності. На підприємстві добре зрозуміли, що узагальненого досвіду праці з промисловими відходами в їх розпорядженні немає, що підприємства не дуже бажають укладати договори на поховання відходів, тому, по-перше, були прийняті необхідні заходи з утворення громадської організації - асоціації у сфері роботи із твердими відходами. Вже перші кроки роботи у цьому напрямку показали велику зацікавленість багатьох людей в плідній праці цієї організації. Працівники підприємства набули досить велику кількість корисних пропозицій, багато із яких були використані. Були прийняті відповідні рішення місьвиконкому, котрі упоряджували відносини між підприємствами міста стосовно відходів, та контролюючими органами. Були затверджені ціни на послуги полігону, які враховували рівень небезпеки відходів та передбачали виконання ст.17 Закону України “Про Відходи” і забезпечували участь підприємств міста у будуванні полігону. Все краще, що було запропоновано фахівцями других міст, та регіонів бралося до уваги.
Ось основні аспекти векторності, які були прийняті на ДКП “Біосфера Донецька”:
1) Основа програми діяльності - відмовитись від надій на постійні бюджетні кошти.
2) Відкинули надії, що хтось буде більш ретельно, ніж працівники підприємства, дбати про виконання законодавства стосовно відходів, тому утворили свій інспекторський відділ.
3) Розробили конкретну п’ятирічну програму роботи з відходами, принцип якої - мінімізація утворювання відходів.
4) Здійснюється паспортизація усіх об’єктів утворення відходів.
5) Прийняті конкретні вимоги до транспортування відходів
6) Зроблена комп’ютерна база даних із накопичення та регулювання відходами.
7) Окремо виділені специфічні питання відносно будівничих, біологічних та небезпечних відходів.
8) Особлива увага надається плідним стосункам з громадськістю, засобами масової інформації. Неочікувана велика допомога була отримана від мешканців міста, волонтерів.
Результати праці підприємства були приємно вражаючими: збільшилась кількість підприємств-замовників на послуги полігону (у 1998 році - 7 договорів, у 1999 р. - 36, у 2000 р.-105, у 2001 р. -326, у 2002 р. - 957), відповідно до цього зріс рівень виробничої навантаженості (у 1999 році -12 %, 2000 р. -102 %, 2001 р. - 352 %).
Підприємство повністю розрахувалось за борги по бюджету, своєчасно виплачується заробітна плата, котра, до речі, тричі за останні два роки підвищувалась.
Донецьк - не рядове обласне місто, - це столиця Донбасу. Двічі визнавався ЮНЕСКО кращим промисловим містом світу. Мав статус промислового міста-курорту, і тому ДКП “Біосфера Донецька”, згідно планам місьвиконкому, будує свою роботу так, щоб місто було лідером по чистоті і благоустрою.
Але дуже багато питань, особливо із вдосконалення законодавства про відходи, котрі не можливо вирішувати на регіональному рівні. Багато ідей, котрі можливо будуть цікавими нашим колегам.
Асоціація по відходам, наше підприємство запрошує фахівців, екологічний актив, усіх зацікавлених до обговорення цієї проблеми. Ми можемо дати необхідні пояснення, запропонувати векторні матеріали по Україні і других країнах. Спільно ми зможемо зробити так, що наші онуки будуть нам вдячні!
З повагою.
Директор ДКП “Біосфера Донецька” Тупiлко Вiктор Петрович.
--------------------------------------------------
ДКП “Біосфера Донецька”
83096, м. Донецьк, вул. Північна (Северная), 19
тел.: (062) 385-46-57
факс: (062) 385-43-59
[email protected]
Китайська школярка відкрила хробаків, що пожирають пластик
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта