Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Пам'ятай про Батурин-1708

Цими листопадовими днями виповнюється 298 років з того жахливого для України дня, коли московські окупанти вирізали жителів Батурина.

Як розповідають джерела, солдати Петра I нищили наших людей не тільки у домашніх оселях чи на вулицях, а навіть і у храмах, куди тікали дітки, сподіваючись на захист Божий. Але сатана у подобі москаля не зупинявся навіть перед образами Божими…

А коли вже храми були спалені, московські людожери піднімали дзвони, підкладали під них дитячі голівки, далі дзвони відпускали, і, спостерігаючи як конають дітки, солдати реготали, вигукуючи: "Гляди-ка, Ванятка, как смешно хохлята ножками-то дрыгают!" Робята тєшілісь...

Та чи випадковою була ота смертельна оргія у виконанні ординців? Давайте проаналізуємо. Ще за двісті років до батуринської трагедії війська московських царів Івана III, а потім Івана IV до ноги вирізали жителів Новгорода та Пскова. А це ж були, як твердить історик Микола Костомаров, древні русичі, тобто українці… Потім настала черга народів Сибіру. "Чудо-богатирі" Суворова вирізали ногайських татар, а особливо "робята потєшілісь" у Чечні. Ось як ці події після набігу росіян на чеченський аул описує російський письменник Лев Толстой. "Мальчик был проткнут штыком в спину… О ненависти к русским никто не говорил. Чувство, которое испытывали все чеченцы, от мала до велика, было сильнее ненависти. Это была не ненависть, а непризнание этих русских собак людьми и такое отвращение, гадливость и недоумение перед нелепой жестокостью этих существ, что желание истреблять их, как желание истреблять крыс, ядовитых пауков и волков, было таким же естественным чувством, как чувство самосохранения" (Лев Толстой. Повести и рассказы. Хаджи-Мурат, М. "Художественная литература". 1978. Стр. 410). Можна ще згадати голодомор українців, спроби Москви вислати всіх українців у сибіри, як перед тим татарів чи чеченців, репресії та депортації цілих регіонів прибалтів, або нинішню війну Росії проти чеченців. Це ще недавно О. Солженіцин змушений був визнати, що росіяни стали найбільш ненависною нацією у всьому світі. А Анатолій Собчак, коли його запитали, чому Бог так карає московитів, відповів гранично ясно: " Всякий уряд творить свої злочини разом із своїм народом, і всякий народ несе відповідальність за злочини свого уряду нарівні з урядом". Але повернімося до Батурина. Всі його кати своє отримали. Був засланий до Сибіру із своєю сім'єю і там, як мамонт, закопаний у мерзлу землю Меншиков. Петро I, який звелів задушити свого сина Олексія і який власноручно, як кат, відрубував на ешафоті голови стрільцям, гигнув від сифілісу на п'ятдесят третьому році життя. Але це ще було не все. Його внук, Петро II, помер ще малим; ще одного внука, Петра III, вбила його дружина, Катерина II; правнука, Павла I, вбив його син, Олександр I; Олександра II вбили народовольці, а восьме та дев'яте покоління, – Миколу II та його сім'ю, за вказівкою Леніна вбили комуністи. Без сумніву, справедлива доля не обминула і нащадків тих солдатів, які виконували волю отих "царів, катів людських".

P. S. Церква Московського патріархату безліч разів правила службу за "здравіє" Петра I, його сатрапів та "славноє русскоє воінство", яке творило терор у Батурині, але ніколи, жодного разу, не відспівала невинно убієних батурян. Ця церква не брала участі навіть у ритуалі поховання жертв 10 квітня 2004 року, коли, за ініціативою Віктора Ющенка, такий обряд здійснили священики Київського патріархату. Російські імператори, які згідно з канонами московської церкви були главами тієї церкви і які в дійсності були вбивцями, для церкви МП – не вбивці, а "помазанніки божіє". Цікаво, чи є ще десь у світі отака цинічна, така безбожна, аморальна церква, як московська, яка фактично підтримує терор Москви у всіх його проявах, і яка, по суті, є цитаделлю московського імеріалізму в Україні?

nacija.org.ua


----------------------------------------------------

В тему:

Країна Моксель, або чому московитів почали називати кацапами
 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи