Найбільший у Туреччині університет “Гази”, у якому навчається 60 тисяч студентів, включив у свою навчальну програму курс української мови. В найближчі роки цьому прикладові мають намір піти й інші вузи країни.
Економічні відносини між Україною і Туреччиною, що збільшуються з року в рік, якнайкраще сприяють вивченню української мови в турецьких вузах.
Викладання цього предмета в найбільшому столичному університеті продиктовано винятково практичними розуміннями. “Дотепер всі українсько-турецькі контакти, і політичні і ділові, здійснювалися на турецькій або російській мовах. Але Україна - незалежна держава , у якому законодавчі акти і всілякі документи, видаються і готуються , як правило, українською мовою . Тому ми вирішили, що нам потрібні власні фахівці в цій області”, - відзначив ректор університету “Гази” Реза Айхан (Riza AYHAN).
Про працевлаштування майбутніх україністів тут подбали заздалегідь. Уже сьогодні більшість студентів цієї спеціальності мають запрошення на роботу від турецьких фірм, що орієнтуються на український ринок. Уже цим летом кілька навчальних груп пройде лінгвістичну практику в Україні.
От що думає про нововведення студентка університету “Гази” Гюзель: “Україна - наш сусід. Ми хочемо з нею дружити!”
Однак вивченням української мови освітнє співробітництво між нашими країнами аж ніяк не обмежується. Швидке економічне зближення України і Туреччини зажадало взаємного визнання документів про вищу освіту. Ольга Чубрикова, третій секретар посольства України в Туреччині: “Дипломи Київського політехнічного інституту також з 2002 року почали визнаватися в Туреччині автоматично без здачі додаткового іспиту”.
Для Туреччини визнання українських дипломів означає можливість залучення в економіку країни випускників українських вузів, якість підготовки яких тут оцінюють дуже високо. А для України - це шанс просунути на міжнародний ринок свій інтелектуальний і науковий потенціал - головне багатство розвитих держав у новому сторіччі. Багатство, яким українців, на щастя, Бог не обділив.
На жаль подібного підходу до своїх сусідів немає в росіян, для них всі оточуючі повинні вивчати лише їх мову. Невже “велика нація” має “малу потугу інтелектуального розвитку” та “мовний дебілізм”?
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Турки заговорять українською мовою
Категорія:
03050705s.JPG
Викладання цього предмета в найбільшому столичному університеті продиктовано винятково практичними розуміннями. “Дотепер всі українсько-турецькі контакти, і політичні і ділові, здійснювалися на турецькій або російській мовах. Але Україна - незалежна держава , у якому законодавчі акти і всілякі документи, видаються і готуються , як правило, українською мовою . Тому ми вирішили, що нам потрібні власні фахівці в цій області”, - відзначив ректор університету “Гази” Реза Айхан (Riza AYHAN).
Про працевлаштування майбутніх україністів тут подбали заздалегідь. Уже сьогодні більшість студентів цієї спеціальності мають запрошення на роботу від турецьких фірм, що орієнтуються на український ринок. Уже цим летом кілька навчальних груп пройде лінгвістичну практику в Україні.
От що думає про нововведення студентка університету “Гази” Гюзель: “Україна - наш сусід. Ми хочемо з нею дружити!”
Однак вивченням української мови освітнє співробітництво між нашими країнами аж ніяк не обмежується. Швидке економічне зближення України і Туреччини зажадало взаємного визнання документів про вищу освіту. Ольга Чубрикова, третій секретар посольства України в Туреччині: “Дипломи Київського політехнічного інституту також з 2002 року почали визнаватися в Туреччині автоматично без здачі додаткового іспиту”.
Для Туреччини визнання українських дипломів означає можливість залучення в економіку країни випускників українських вузів, якість підготовки яких тут оцінюють дуже високо. А для України - це шанс просунути на міжнародний ринок свій інтелектуальний і науковий потенціал - головне багатство розвитих держав у новому сторіччі. Багатство, яким українців, на щастя, Бог не обділив.
На жаль подібного підходу до своїх сусідів немає в росіян, для них всі оточуючі повинні вивчати лише їх мову. Невже “велика нація” має “малу потугу інтелектуального розвитку” та “мовний дебілізм”?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта