Зростаюче різноманіття в США охолоджує “плавильний котел” принаймні в одному аспекті – за рівнем міжрасових та міжетнічних шлюбів.
Доля латиноамериканців та азіатів, вступаючих у шлюб з білими, впала за період 1990-2000 років, після двох десятиліть стабільного зростання. Такі дані дослідження.
Значна кількість іммігрантів, що прибули за останнє десятиріччя, надавала перевагу одруженням друг з другом – такі дані, опубліковані цього місяця в журналі “American Sociological Review”.
Недавні міноритарні [тобто представники меншин] іммігранти непропорційно гірше освічені порівняно з людьми, народженими в Америці, вони менше заробляють, погано володіють англійською мовою та поселяються переважно в ізольованих кварталах – це основні фактори, що перешкоджають одруженням поза межами етнічної або расової групи, говорить Женчао Кіан (Zhenchao Qian), професор соціології Державного Університету Огайо (Ohio State University), співавтор доповіді. Дослідники вивчали шлюбні пари у віці від 20 до 34 років.
Що у майбутньому?
Дані Census [американська статистична служба] за 2000 рік – найбільш свіжі дані, що містять достатньо параметрів для дослідження шлюбів на національному рівні, каже він. “Скоріш за все така тенденція зберігатиметься, оскільки іммігранти продовжують прибувати,” – каже Кіан, - “Ми спостерігаємо, що іммігранти надають перевагу одруженням між собою.
В протилежність зменшенню рівня шлюбів між білими та азіатами та латиноамериканцями, рівень шлюбів між чорними та білими значно зріс за період з 1990 по 2000 рік, хоча й залишається значно меншим у порівняні з цими меншинами.
Прибуття понад 11 мільйонів іммігрантів у 1990 році створило значну “шлюбну масу” для латиноамериканців та азіатів, включно з тими, хто народився вже тут. Іммігранти, які прибули у США у віці молодше 20 років та народженні в США латиноамериканці та азіати (переважно слабо освічені) мали більшу тенденцію до одруження між собою в 2000 році, чим в 1990.
Зменшення рівня міжетнічних шлюбів у швидко зростаючих групах меншин може свідчити про те, що іммігранти підсилюють свою культурну ідентичність, каже Деніел Ліктер (Daniel Lichter), співавтор доповіді, професор соціології Університету Корнел (Cornell University) в Ітаці, штат Нью Йорк (Ithaca, N.Y.).
Якщо історія повториться, то діти іммігрантів будуть краще освічені, зароблятимуть більше та житимуть і працюватимуть в більш різноманітних просторах, чим їхні батьки. Це може привести до збільшення числа одружень поза межами їх груп, каже Кіан.
Безпрецедентне число нових іммігрантів може пояснити зменшення рівня міжетнічних шлюбів, каже Джефрі Пассел (Jeffrey Passel), демограф Латиноамериканського Центру (Pew Hispanic Center). Більше половини дорослих латиноамериканців і приблизно третина дорослих азіатів є іммігрантами. “Врешті-решт, це велика маса”, - каже Пассел.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Зменшується рівень міжкультурних шлюбів
Світ:
Значна кількість іммігрантів, що прибули за останнє десятиріччя, надавала перевагу одруженням друг з другом – такі дані, опубліковані цього місяця в журналі “American Sociological Review”.
Недавні міноритарні [тобто представники меншин] іммігранти непропорційно гірше освічені порівняно з людьми, народженими в Америці, вони менше заробляють, погано володіють англійською мовою та поселяються переважно в ізольованих кварталах – це основні фактори, що перешкоджають одруженням поза межами етнічної або расової групи, говорить Женчао Кіан (Zhenchao Qian), професор соціології Державного Університету Огайо (Ohio State University), співавтор доповіді. Дослідники вивчали шлюбні пари у віці від 20 до 34 років.
Що у майбутньому?
Дані Census [американська статистична служба] за 2000 рік – найбільш свіжі дані, що містять достатньо параметрів для дослідження шлюбів на національному рівні, каже він. “Скоріш за все така тенденція зберігатиметься, оскільки іммігранти продовжують прибувати,” – каже Кіан, - “Ми спостерігаємо, що іммігранти надають перевагу одруженням між собою.
В протилежність зменшенню рівня шлюбів між білими та азіатами та латиноамериканцями, рівень шлюбів між чорними та білими значно зріс за період з 1990 по 2000 рік, хоча й залишається значно меншим у порівняні з цими меншинами.
Прибуття понад 11 мільйонів іммігрантів у 1990 році створило значну “шлюбну масу” для латиноамериканців та азіатів, включно з тими, хто народився вже тут. Іммігранти, які прибули у США у віці молодше 20 років та народженні в США латиноамериканці та азіати (переважно слабо освічені) мали більшу тенденцію до одруження між собою в 2000 році, чим в 1990.
Зменшення рівня міжетнічних шлюбів у швидко зростаючих групах меншин може свідчити про те, що іммігранти підсилюють свою культурну ідентичність, каже Деніел Ліктер (Daniel Lichter), співавтор доповіді, професор соціології Університету Корнел (Cornell University) в Ітаці, штат Нью Йорк (Ithaca, N.Y.).
Якщо історія повториться, то діти іммігрантів будуть краще освічені, зароблятимуть більше та житимуть і працюватимуть в більш різноманітних просторах, чим їхні батьки. Це може привести до збільшення числа одружень поза межами їх груп, каже Кіан.
Безпрецедентне число нових іммігрантів може пояснити зменшення рівня міжетнічних шлюбів, каже Джефрі Пассел (Jeffrey Passel), демограф Латиноамериканського Центру (Pew Hispanic Center). Більше половини дорослих латиноамериканців і приблизно третина дорослих азіатів є іммігрантами. “Врешті-решт, це велика маса”, - каже Пассел.
Cross-cultural marriage rates falling
Haya El Nasser, “USA TODAY”, 16 лютого 2007.
Переклав Володимир Щербина
----------------------------------------------------
В тему:
"Різноманітність" робить нас нещасними?
Ціна міжрасових стосунків
Етногенетичні інтереси і міжрасові змішування. Нова книжка Франка Солтера в огляді Майкла Полігнано
Небезпека змішаних шлюбів
Євгеніка для України
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта