Інтерв’ю з лідером рок-гурту «Кому Вниз» у проекті «Успішні українці»
Андрій Середа відповідає на запитання. Фото НО
Олена Каганець:14 березня планується концерт “Кому Вниз” у Тернополі. Його головним інформаційним партнером є “Народний оглядач” — газета альтернативної інформації, настроїв і громадської думки. Яка альтернатива буде у вашому концерті?
Андрій Середа: Наші пісні — це і є альтернатива. Тож будемо грати свої пісні — та й усе.
Квитки на концерт можна придбати в кооперативному технікумі (центр. вхід) у будні з 13 до 17 год., вартість від 45 грн.
Які враження від концерту “Кому Вниз” у Львівській опері 1 грудня 2006 року?
Нашим виступом я в принципі задоволений. Навіть не стільки виступом, скільки реакцією публіки. Але я не думаю, що це спрацьовує тільки музика “Кому Вниз”. Це спрацьовує ще суспільний резонанс. Ми ж займаємося не тільки музикою. Ми намагаємося все робити відверто і показувати все чесно. І люди це розуміють, адже в серці кожного українця живе вроджене відчуття правди.
Які виступи в яких містах вам запам’яталися?
Були два роки тому на Шевченківські свята в Кіровограді. Виступали там в педуніверситеті. Якась вчителька прибігла в клас і каже: “Ідіть бігом послухайте, яка інтерпретація Шевченка в музиці!” Це мені потім хлопці розказали.
Рівно шість років тому ви робили разом з журналом “Перехід-IV” компакт-диск “Музика для локомотива. Арійський стандарт”. Поміж піснями – вашими та інших музикантів – ви читали уривки з віршованого перекладу Бгаґават-ґіти. Чи не хотіли б продовжити цей експеримент?
Я це хочу зробити, причому зараз усе зробив би краще. Бо тоді з технічної точки зору вийшло не достатньо якісно — я записував текст Бгаґават-ґіти на одній студії, а пісні записувалися на іншій.
Я жертва й жертовник водночас, я — предкам офіра
Я масло й вогонь, я основа прадавньої віри.
Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,
Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина. «Ліра. Вишня Борія» (аудіо, 4.02 Мб)
Поширена думка, що в нас немає державної ідеології. Яку ідеологію ви вважали би найкращою для України?
Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав. Гордість за себе і повага до інших. Ясна мета, згуртована нація і раціональна держава. Зараз у нас немає української держави. Але це тимчасово.
На одному інтернет-форумі я прочитала думку, що “Кому Вниз” – це гурт для фашистів. Як би ви це прокоментували?
Не знаю, що автор мав на увазі. Взагалі-то італійське «фашио» походить від українського «в’язка». Тобто це пучок або сніп — символ солідарності, народної єдності та злагоди. Українцям потрібна єдність.
В чому ваш успіх?
Мій найголовніший успіх – це «Кому Вниз»! Музика високого духу.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Андрій Середа: «Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав»
Світ:
Андрій Середа відповідає на запитання. Фото НО
Олена Каганець: 14 березня планується концерт “Кому Вниз” у Тернополі. Його головним інформаційним партнером є “Народний оглядач” — газета альтернативної інформації, настроїв і громадської думки. Яка альтернатива буде у вашому концерті?
Андрій Середа: Наші пісні — це і є альтернатива. Тож будемо грати свої пісні — та й усе.
Квитки на концерт можна придбати в кооперативному технікумі (центр. вхід) у будні з 13 до 17 год., вартість від 45 грн.
Які враження від концерту “Кому Вниз” у Львівській опері 1 грудня 2006 року?
Нашим виступом я в принципі задоволений. Навіть не стільки виступом, скільки реакцією публіки. Але я не думаю, що це спрацьовує тільки музика “Кому Вниз”. Це спрацьовує ще суспільний резонанс. Ми ж займаємося не тільки музикою. Ми намагаємося все робити відверто і показувати все чесно. І люди це розуміють, адже в серці кожного українця живе вроджене відчуття правди.
Які виступи в яких містах вам запам’яталися?
Були два роки тому на Шевченківські свята в Кіровограді. Виступали там в педуніверситеті. Якась вчителька прибігла в клас і каже: “Ідіть бігом послухайте, яка інтерпретація Шевченка в музиці!” Це мені потім хлопці розказали.
Рівно шість років тому ви робили разом з журналом “Перехід-IV” компакт-диск “Музика для локомотива. Арійський стандарт”. Поміж піснями – вашими та інших музикантів – ви читали уривки з віршованого перекладу Бгаґават-ґіти. Чи не хотіли б продовжити цей експеримент?
Я це хочу зробити, причому зараз усе зробив би краще. Бо тоді з технічної точки зору вийшло не достатньо якісно — я записував текст Бгаґават-ґіти на одній студії, а пісні записувалися на іншій.
З аудіодиску «Музика для локомотива. Арійський стандарт»:
«Вступ. Неба зорі» (3.70 Мб)
«Микита Швачка» (2.96 Мб)
Я жертва й жертовник водночас, я — предкам офіра
Я масло й вогонь, я основа прадавньої віри.
Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,
Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина.
«Ліра. Вишня Борія» (аудіо, 4.02 Мб)
Поширена думка, що в нас немає державної ідеології. Яку ідеологію ви вважали би найкращою для України?
Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав. Гордість за себе і повага до інших. Ясна мета, згуртована нація і раціональна держава. Зараз у нас немає української держави. Але це тимчасово.
На одному інтернет-форумі я прочитала думку, що “Кому Вниз” – це гурт для фашистів. Як би ви це прокоментували?
Не знаю, що автор мав на увазі. Взагалі-то італійське «фашио» походить від українського «в’язка». Тобто це пучок або сніп — символ солідарності, народної єдності та злагоди. Українцям потрібна єдність.
В чому ваш успіх?
Мій найголовніший успіх – це «Кому Вниз»! Музика високого духу.
Хай Буде!
-------------------------------------
В тему:
Андрій СЕРЕДА: “Українці – це освячена зброя”
Рок-характерники КОМУ ВНИЗ – у Тернополі! Відчуй музику Високого Духу!
Рекламу КОМУ ВНИЗ заборонили з расистських міркувань
Гіперборія і Скіфський квадрат
Борія, тобто сонячно-потужна
Свастика і таємниця імені «Україна»
-----------------------------------
Проект «Успішні українці»:
Микола Карпюк: «Сьогодні український народ озлоблюється і озброюється»
Микола Пономаренко: “Інтернет-крамниця КОЛОС є прикладом української етно-мережі!”
“Вік любиш – не налюбишся”. Інтерв’ю з керівниками фольклорного ансамблю “Божичі” Іллею Фетисовим і Сусанною Карпенко
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта