З неба падав сьогодні не дощ –
з неба падали зоряні квіти…
Вітер хмари легенько гойдав,
а на хмарах гойдалися діти…
В помаранчевім шалю, осяйна, легка,
опустилася Радість на землю й пішла поміж люди,
Роквітала в очах, на чолах, на вустах,
в кожній хаті, надворі – словом, повсюди.
А по вулицях вільна, як вітер, летіла
і стукала в кожнії двері Свобода,
І виходили люди, бо спраглись по ній, –
А забачивши, враз розпрямлялися гордо.
Зазирали потому одне одному в очі,
і, можливо, уперше себе бачили справжніми:
Щиросердно, сміливо відкритими світу,
Любомудрими, непродажними…
А як ми є такі, хто нас змусити може
Повернутись до старої клітки:
Коли птах високо – чи під силу кому
На розкинуті крила накинути сітку?
…Стали люди своїми на власній землі,
В праці творчо, в достатку і радості жити,
У криницях правічних жива знов з’явилась вода,
Колосяться під небом налиті пшениця і жито…
Повернулись додому старі журавлі,
Молодих щоб навчати, - так гарно курличуть…
Повні ріки течуть, в яблуневім саду
Мати діток вечеряти радісно кличе…
Мабуть, треба частіше нам
Погляд піднімать до зірок
І у вірі своїй до життя
бути чистими, наче ми діти.
…Я ловлю у долоні не краплі дощу,
А з далеких світів – справжні зоряні квіти…
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
З неба падав сьогодні не дощ
Світ:
07080601e.jpg
з неба падали зоряні квіти…
Вітер хмари легенько гойдав,
а на хмарах гойдалися діти…
В помаранчевім шалю, осяйна, легка,
опустилася Радість на землю й пішла поміж люди,
Роквітала в очах, на чолах, на вустах,
в кожній хаті, надворі – словом, повсюди.
А по вулицях вільна, як вітер, летіла
і стукала в кожнії двері Свобода,
І виходили люди, бо спраглись по ній, –
А забачивши, враз розпрямлялися гордо.
Зазирали потому одне одному в очі,
і, можливо, уперше себе бачили справжніми:
Щиросердно, сміливо відкритими світу,
Любомудрими, непродажними…
А як ми є такі, хто нас змусити може
Повернутись до старої клітки:
Коли птах високо – чи під силу кому
На розкинуті крила накинути сітку?
…Стали люди своїми на власній землі,
В праці творчо, в достатку і радості жити,
У криницях правічних жива знов з’явилась вода,
Колосяться під небом налиті пшениця і жито…
Повернулись додому старі журавлі,
Молодих щоб навчати, - так гарно курличуть…
Повні ріки течуть, в яблуневім саду
Мати діток вечеряти радісно кличе…
Мабуть, треба частіше нам
Погляд піднімать до зірок
І у вірі своїй до життя
бути чистими, наче ми діти.
…Я ловлю у долоні не краплі дощу,
А з далеких світів – справжні зоряні квіти…
Наталка Артанія Кобза
5 серпня 2007 р.
-------------------------
В тему:
Трипільське послання
Серіал голих королів чи Спільна Дія
Пізнай свої глибини
В духа височінь піднімаймося!
Країна Сонця
МАГА СИЛИ
МОЛИТВА МАТЕРІ СВІТУ
ЄДНАННЯ З БОГОМ. Триптих
Світом заграймо!
Живи граючи, твори дерзаючи!
Крила Берегині
КолоСвіт Любові-2
КолоСвіт Любові
Дар щастя
Хліб Земний і Небесний
Ода маленькій жінці
Сонячні ритми – ІІ
Сонячні ритми часу Відродження
Метанойя Переходу
Сонячна молитва
Час на Відродження
Ода вдячності
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта