Перший всеукраїнський фестиваль мистецтв і духовної культури “Українське Різдво” запрошує вас у велику залу Національної Музичної Академії України (консерваторія, Майдан Незалежності) 29.12.07, о 19.30
Ювілейний концерт присвячений 125-річчю від дня народження видатного композитора К. Г. Стеценка. У програмі:
- романси Стеценка у виконанні Романа Майбороди, Ірини Даць, Ганни Солоничної, Любові Канюки та Каріни Кондрашевської.
- фрагменти з панахиди пам’яті М. Лисенка у виконанні хору “Дзвони Подолу”, а також виступ дитячого хору “Дзвіночок”
- у програмі звучить літературна композиція з хроніки Павла Тичини „Подорож з капелою Стеценка” у виконанні Петра Бойка.
У програмі беруть участь онуки композитора: Галина Стеценко (фортеп’яно) і Кирило Стеценко (скрипка).
Організатори: Міністерство культури i туризму України та Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка, ВУТ “Просвіта”, Українська Православна Церква Київського Патріархату.
тел.
+38(063) 843-29-85;
+38(068) 358-41-20;
+38(067) 7 577 577
Довідка:
Кирило Григорович Стеценко (24.05.1882 – 29.04.1922) навчався у Софійській духовній школі, Київській духовній семінарії, Школі Російського Музичного Товариства та Музичній школі Миколи Лисенка. Мешкав і працював у Києві, Білій Церкві, Тульчині, Тиврові, Олександрівську-Грушевському, Голово-Русаві, Ямполі, Винниці та Веприку. Проживши лише 40 років найяскравіше виявив себе, як композитор, дириґент, педагог, культурно-громадський і державний діяч, подвижник української національної церкви.
Створив близько 50 романсів та вокальних ансамблів, понад 50 оригінальних хорових творів, опери для дітей та монооперу “Іфігенія в Тавриді”, музику до театральних вистав, а також десятки опрацьовань українських народних пісень. Особливе місце посідає духовна музика: Три Літургії, “Всенічна”, “Панахида”, Херувимські пісні” (6 тв.), “Милість миру” (4 тв.), “Хваліте ім’я Господнє” (9 тв.), “Великодня служба”, “Колядки та щедрівки” (50 тв.), релігійні канти (5 тв.) та інші.
Як дириґент заснував понад 30 хорових колективів – професійних, аматорських, дитячих, жіночих, мішаних, світських і церковних. Фундатор і керівник Першого українського національного хору (1918), Української Республіканської Капели (1919), Другої мандрівної капели (1920).
Як педагог розробив новітні методики та репертуар для навчання школярів музики і співів на основі народної пісні. Розглядав український фольклор як потужний інструмент для громадсько-патріотичного виховання дітей та юнацтва.
Очолював музичний відділ у Міністерстві освіти, у Головному управлінні мистецтв та національної культури України за часів Центральної Ради, Гетьманату і Директорії. Засновує Кобзарську школу і кафедри української народної музики при Київській, Харківській і Одеській консерваторіях. Створює державний оркестр народних інструментів, національний симфонічний оркестр, музично-педагогічне видавництво, хорову нотозбірню, дириґентський інститут, музичне товариство.
Організовував парафії з українською мовою богослужіння, створював церковний музичний репертуар на основі національного мелосу і традицій. Поруч з митрополитом Василем Липківським став один із фундаторів Української Автокефальної Православної Церкви (1921 р.), був протоієреєм УАПЦ.
Працював у ділянках музично-театральної критики, видавничої справи, розробляв ідеологію української національної культури, здійснював дослідження у сфері естетики і психології, організовував сільськогосподарські торгівельні кооперативи.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Ювілейний концерт К. Г. Стеценка
Світ:
07052002e.jpg
Ювілейний концерт присвячений 125-річчю від дня народження видатного композитора К. Г. Стеценка. У програмі:
- романси Стеценка у виконанні Романа Майбороди, Ірини Даць, Ганни Солоничної, Любові Канюки та Каріни Кондрашевської.
- фрагменти з панахиди пам’яті М. Лисенка у виконанні хору “Дзвони Подолу”, а також виступ дитячого хору “Дзвіночок”
- у програмі звучить літературна композиція з хроніки Павла Тичини „Подорож з капелою Стеценка” у виконанні Петра Бойка.
У програмі беруть участь онуки композитора: Галина Стеценко (фортеп’яно) і Кирило Стеценко (скрипка).
Організатори: Міністерство культури i туризму України та Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка, ВУТ “Просвіта”, Українська Православна Церква Київського Патріархату.
Інфо:
www.rizdvofest.org.ua;
www.ukrrizdvo.org.ua;
[email protected]
тел.
+38(063) 843-29-85;
+38(068) 358-41-20;
+38(067) 7 577 577
Довідка:
Кирило Григорович Стеценко (24.05.1882 – 29.04.1922) навчався у Софійській духовній школі, Київській духовній семінарії, Школі Російського Музичного Товариства та Музичній школі Миколи Лисенка. Мешкав і працював у Києві, Білій Церкві, Тульчині, Тиврові, Олександрівську-Грушевському, Голово-Русаві, Ямполі, Винниці та Веприку. Проживши лише 40 років найяскравіше виявив себе, як композитор, дириґент, педагог, культурно-громадський і державний діяч, подвижник української національної церкви.
Створив близько 50 романсів та вокальних ансамблів, понад 50 оригінальних хорових творів, опери для дітей та монооперу “Іфігенія в Тавриді”, музику до театральних вистав, а також десятки опрацьовань українських народних пісень. Особливе місце посідає духовна музика: Три Літургії, “Всенічна”, “Панахида”, Херувимські пісні” (6 тв.), “Милість миру” (4 тв.), “Хваліте ім’я Господнє” (9 тв.), “Великодня служба”, “Колядки та щедрівки” (50 тв.), релігійні канти (5 тв.) та інші.
Як дириґент заснував понад 30 хорових колективів – професійних, аматорських, дитячих, жіночих, мішаних, світських і церковних. Фундатор і керівник Першого українського національного хору (1918), Української Республіканської Капели (1919), Другої мандрівної капели (1920).
Як педагог розробив новітні методики та репертуар для навчання школярів музики і співів на основі народної пісні. Розглядав український фольклор як потужний інструмент для громадсько-патріотичного виховання дітей та юнацтва.
Очолював музичний відділ у Міністерстві освіти, у Головному управлінні мистецтв та національної культури України за часів Центральної Ради, Гетьманату і Директорії. Засновує Кобзарську школу і кафедри української народної музики при Київській, Харківській і Одеській консерваторіях. Створює державний оркестр народних інструментів, національний симфонічний оркестр, музично-педагогічне видавництво, хорову нотозбірню, дириґентський інститут, музичне товариство.
Організовував парафії з українською мовою богослужіння, створював церковний музичний репертуар на основі національного мелосу і традицій. Поруч з митрополитом Василем Липківським став один із фундаторів Української Автокефальної Православної Церкви (1921 р.), був протоієреєм УАПЦ.
Працював у ділянках музично-театральної критики, видавничої справи, розробляв ідеологію української національної культури, здійснював дослідження у сфері естетики і психології, організовував сільськогосподарські торгівельні кооперативи.
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи