Науковці німецького міста Брауншвайґ (свого часу австрієць Адольф Шіккельґрубер отримав там німецьке громадянство) розробили шолом, що трансформує струми мозку за відсутності безпосереднього електричного контакту. На даний момент за допомогою цього шолома керують моделями німецьких автомобілів. «Здійснилася мрія простого розняття між мозком людини та машиною», - сказав професор Майнгард Шіллінґ.
Технічний Університет міста Брауншвайґ повідомляє про розробку шолома, що дозволяє управляти моделлю автомобіля лише струмами мозку.
Новий метод базується на класичній електроенцефалограмі, яка вимірює електричну активність мозку на підставі коливань напруги на поверхні голови. Комп’ютер передає сигнали на транспортний засіб. Експериментатор може змінювати напрям руху транспортної моделі концентруючись на задані зразки.
Під час експерименту з транспортним засобом вимірюються сигнали зорового центру мозку. Щоб керувати, потрібно розглядати на екрані два шахматні зразки, які блимають з різною частотою. Якщо сконцентруватися на зразок ліворуч, автомобіль їде вліво, на правий - вправо. Якщо не фокусуватися на жодному із зразків, транспортний засіб рухається прямо.
Найцікавішим у винаході є те, що роз’єм мозок-комп’ютер працює за відсутності прямого електричного контакту з головою. Сигнали мозку вимірюються електродами у шоломі без прямого контакту. Для цього вчені Інституту електричної вимірювальної апаратури та фундаментальної електротехніки Технічного університету міста Брауншвайґа розробили новий метод - ємнісну електроенцефалограму.
Як стверджує директор Інституту електричної вимірювальної апаратури та фундаментальної електротехніки професор Майнгард Шіллінґ, "мозгова активність помітна на поверхні голови. Вона спричиняє зсуви зарядів на шкірі голови. А вже зміна електричного заряду може впливати на металічну пластину поблизу тіла, чим ми й скористалися. Пластина вже не потребує безпосереднього (фізичного) контакту з тілом.
Ми можемо записувати струми мозку навіть у людей iз шевелюрами.
Вчені модифікують високочутливі підсилювачі сигналу таким чином, що пізніше їх можна відобразити на моніторі як карти. Потрібні сигнали відфільтровуються з великої кількості сигналів мозку".
"Окремий сенсор у нашому шоломі має розміри завбільшки у двоєврову монету і не перевищує розмірів електрода звичайної електроенцефалограми", - сказав Шіллінґ.
Окрім того, відпала необхідність у використанні еластичних ковпаків та застосуванні гелів як при звичайних електроенцефалограмах. Якщо раніше електроенцефалограма означала для пацієнта неприємну підготовчу процедуру, то тепер потрібно лиш одягнути на голову шолом.
Як повідомляє ТУ Брауншвайґ, за допомогою цього методу можна управляти не лише моделями транспортних засобів. В майбутньому цей метод повинен стати ощадливою та недорогою альтернативою при діагнозі захворювань мозку. Його можна буде застосовувати для керування комп’ютерними іграми та такими приладами як інвалідні візки й протези.
Брауншвайґці працювали над проектом за підтримки Федерального міністерства освіти й досліджень у тісній співпраці з професором Клініки неврології Габріелем Куріо лікарні Шаріте Берлін та професором Клаусом Робертом-Мюллером з Інституту ім. Фраунгофера кафедри комп’ютерної архітектури та програмного забезпечення в Берліні.
Люц Пьоснек. CNET Networks Deutschland GmbH
Переклад з німецької мови українською www.dmytro.de
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Управляти машинами думкою - реальність! Створено простий контакт між мозком людини та машиною
Світ:
08070201e.jpg
Новий метод базується на класичній електроенцефалограмі, яка вимірює електричну активність мозку на підставі коливань напруги на поверхні голови. Комп’ютер передає сигнали на транспортний засіб. Експериментатор може змінювати напрям руху транспортної моделі концентруючись на задані зразки.
Під час експерименту з транспортним засобом вимірюються сигнали зорового центру мозку. Щоб керувати, потрібно розглядати на екрані два шахматні зразки, які блимають з різною частотою. Якщо сконцентруватися на зразок ліворуч, автомобіль їде вліво, на правий - вправо. Якщо не фокусуватися на жодному із зразків, транспортний засіб рухається прямо.
Найцікавішим у винаході є те, що роз’єм мозок-комп’ютер працює за відсутності прямого електричного контакту з головою. Сигнали мозку вимірюються електродами у шоломі без прямого контакту. Для цього вчені Інституту електричної вимірювальної апаратури та фундаментальної електротехніки Технічного університету міста Брауншвайґа розробили новий метод - ємнісну електроенцефалограму.
Як стверджує директор Інституту електричної вимірювальної апаратури та фундаментальної електротехніки професор Майнгард Шіллінґ, "мозгова активність помітна на поверхні голови. Вона спричиняє зсуви зарядів на шкірі голови. А вже зміна електричного заряду може впливати на металічну пластину поблизу тіла, чим ми й скористалися. Пластина вже не потребує безпосереднього (фізичного) контакту з тілом.
Ми можемо записувати струми мозку навіть у людей iз шевелюрами.
Вчені модифікують високочутливі підсилювачі сигналу таким чином, що пізніше їх можна відобразити на моніторі як карти. Потрібні сигнали відфільтровуються з великої кількості сигналів мозку".
"Окремий сенсор у нашому шоломі має розміри завбільшки у двоєврову монету і не перевищує розмірів електрода звичайної електроенцефалограми", - сказав Шіллінґ.
Окрім того, відпала необхідність у використанні еластичних ковпаків та застосуванні гелів як при звичайних електроенцефалограмах. Якщо раніше електроенцефалограма означала для пацієнта неприємну підготовчу процедуру, то тепер потрібно лиш одягнути на голову шолом.
Як повідомляє ТУ Брауншвайґ, за допомогою цього методу можна управляти не лише моделями транспортних засобів. В майбутньому цей метод повинен стати ощадливою та недорогою альтернативою при діагнозі захворювань мозку. Його можна буде застосовувати для керування комп’ютерними іграми та такими приладами як інвалідні візки й протези.
Брауншвайґці працювали над проектом за підтримки Федерального міністерства освіти й досліджень у тісній співпраці з професором Клініки неврології Габріелем Куріо лікарні Шаріте Берлін та професором Клаусом Робертом-Мюллером з Інституту ім. Фраунгофера кафедри комп’ютерної архітектури та програмного забезпечення в Берліні.
Люц Пьоснек. CNET Networks Deutschland GmbH
Переклад з німецької мови українською www.dmytro.de
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи