Цунамі

Інформаційний простір республіки – суцільна клоака, компонентами якої є соплі, сльози та ненависть до корінної нації. Інформаційний телепростір республіки це плагіат з російських телеканалів, які, у свою чергу, є плагіатом телеканалів американських. Копія з копії уособлює повальне убожество, самоприпинення існування якого стане тріумфом здорового глузду.

Окупаційні засоби масової інформації покликані зомбувати трудящих, щоб ті не думали. На окупаційні засоби масової інформації не треба звертати уваги - вони убогі і неповноцінні. Принцип нескладний у практичній реалізації – засоби масової інформації є рекламною а?енцією виродків, тому їх можна і не споживати, а якщо споживати, то в якості вивчення мозкового наповнення елітних уродів.

Є ще такі модні соціологи і політологи. Причина їхнього існування – фінансування з боку елітних замовників, зокрема підгодовування чужоземними грантами. Соціологія і політологія республіки продажні за визначенням, тому об’єктивні причини для їхнього існування відсутні.

Інформаційний простір республіки окупований. Хто окупанти? Нечиста сила – відьми, уроди, орки, гобліни, мутанти, ублюдки, толерасти, дегенерати та інше генетичне сміття. Потрібна дезінфекція.

Окупанти належать до іншого біологічного виду. Вони живуть в іншому світі, виокремлюючи власні гетто в закриті елітні зони під охороною озброєних бойовиків. У них інша їжа, інший одяг, інша фразеологія. Вони – не ми. Вони Чужі.

Чого вони лякаються? Про це вони кажуть вголос на свої мерзотних ток-шоу – різношерстна еліта лякається сильної руки, порядку, відповідальності за власні злодіяння. Відповідати за злодіяння еліті прийдеться як персоніфіковано, так і колективно, з обов’язковою конфіскацією вкраденого у народу майна. Конфіскація вкраденого елітою у народу майна неминуча.

Відповідно до Конституції та інших законодавчих актів, народ є джерелом влади. Існуюча елітна влада до народу відношення не має. Елітна влада порушує Конституцію та інші законодавчі акти, що є злочином. Злочинців необхідно покарати. Цього вимагає Закон.

Відчуття неминучості того, що насувається, охопило практично всіх. Країна завмерла, і жодні політиканські лохотрони не здатні вивести її з оціпеніння. Речі треба називати своїми іменами – народ чекає Вождя.

Покрова, як День національної єдності, є голосом тієї, давньої України, країни Святослава, Гонти, Бандери. Пам’ять, віра і воля. Не за цю убогу окупаційну республіку боролися воїни УПА. Зупинити українофобський терор, навести в країні порядок! Щурів – труїти.

Продажна ліберально-комуністична шобла викликає зневагу і ненависть. З клоунів зірвано маски. Мертва тиша перед цунамі.