Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Четверта хвиля. Інтерв'ю з президентом корпорації «Міст» Ростиславом Кісілем

“Це лише на перший погляд наш задум видається фантастичним. Фактично ж маємо вже прототип такої організації, правда, бізнесового характеру. Він діє і діє успішно. Це — корпорація «Міст», яка ось уже 14 років активно працює в діаспорі, маючи понад 400 своїх офісів і представництв у цілому світі”.
— Пане Кісіль, українці закордоння мають силу-силенну громадських організацій. Чи була необхідність народжувати ще одну?

— Справді, організацій не бракує, як не бракує й претендентів мати в руках бодай маленьку булаву. Недаремно ж у народі кажуть: «Де два українці, там три гетьмани». Бракує іншого — вміння об'єднати молодих, освічених, повних ентузіазму й бажання щось зробити людей. Зокрема тих, кого доля чи недоля закинула в чужі світи за останні десять-п'ятнадцять років. Не секрет, що досі вони не змогли чи не зуміли, чи їм не поталанило стати органічною часткою організованого громадського життя українського зарубіжжя.

Тут багато можна розмірковувати про те, чому так сталося й що очікує нашу діаспору в близькому майбутньому — кожен наслідок має свою причину і дискусій на цю тему, як кулуарних, так і публічних, було чимало. Та, очевидно, настав час не просто говорити, а діяти.

Я з величезною повагою і захопленням ставлюся до багатьох українських громадських організацій і їхніх провідників, які поклали на вівтар України та її свободи десятиріччя своєї плідної, жертовної, самовідданої праці. Але все тече, все змінюється — на превеликий жаль, покоління, що розбудувало в світі «українські острови», відходить від нас і безперечно хоче мати гідну зміну, якій без остраху й гризот сумління могло б передати все створене ним. Такою зміною, як на мене, могли б стати новітні українці, що виїхали за кордон за останні десять-п'ятнадцять років. Прибули, й, як це не парадоксально, продовжують прибувати...

— Чому нове об'єднання має назву «Четверта хвиля» і чи вірите ви в те, що ці люди так само, як і повоєнна імміґрація, будуть у вільний від роботи час безкоштовно працювати на громадській ниві?

— Усе залежить від того, заради яких ідей і під якими гаслами зорганізувати людей. Ми мусимо усвідомлювати, що на світі нічого просто так не виникає — усе приходить з часом і диктується необхідністю. Бізнес, громадські справи, назагал життя не терплять порожнечі. Вакуум рано чи пізно чимось заповнюється. Це загальний закон. Так і в даному разі. Створення Всесвітнього об'єднання українців «Четверта хвиля» — необхідність, народжена часом. Воно конче необхідне для тих сотень, тисяч, а то й мільйонів українських емігрантів, які розвіялися по світу за роки незалежності України.

Всі знають про три великі еміграційні хвилі з України. Попередня, так звана третя, політична, хвиля еміграції, покотилася на Захід у 40-50-х роках. Після 1991-го впала «залізна завіса». Люди отримали можливість вільно виїздити за кордон. Політична нестабільність, економічні негаразди, безробіття, матеріальна скрута погнали на Захід тепер уже четверту хвилю еміграції. Для багатьох розплющилися очі, вони пізнали інший, західний світ, який раніше, через заборони і пропаганду радянського режиму, був захований за сімома замками. Розпочався четвертий, вже економічний період еміграції, який триває й досі. Ось вам і логічна відповідь — чому нова організація називається «Четверта хвиля».

— Хто, на вашу думку, об'єднається під «парасолькою» створеної вами організації?

— Вона об'єднає насамперед українців останнього еміграційного потоку і служитиме їхнім інтересам, задовольнятиме їхні потреби. Але це не означає, що представники інших імміграційних поколінь, чи українців, народжених уже в діаспорі, залишатимуться осторонь. Ми тільки вітатимемо їхню участь у «Четвертій хвилі». Створена організація очевидно буде активно співпрацювати з усіма існуючими уже українськими структурами і надбудовами.

Ми — молоді, повні сил і енергії, і постараємось внести нове дихання в українські оселі, центри, школи, інші заклади. Надіємось на розуміння і підтримку в цьому. Ми сподіваємося, що всі разом зуміємо розв'язати той тугий вузол проблем, які виникають перед кожним, хто зважується на еміграцію.

— Як ви вважаєте, в чому головна причина відчуження різних хвиль української еміґрації, чому часто буває так, що люди з одного села або міста, які приїхали сюди в різні роки, не можуть знайти спільної мови?

— Попередні хвилі, створивши свої структури і надбудови, таким чином задовольнили і, гадаю, задовольняють свої специфічні інтереси. Щодо останньої ж хвилі, то, ніде правди діти, вона не знайшла свого місця, не прижилася у вже створених нашими попередниками організаціях. Це спричиняє, зокрема, чи не найбільшу біду: природну асиміляцію українства в середовищі країн поселення. Звичайно, на цьому втрачають і іммігранти, і Україна назагал.

Можна знайти чимало причин непорозумінь серед представників різних етапів еміґрації. Ними рухали різні мотиви, між ними проліг відчутний часовий проміжок, вони по-різному розуміють проблеми (і мають на це право!), на них інакше впливає оточення. Та це — тема окремої дискусії. Зрештою, не варто шукати причин, їх треба усувати. Головне: наша організація потрібна і її створення на часі.

— З початку так званої четвертої хвилі еміґрації минуло понад десять років. Чому ідея нової структури виникла саме тепер? Адже, погодьтеся, проблеми, про які ви щойно розповіли, з'явилися давно?

— Кожен плід збирають тоді, коли він визріває. Як я вже зауважив, четвертий етап еміґрації має економічні причини. Люди залишають рідні домівки через злидні, неможливість прогодувати свої родини, вивчити своїх дітей і їдуть за кращою долею в інші краї з надією, що за свою працю матимуть все необхідне для гідного життя. Природно, що, правдами й неправдами діставшись на Захід, люди хочуть найперше заробити копійку, їм не до громадських організацій, їм бракує часу на думки про працю в громаді, дозвілля, духовність і таке інше. Це, врахуймо, при тому, що з України приїжджають переважно освічені і роботящі люди..

Але минає кілька літ, і фінансові та побутові проблеми налагоджуються. З'являється час для душі, тобто можливість заопікуватися власними духовними потребами, взятися до культурного зростання, збереження української ідентичності. Завданням «Четвертої хвилі» якраз і буде допомогти українцям, що опинилися на чужині, в цьому. Постання нашого об'єднання зініціювали активісти й групи з усіх усюд, де є українці.

— Які конкретні цілі ставить перед собою Всесвітнє об'єднання українців «Четверта хвиля»? Якою буде допомога новоприбулим еміґрантам, що почасти приїздять без знання мови, з двома валізами й сотнею доларів у кишені, до того ж з малими дітьми?

— «Четверта хвиля» є неприбутковою громадською організацією. На зібранні ініціативної групи визначено чимало напрямів майбутньої роботи. Очевидно, з появою нових членів та осередків структура розширюватиметься й, можливо, коригуватиметься коло її завдань. Тому розповім лише про головні аспекти нашої діяльності.

У першу чергу надаватимемо допомогу в адаптації до нових умов у чужому середовищі. Насамперед через пояснення, консультації, поради, видання популярних брошур, статей тощо.

Особливо наголошу, що більшість людей з України прибули за гостьовими візами або з правом на постійне проживання. Але майже всі вони залишаються громадянами України. Однак багато з них не стоять на консульському обліку, тобто перебувають у стані «загубленості» для Батьківщини. Отож не беруть жодної участі в законодавчому процесі своєї держави (виборах, референдумах тощо). Ми плануємо захищати законні інтереси та права таких емігрантів, провадити організаційну і роз'яснювальну роботу, активно співпрацювати з Міністерством закордонних справ України, відповідними комітетами Верховної Ради, дипломатичними представництвами України за кордоном.

Наша організація стимулюватиме залучення емігрантів до активного українського громадського життя, сприятиме їхньому дозвіллю, аби зберегти національну ідентичність, вітчизняну культуру, традиції і дух у діаспорному житті. Маю на увазі підтримку і залучення емігрантів до українських шкіл, церков, творчих і мистецьких колективів. Тут і проведення фестивалів, концертів, відпочинкових заходів.

Гадаю, що у своїх зусиллях ми не залишимося самотніми, оскільки налаштовані на активну співпрацю з вже існуючими українськими центрами, осередками.

Особливу надію покладаємо на партнерські відносини з українськими банками і кредитовими спілками. Адже вони є фінансовим опертям українського життя в діаспорі. А кожен третій новоприбулий є членом українських кредитівок. Словом, хочемо зробити так, аби кожен українець четвертої хвилі став членом української кооперативи і користав з неї. Для свого і спільного майбутнього.

— Пане Кісіль, навіть з того, що ви вже сказали, зрозуміло: звалюєте на свої плечі величезну роботу. Це — невимірна праця, яка, крім часу, потребуватиме й неймовірних зусиль. Як організаційний комітет, по суті, невелика група осіб, збирається з цим впоратися?

— Це лише на перший погляд наш задум видається фантастичним. Фактично ж маємо вже прототип такої організації, правда, бізнесового характеру. Він діє і діє успішно. Це — корпорація «Міст», яка ось уже 14 років активно працює в діаспорі, маючи понад 400 своїх офісів і представництв у цілому світі. У США, Канаді, Австралії, Іспанії, Португалії, Італії, Німеччині та інших країнах Європи — скрізь, де є вихідці з України, бодай небагато, діють представництва корпорації «Міст». Тим паче, що найближчим часом плануємо відкрити ще кілька нових, де лише недавно з'явилися представники четвертої хвилі.

Понад три чверті української діаспори, які підтримують зв'язки з родинами в Україні, користуються послугами корпорації, бо «Міст» славиться своєю відлагодженою інфраструктурою, доброю репутацією, надійною обслугою. Тож значна частина роботи вже виконана, залишилося упорядкувати деякі аспекти, наблизити їх до умов громадської роботи. Власне, «Міст» і виступить фінансовою основою майбутньої громадської організації.

— Щоб зрушити такі масштабні справи, треба мати вплив на українську громаду й власну друковану трибуну. Чи планує «Четверта хвиля» мати власні засоби масової інформації?

— Ми фактично маємо власні засоби масової інформації. «Міст-медіа» з усією своєю структурою стане інформаційною основою для майбутньої організації. А це, як вам відомо, тижневик «Міст», який є найоб'ємнішим українським виданням у діаспорі, і наклад якого сягнув понад 20 тисяч примірників. До слова, крім США і Канади, тижневик «Міст» з вересня розповсюджуватиметься і в країнах Європи (спочатку в Іспанії та Португалії, а згодом і в Італії).

Добре знане серед діаспори і радіо «Міст». Найближчим часом плануємо розширити його слухацьку аудиторію на низку регіонів США. У деяких куточках Північної Америки, а також в Австралії транслюють телепрограму «Моста» «Вісник України».

Очевидно, що співпраця із засобами масової інформації, якими володіють різні українські середовища в діаспорі, піде тільки на користь нашій ідеї.

— Гадаю, що буде чимало скептиків, які, читаючи це інтерв'ю, скажуть, що нічого не вийде з вашої затії, що таке вже було, що у нашій громаді, особливо нині, коли активність емігрантів бажає кращого, важко щось зробити...

— Песимісти і скептики були й будуть завжди. Так говорили, коли зароджувався і робив перші кроки «Міст». Нині він — реальність, з інфраструктурою, іншими бізнесами, власними мас-медіа, центрами розваг...

Чи не подібне говорили й про Україну на початках її незалежності? Мовляв, туди неможливо інвестувати, вкрай важко працювати, бо що не розпочнеш, все зруйнують... «Міст» спростував і такі похмурі прогнози. Сьогодні півтора десятка наших підприємств успішно функціонують у різних галузях економіки України.

Для скептиків скажу таке: якщо збираються професійні люди-однодумці, якщо у них визріває чіткий план дій, якщо вони переконані, що нова справа обернеться користю для людей — можна перевернути гори. Отже, наполегливість, фаховість, переконаність у потрібності справи і віра в успіх.

Ми збудуємо «Четверту хвилю». Я вірю в це бодай тому, що вона вкрай потрібна усім нам.

— Чи стане «Четверта хвиля» членом відомих уже українських організацій діаспори? Якщо так, то на яких засадах?

— Ініціативна група «Четвертої хвилі» наразі обрала організаційний комітет, що його очолив Роман Лунь (контактні телефони (215) 745-4135 або (215) 469-091). Цей комітет має завданням створити відділи організації в США, Канаді, країнах Європи. Далі будуть вибори делеґатів на установчий з'їзд. І вже на цьому зібранні остаточно ухвалять програму діяльності «Четвертої хвилі». Гадаю, що там буде відповідь і на ваше запитання.

На мою думку, і я вже це наголошував, співпраця з усіма громадськими організаціями української еміграції, очевидно, буде. І «Четверта хвиля» увійде у надбудови цих структур. От в які і на яких засадах — це поки що питання часу і майбутнього з'їзду.

Зауважу, що ті, хто зацікавився нашою ідеєю, можуть звертатися вже зараз у координаційні офіси в США (тел.: (908)474-1100); Канаді (тел.: (416)236-2007); Іспанії з 1 вересня (тел.: (3491)50-60-965); Італії з 1 вересня (тел.: 39328)0294723).

Розмову вів Валентин Лабунський, Торонто — Нью-Йорк

Джерело: Тижневик “Міст” (Україна—США—Канада), № 29
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи