Національна ідея українців - у поверненні до мілітарних, культурних, психологічних настанов Київської Русі. Сучасному поколінню співвітчизників слід відтворювати практику наших предків, які створили державне утворення, що відігравало ключову роль у Європі.
Те, що себе не виправдало, жалю не потребує. Хай воно й намагалося щосили прикриватися нашим ім’ям.
Проект “незалежна Україна” не випрадав покладених на нього сподівань. Це означає, що на місці цієї “незалежної республіки СНД” має постати держава українців, бастіон європейської ідентичності та самодостатності.
Євросоюз інфікований мультикультурою і моральною розбещеністю. СНД перетворено на плацдарм чужинського домінування.
Євросоюз посміхається, наче Барбі. СНД-РФ копирсається у блювотині українофобії. Нехай злягаються між собою. Адже створені одними руками.
Свобода – це свобода бути відповідальним, сконцентрованим, пунктуальним і лаконічним. Народ має отримати повну свободу на масових заходах, - концертах, святах, на трибунах стадіонів, - бо народ наш, добрий і працьовитий, заслуговує на те, аби відчувати себе господарем своєї країни, без зайвого у таких випадках міліцейського нагляду. Але ось тим, хто не розуміє, що паплюження національних символів – це погано, треба давати по руках. Швидко і жорстко.
І тоді відпаде дивне бажання кудись обов’язково інтегруватися.
Віра мас в державу, у владу, досягається повагою влади до народу на елементарному рівні вулиці. Хамство, жлобство, дебільність – це те, що повинно викорінюватися розпеченим залізом морального бліцкрігу. Для відновлення статусу України як великої держави не вистачає одного – сильної політичної фігури вождя з доброю волею навести лад.
Національна ідея – у поверненні до мілітарних, культурних, психологічних чеснот Київської Русі. Сучасному поколінню українців слід відтворювати практику наших предків, які створили державне утворення, що відігравало ключову роль на континенті. Від пацифістських вигадок, насаджуваних ворогами та недоумками, слід відмовитися раз і назавжди.
Слід пам’ятати: українська культура – це передусім остаточне вирішення Князем Святославом Завойовником хозарського питання. Що й дало підстави для українського барокко. Підставою Вєркі Сєрдючкі стала відмова від статусу ядерного держави.
Що нам до того, що хтось там живиться власними комплексами, промовляючи на нашу адресу набори слів? Сперечатися з представниками фауни – справа неефективна.
Нам мстять. З блакитних екранів, з FM, з газетних шпальт – ненависть до нас. Археологи не спромоглися віднайти залишки столиці каганату. Пам’ятаймо – робилося це руками наших предків. Ми – нащадки. То ж голодомори, репресії, терор, геноцид, етноцид, трастове гешефтярство, інформаційний українофобський екстремізм – це помста нашим прадідам. А отже і нам, як нащадкам. Вони оголосили нам війну. Ми оголосили їм мир. В правильному розумінні цього слова. І я не впевнений, що їхня війна сильніша за наш мир. Маємо приклад Князя Святослава Завойовника :)
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
За НАШУ країну!
Світ:
03100702a.jpg
Проект “незалежна Україна” не випрадав покладених на нього сподівань. Це означає, що на місці цієї “незалежної республіки СНД” має постати держава українців, бастіон європейської ідентичності та самодостатності.
Євросоюз інфікований мультикультурою і моральною розбещеністю. СНД перетворено на плацдарм чужинського домінування.
Євросоюз посміхається, наче Барбі. СНД-РФ копирсається у блювотині українофобії. Нехай злягаються між собою. Адже створені одними руками.
Свобода – це свобода бути відповідальним, сконцентрованим, пунктуальним і лаконічним. Народ має отримати повну свободу на масових заходах, - концертах, святах, на трибунах стадіонів, - бо народ наш, добрий і працьовитий, заслуговує на те, аби відчувати себе господарем своєї країни, без зайвого у таких випадках міліцейського нагляду. Але ось тим, хто не розуміє, що паплюження національних символів – це погано, треба давати по руках. Швидко і жорстко.
І тоді відпаде дивне бажання кудись обов’язково інтегруватися.
Віра мас в державу, у владу, досягається повагою влади до народу на елементарному рівні вулиці. Хамство, жлобство, дебільність – це те, що повинно викорінюватися розпеченим залізом морального бліцкрігу. Для відновлення статусу України як великої держави не вистачає одного – сильної політичної фігури вождя з доброю волею навести лад.
Національна ідея – у поверненні до мілітарних, культурних, психологічних чеснот Київської Русі. Сучасному поколінню українців слід відтворювати практику наших предків, які створили державне утворення, що відігравало ключову роль на континенті. Від пацифістських вигадок, насаджуваних ворогами та недоумками, слід відмовитися раз і назавжди.
Слід пам’ятати: українська культура – це передусім остаточне вирішення Князем Святославом Завойовником хозарського питання. Що й дало підстави для українського барокко. Підставою Вєркі Сєрдючкі стала відмова від статусу ядерного держави.
Що нам до того, що хтось там живиться власними комплексами, промовляючи на нашу адресу набори слів? Сперечатися з представниками фауни – справа неефективна.
Нам мстять. З блакитних екранів, з FM, з газетних шпальт – ненависть до нас. Археологи не спромоглися віднайти залишки столиці каганату. Пам’ятаймо – робилося це руками наших предків. Ми – нащадки. То ж голодомори, репресії, терор, геноцид, етноцид, трастове гешефтярство, інформаційний українофобський екстремізм – це помста нашим прадідам. А отже і нам, як нащадкам. Вони оголосили нам війну. Ми оголосили їм мир. В правильному розумінні цього слова. І я не впевнений, що їхня війна сильніша за наш мир. Маємо приклад Князя Святослава Завойовника :)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта