Експериментальна метафізика

Останнім часом у багатьох країнах зростає популярність альтернативної, або “додаткової”, медицини, яка практикує, зокрема, лікувальний дотик і молитви. У деяких академічних публікаціях припускається їхня терапевтична ефективність при багатьох захворюваннях. Але заступницька молитва при лікуванні безпліддя досі ще не використовувалася. Отож автори дослідження застосували її щодо пацієнток, штучно запліднюваних шляхом пересадки їм ембріонів “з пробірки”. Ні пацієнтки, ні їхні провайдери (тут — донори сімені) про ці досліди не знали, крім того, жоден з авторів згаданих досліджень не був зв’язаний з жодною релігійною організацією і не брав ніяких релігійних порад.

У список для проведення досліджень були “наосліп” занесені 219 жінок віком від 26 до 46 років, які потребували штучного запліднення і перебували під наглядом у Медичному центрі Ча (Сеул, Корея). Їх довільно (через комп’ютер) розділили на дві рівні групи. Цим розділенням, а також узагальненням результатів подальших спостережень займалися незалежні статисти: один у Кореї, а другий — у США; вони не мали прямого зв’язку з авторами досліджень і не знали їх особисто (коди здійсненої навмання вибірки були розшифровані вже після завершення досліджень).

Суть експерименту полягала у спробі виявлення впливу прямої і непрямої заступницької, або прохальної, молитви (пряма молитва здійснюється за конкретну людину чи групу людей) на успіх штучного запліднення. Усі учасники молитов були християнами. Їх розділили на 4 блоки, причому кожен блок мав два яруси: учасники ярусу 1 молилися безпосередньо за підвищення шансу настання вагітності у тої чи іншої жінки, а ярусу 2 — за посилення ефективності молитов учасників ярусу 1. Блоки розташовувалися у США, Канаді та Австралії. Окрім того, ще одна група молилася не за якусь конкретну людину, а за те, щоб Господь зглянувся на прохання учасників ярусів 1 і 2.

Як зазначалося, жінки були поділені на дві рівні групи: за одну групу молилися, за іншу — ні. Фотокартки пацієнток та їхні дані збиралися в Медичному центрі Ча і передавалися до США електронною поштою, захищеною паролем. Після того як корейський статист остаточно зібрав і передав усі дані, його американський колега зробив довільну вибірку пацієнток і передав їхні фото групам молільників у вищезгаданих країнах. Окрім цих фото, члени обох ярусів усіх блоків молільників не мали ніякої іншої інформації. На кожний сеанс молитви вони отримували довільно дібрані фотокартки п’яти жінок. За них молилися протягом 5-ти днів після початкової гормональної ін’єкції і надалі ще три тижні. Увесь експеримент тривав з грудня 1998 по березень 1999 р. Після завершення спостережень американський статист передав усі дані щодо настання вагітностей організаторам цього дослідження. Нижче наводяться його узагальнені результати.

Отже, до списку учасниць експерименту спочатку були внесені 219 жінок. З різних причин — відмова деяких пацієнток від лікування; виключення тої чи іншої особи зі списку через неповноту медичних або інших даних; зникнення у когось потреби в штучному заплідненні тощо — у кінцевому підсумку були зафіксовані 169 завершених випадків настання вагітності “через пробірку”. До цього числа входили 88 жінок, за яких молилися, та 81 — за яких не молилися.

Дуже важливо наголосити, що обидві ці групи мали близькі фізичні показники. Однак при цьому перша група (тобто та, за яку молилися) мала значно вищий ступінь успішних вагітностей — 50% проти 26%. Цікавими є також дані щодо семи клінічних провайдерів (донорів). Із них лише один мав невисоку продуктивність, ступені же настання вагітностей від шести інших виглядають так: 46% у першій групі жінок проти 38% у другій; 60% : 33%; 57% : 22%; 53% : 25%; 36% : 36%; 67% : 22%.

Таким чином, статистичні показники здійсненого досліду неспростовно доводять позитивний вплив та ефективність заступницьких (прохальних) молитов на процеси штучного запліднення пацієнток, які потребують таких операцій. Оскільки подібні дослідження тільки починаються, подальші спостереження, безперечно, виявлять ще багато інших моментів.