Релігійні “вожді” зустрілись з новим губернатором

Просили з великого до малого: від шестизначних сум грошей та повернення обласному центрові російської назви до вилучення і передачі музейних раритетів, збережених колекціонерами та науковцями, що мають відношення до церкви. Серед прохань згаданої конфесії були вимоги передачі будівель на баланс приходів, повернення та передача землі релігійним громадам. Цікавими були вимоги про закриття двох середніх шкіл міста та передачі цих приміщень УПЦ МП. Одну з цих шкіл, а саме ЗОШ № 1, для дітей з затриманням розумового розвитку вже відселили, але церква вимагає не оренди приміщення, а передачі у власність. Міське управління освіти з приводу подібної наруги ще й досі мовчить. Невже йому власна власність обуза, або немає змоги заробити коштів на продажі зайвого.

Інші релігійні громади говорили про благодійні програми та боротьбу з наркоманією. Взаємодія з владою, відверто кажучи виходить лише у великих церков, а на безчинства малих влада закриває очі, як це було нещодавно з церквою “Радість миру”. До дій сект тоталітарного спрямування дарма не приглядаються. Більшість малих церков замаються відвертим космополвтизмом та практичним спротивом зміцненню української державності шляхом відкидання закону про державну мову в Україні. Українські православні конфесії в області позбавлені на відміну від практично московської церкви підтримки та розуміння. Звідси і тяга до повернення місту колоніальної російської назви під прикриттям релігійного камуфляжу. Всі космополітичні церкви поставели перейменування обласного центру мало не головною своєю ціллю, і це не повинно не насторожити, бо справа це мирська і політична, а не релігійна. Дивна демонстрація розмежування і відокремлення церкви від держави.

Залишається сподіватися, що влада, якщо вона дійсно є українською, не піддасться стороннім впливам і не поведеться на відверту антиукраїнську провокацію.