Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Чи буде майбутнє людства толерантним?

Відповіді головного редактора журналу “Перехід-IV” Ігоря Каганця на запитання головного редактора журналу “Педагогіка толерантності” Ярослава Берегового.
Ярослав Береговий: Пане Ігоре, в чому полягає мета вашого журналу?

Ігор Каганець: Мета “Переходу-IV” — створення науково-світоглядної бази для переходу України до нової екологічної ніші, тобто на якісно вищий рівень стосунків “людина—Бог”, “людина—людина”, “людина—природа” і “людина—техносфера”. Якщо говорити прямо, то йдеться про створення нової цивілізації, у процесі формування якої народиться нова людська спільнота з ознаками нової раси.

А чому цей цивілізаційно-расовий перехід позначено цифрою IV?

Тому що перехід, який уже розпочався, в еволюції Homo sapiens є четвертим. Перший перехід (тобто Перехід-I) завершився формуванням в районі Месопотамії раси перших людей — неоантропів — приблизно 40 тисяч років тому. Перехід-II привів до формування раси другого психоінформаційного рівня — першої Білої раси, т. зв. європеоїдів-бореалів (кроманьйонців); це відбулося на теренах Північного Надчорномор’я приблизно 25 тисячоліть тому. Перехід на наступний — третій — рівень відбувся 7,5 тисячоліть тому завдяки формуванню на цій же території нової раси, яку прийнято називати арійською (індоєвропейською). Це сталося в умовах гострої глобальної кризи, викликаної катастрофічним потеплінням у Європі й одночасним похолоданням в Азії. Нинішня глобальна криза має завершитися формуванням раси четвертого рівня (рівня мудрості та праведності), яку ми називаємо боголюдством або “новими аріями”.

Чим “нові арії” відрізнятимуться від сучасного людства?

Зовнішньо майже нічим. Річ у тім, що еволюція людини все більше переходить з площини фізичної у площину психічну і духовну, тому раса-4 відрізнятиметься від нинішньої раси-3 передусім вищою свідомістю, здатністю до невимушеного поєднання своєї волі з волею Божою, кращою організованістю і потужнішим інстинктом пізнання. Щодо фізичних параметрів, то раса-4 буде сильнішою завдяки природнішому способу життя, зокрема, правильному вихованню і здоровому харчуванню. Відповідно, вона буде красивішою.

Яку роль у цивілізаційній трансформації України відігратиме виховання?

Роль виховання має бути провідною. Річ у тім, що процес Переходу-IV передбачає відновлення природного ладу. А природним є такий стан, коли все краще віддається дітям — це стосується і окремої сім’ї, і суспільства. Сьогодні в Україні все перевернуто з ніг на голову, коли і виховання, і фізичне відтворення нації фінансуються за залишковим принципом. Нова державна система, яка врешті-решт буде створена в Україні, зробить дітей, матерів і молодь головним об’єктом інвестицій — бо це продовження життя нації. Відповідно, сфера виховання матиме пріоритетний розвиток. Особливе місце вона посідатиме ще й тому, що якісного виховання і перевиховання сьогодні потребує вся нація — і діти, і дорослі.

На вашу думку: буде майбутнє людства толерантним, чи це буде боротьба до крові?

Драматичний початок III тисячоліття схиляє до думки, що в ході подальшого загострення глобальної кризи боротьба за виживання буде достатньо жосткою і навіть жорстокою. Проте цю кризу зможуть подолати лише ті нації та міжнародні союзи, які всередині себе збережуть толерантність.

В чому особливість вашого журналу в порівнянні з іншими виданнями?

“Перехід-IV” унікальний з погляду і змісту, і форми. Що стосується змісту, то журнал спрямований на формування майбутнього. Причому вже близького: нас найбільше цікавить перспектива глибиною у два десятки років, оскільки фундаментальні зміни мають відбутися ще за життя нинішнього покоління.

Щодо форми, то “Перехід-IV” — це захоплююче наукове розслідування з елементами антропології, расової психології, етногенетики і політичної футурології. А оскільки стрибок до нової цивілізації передбачає світоглядний, організаційний і технологічний прориви, то в журналі ви знайдете статті і про методи формування нової людини, і про модель арійської держави, і про ядерну енергетику та високі технології. Крім того, наш журнал гарно ілюстрований, його приємно тримати в руках.

При згадці про “арійську расу” у багатьох людей виникають асоціації з Третім рейхом і його політикою расової нетерпимості...

Арійська або індоєвропейська раса сформувалась у кінці 6 тис. до н. е. — тобто задовго до соціальних експериментів 20-го століття. Дослідженням расових відмінностей у їх духовних, культурних і біологічних аспектах займається наука расологія, подібно до того, як етнологія досліджує етнічні відмінності. Духовною основою арійської спільноти була Гіперборейська традиція — система високих знань неземного походження. Природно, що її велич приваблювала багатьох науковців, митців, політиків, причому кожний її розумів по-своєму і втілював у життя на власний розсуд, у відповідності зі своїм рівнем розвитку та історичними обставинами.

Що ж стосується расової нетерпимості, то вона суперечить арійському і, відповідно, християнському світогляду. Перша расистська доктрина була сформульована якраз на протилежному духовному полюсі — у Торі (П’ятикнижжі Мойсеєвому). Там же, у книгах “Второзаконня” і “Числа”, викладені детальні інструкції щодо етнічних чисток. Цікаво, що тотальному знищенню (разом з чоловіками, хлопчиками і жінками, окрім незайманих, і навіть великою та дрібною худобою) підлягали, за задумом авторів цієї расистської доктрини, лише індоєвропейські народи, які на той час населяли Ханаан. Та й у нацистській Німеччині з расовою політикою не все було так однозначно: цього року опубліковано наукове дослідження американця Брайана Рігга “Єврейські солдати Гітлера” (здійснене на ґрант Кембриджського університету) про те, що у німецькій армії воювало принаймні 150 тисяч євреїв, і не лише солдатами, але й на рівні командувачів полками, дивізіями та арміями.

У багатьох виникають запитання щодо символіки журналу “Перехід-IV”.

Цивілізаційний прорив, який сьогодні визріває в Україні, потребує потужного символу, який би відповідав масштабності цього процесу і відбивав його глибинну сутність. Знайти його є завданням досить складним, адже цей знак має символізувати як загальносистемні тисячолітні закономірності, так і конкретну специфіку нинішньої України. На щастя, тут не треба нічого вигадувати — про таку символіку вже подбали наші далекі предки.

Річ у тім, що після Циркумпонтійської катастрофи 55-го століття до н. е., на території Північного Надчорномор’я виникла вже згадувана нами нова цивілізація вищого рівня. В археології вона всесвітньо відома як Трипільська археологічна культура, перші артефакти якої датуються 54 ст. до н. е. (південно-західна Україна і Волинь). У наукознавстві, культурології і науково-популярній літературі ця цивілізація відома як Гіперборея — “країна мудреців” (Ук-країна, від слов’янського “ук” — вчений, мудрий, носій знань), батьківщина довершеної системи знань невідомого походження — славнозвісної Гіперборейської традиції.

Вищий рівень знань, організації і технологій України—Гіпербореї привів до демографічного вибуху і розселення місцевих племен на навколишні території Євразії та Північної Африки. Перша хвиля гіперборейських переселенців пішла у південному напрямку, де на теренах Месопотамії створила дивовижну цивілізацію сумерів (шумерів). Під час розкопок у Північній Месопотамії археологи і виявили чудову хрестоподібну композицію, яку ми взяли за прототип символу Великого Переходу.

Цей символ — Коло-Біг (Сонячний хрест, Гіперборейський хрест) — являє собою традиційний для нашої землі знак-оберіг, поширений в українській народній культурі і християнській символіці. З теологічної точки зору такий динамічний хрест є символом Сина Божого — іпостасі Триєдиного Бога, яка безпосередньо і активно взаємодіє з людиною, а два тисячоліття тому набула людської форми через таїнство Воплочення Спасителя — Ісуса Христа. У ведично-слов’янській традиції цей знак позначає “Красне Сонечко”, що котиться по небу — звідси напрямок обертання за годинниковою стрілкою.

На першій сторінці кожного номеру журналу повідомляється, що він видається в рамках проекту “Золота Стежка”. Що це таке?

Перехід людства до нової цивілізації відбудеться у будь-якому випадку. Важливо при цьому наробити якомога менше помилок і здійснити Перехід-IV з мінімальними втратами. Для цього потрібно бачити майбутнє, бути реалістом і вміти використовувати шанси, які нам дає саме життя. “Золота Стежка” — це ідеальний сценарій цивілізаційного переходу.

Чи є у вас союзники в цій стратегії?

Наш постійний науково-інформаційний партнер — Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. А друзів і прихильників у нас дуже багато і в Україні, і за її межами. Останнім часом вони почали об’єднуватися у читацькі клуби “Перехід-IV” — перші з них вже створені у Києві, Львові, Тернополі і Кіровограді. Багато нових друзів ми знайшли завдяки серії круглих столів “Цивілізаційний перехід України”, організованих нашим журналом разом з Європейським університетом. Останній круглий стіл 11 вересня 2002 року “Інформаційна політика України: перспективи колективної безпеки” відбувся за сприяння Ради національної безпеки і оборони України.

На кого розраховане ваше видання, які проблеми в центрі уваги ваших авторів?

“Перехід-IV” розрахований на українську еліту — духовну, владну, бізнесову і професійну. На ту незнищиму породу українських людей, що завжди прагнули більше пізнавати і вершити справи, які для основної маси здавалися неможливими. Тому нашого читача можна знайти у будь-якій соціальній, професійній чи віковій категорії. Наприклад, вік наших авторів знаходиться в діапазоні від 15 до 70 років. Ще ширшим є віковий діапазон читачів. Наш журнал гарно сприймають студенти і вищі державні керівники, військові та священики, поети й фахівці з високих технологій, селяни й банкіри.

А загалом “Перехід-IV” є виданням молодим і для духовно молодих, він енергійний і динамічний, тож від кожного числа журналу можна чекати якогось сюрпризу. Наприклад, випуск 5 (“Хліб і Вино”) вийшов у супроводі лазерного аудіодиску “Музика для локомотива. Арійський стандарт”. Наступний (“Арійська метацивілізація”) супроводжувався етнополітичною картою 21-го століття, а випуск 7 (“Спільна Дія”) — чудовим образом “Діва Марія з маленьким Ісусом”, який у народі вже назвали “Українською мадонною”. Новий 10-й випуск супроводжується мультимедіа-енциклопедією з матеріалами всіх попередніх випусків журналу, музикою і кольоровими плакатами.

Сьогодні багато суперечок точиться навколо національної ідеї. Ваше бачення цієї проблеми: спрацювала чи ні в Україні національна ідея і чи має вона право на життя взагалі?

Національна ідея — це призначення нації, її місце в Божих задумах. Тому вона існує об’єктивно, незалежно від балачок на тему “спрацювала вона чи ні”. Коли нація не розуміє свого призначення, тоді її національна ідея перебуває в прихованому, потенційному стані. Коли ж народ починає усвідомлювати — хто він, звідки прийшов і куди йде, тоді національна ідея переходить у проявлений стан, оволодіває масовою свідомістю і починає втілюватися з небаченим розмахом.

Так де ж треба шукати розуміння української ідеї?

Українська ідея — це, насамперед, ідея гармонійної людини в гармонійному суспільстві, або, в термінах православного християнства, ідея боголюдства. Тому її можна знайти лише в закономірностях розвитку людського роду, в сакральній географії і тайні втілення Сина Божого. Це ті питання, які найбільше цікавлять наш журнал, оскільки без відповідей на них неможлива жодна ефективна суспільно-політична практика, а всі спроби реформування будуть зводитися лише до чергової кадрової ротації та імітації перетворень.

Наші політики метушаться між Сходом і Заходом у пошуках виходу для нашої держави. А на ваш погляд, яким шляхом повинна йти Україна?

Шлях України — це шлях гармонії і правильних пропорцій, вірного поєднання бажаного і можливого, розуму та інтуїції, “хліба” і “вина”. Зовнішня політика України повинна визначатися передусім її внутрішнім станом. Доки Україна буде слабкою, доти вона для збереження своєї ідентичності потребуватиме внутрішнього зосередження і великої обережності в доборі друзів та союзників. Але чим сильнішою вона ставатиме, тим більше для свого розгортання потребуватиме зовнішньої експансії зі вступом в усі наявні міжнародні альянси і створенням власних глобальних структур.

Восьмий випуск “Переходу”, що вийшов під гаслом “Атакуй першим!”, викликав у читачів особливий резонанс. Як ви вважаєте, в чому справа?

Виявилося, що сьогодні значну частину українців найбільше хвилює не політика. І навіть не економіка. Їх найбільше цікавить проблема віри і сенсу життя. Саме цю духовну струну і зачепив 8-й випуск “Переходу-IV”, центральним матеріалом якого стало відверте дослідження “Четверте пришестя Спасителя”. У ньому розкриваються закономірності расотворення, аналізується опис книгою “Буття” расового переходу I—II на чолі з Адамом (“Рудим”), осмислюються факти прямого втручання Сина Божого в еволюцію людського роду, дається уявлення про розвиток українського біосоціального організму протягом останніх 25 тисяч років і його найближчі цивілізаційно-расові перспективи.

На тлі метафізичного “Четвертого пришестя” останній випуск виглядає дуже прагматичним. Це що — крок назад чи новий курс?

Річ у тім, що 10-й випуск ми видали разом з Парламентським видавництвом Верховної Ради України і здійснили вихід на нову аудиторію: більше половини накладу безкоштовно розіслали по обласним, міським та університетським бібліотекам, обласним і міським радам та державним адміністраціям, іноземним посольствам тощо. Для цього довелося трошки “перевести подих”, ще раз пояснити нашу позицію, викладасти матеріали “популярніше”, щоб не відштовхнути потенційних прихильників надмірною новизною. Звідси такі матеріали, як “Сонячний хрест”, “Структура наукових революцій”, “Трипільські витоки містобудівних традицій у давніх слов’ян”, “Права альтернатива для України”, “Згадайте Галілео” тощо. Зате наступний, 11-й випуск “Переходу-IV” буде надзвичайно потужним і цікавим.

І нарешті, традиційне запитання: де можна придбати журнал?

Перш за все — у книжкових магазинах. Крім того, журнал можна замовити через редакцію і отримати його рекомендованим листом. Звертайтеся до нас за адресою:

04108, Київ-108, а/с 23, тел.: (044) 460-30-21, Перехід-IV [email protected].

В інтернет-просторі нас завжди знайдете за адресою www.perehid.org.ua.


——————————————————

Біографічна довідка:

Ігор Володимирович Каганець, 1961 р. н.,
головний редактор журналу “Перехід-IV”,
завідувач Лабораторією психоінформатики Центру з інформаційних проблем територій НАН України,
автор книг “Нація золотих комірців” (1994) і “Психологічні аспекти в менеджменті” (1997), а також багатьох публікацій — в журналах “Віче” і “Розбудова держави”, збірниках наукових конференцій, газетах “Фінансова Україна”, “Бізнес”, “Ділова Україна”, “Українське слово”, “Дзеркало тижня” та інших.
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи