Дезінфекція

Праві були ті тверезомислячі експерти, які ще на початку 90-х суворо попереджали: не хочете свого – отримаєте чуже. Так і сталося. Знищення сучасної української націоналістичної практичної думки призвело до розквіту огидної потвори антиукраїнського буржуазного націоналізму. І хоча потвора полюбляє називати себе іншими назвами, ми то знаємо, що жоден маніяк маніяком себе не вважає.

Що перш за все зробили соціал-демократи та інші ліві інтернаціонал-екстремісти в часи Центральної Ради? Відмовилися від армії та переслідували українських націоналістів. В результаті перемогли антиукраїнські комуністичні націоналісти – автори і виконавці знищення у 1932-33 роках українців за расовою ознакою.

Буржуазний антиукраїнський націоналізм є очевидним, тому доказів свого існування не потребує. Не дарма все гучніше зі сторінок засобів масової інформації лунають тези про окупацію. Адже якщо Україна є незалежною, то як пояснити факт існування в її столиці вулиці Мойсея Урицького, пам’ятника Леніну та заводу “Більшовик”?

Ідентифікатором буржуазних антиукраїнських націоналістів є термінологія. А подекуди й антропологія. Давайте відкинемо в бік умовності і скажемо правду: вони не люблять нас за самим фактом нашого існування. Ми їх, натомість, полюбляємо. Але щоразу наштовхуємося на істеричний вереск і звинувачення. Навіть завжди обережного і ліберального Віктора Андрійовича Ющенка націонал-екстремісти Донецька звинуватили у фашизмі. Цікаво, що Князя Святослава Завойовника ніхто фашистом не називає. Авжеж, звинувачують переважно невинних.

Для очищення джерела етнічної ту культурної ідентичності достатньо ліквідувати фактор каламуті.

Треба менше розмовляти, - треба частіше перебувати в кришталевій тиші незайманої природи. Блукаючи лісовими осінніми хащами, спостерігаючи кубла вужиків та охайно зрізаючи перочинним ножем гнучкі ніжки груздів, наближаємося до розуміння першопричин. Та оперативної методики ефективної нейтралізації.