У селищі Слов’янка, що у 80 кілометрах від кордону з КНДР, слов’янське населення скорочується так само, як і придорожні лани, де корови пасуться серед залишків бетонних споруд, пише New York Times.
Проте на думку місцевих політиків демографічна трансформація російського Далекого Сходу може мати світове значення, якщо тут житимуть біженці із Північної Кореї.
Людська драма приблизно 150 000 північнокорейських біженців, які таємно мешкають в північному Китаї, так “зворушила” американський конгрес, що у листопаді до обох палат були внесені законопроекти, що пропонують полегшити процедуру видачі американських віз деяким біженцям та оплатити переселення інших.
У п’ятницю під час поїздки Хасанським районом губернатор Примор’я Сєргєй Дарькін заявив, що він бажає прийняти корейців. Цей шматок російської території затиснутий між Китаєм і Тихим океаном та впирається в смугу північнокорейської землі шириною у 8 кілометрів.
“Америка рухається в правильному напрямі у вирішенні цієї проблеми, і я її підтримую. Я готовий допомогти, зокрема грошима”, - с казав Дарькін.
З цим погоджується представник регіону у регіональному законодавчому органі Джамбулат Текієв. “Немає людей – немає розвитку”, - каже він.
Поки цей план перебуває в стадії розмов. Хоча губернатор і сказав, що готовий прийняти 200 000 біженців, незрозуміло, чи захоче центральна влада, яка контролює міграційну політику, зіткнутися із ризиком зростанням напруги в регіоні та расистських проявів тамтешніх росіян.
Протягом майже 150 років, що цей регіон належить Росії, ставлення до міграції з Азії було більш-менш напруженим. У 90-ті населення цього регіону розміром з Китай зменшилося на 17%, до 6 700 000 чоловік. Це скорочення пов’язують головним чином з від’їздом росіян на Захід в пошуках кращих умов життя. Але сьогодні, в умовах економічного зростання, рівень безробіття впав до 3% і відчувається потреба у робочий силі. Федеральна влада поставила завдання спрямувати у регіон ще мільйон робітників.
Президент Путін каже, що “стратегічно важливо примусити людей їхати на Далекий Схід”, - заявив у Владивостоці прес-секретар федерального уряду Петро Самійленко. “Єдине, що може запропонувати Північна Корея, це дешева робоча сила”.
Два місяці тому Дарькін проїхав на потягу від Владивостоку до Північної Кореї. В інтерв’ю цього тижня він заявив, що побачене дає мало надій на економічне відродження. “Економіка там переживає занепад”, - зауважив він. Справа не в тому, що потяг рухався із швидкістю 40 кілометрів на годину і періодично зупинявся внаслідок браку електроенергії. “Там нічого немає, ані палива, ані цементу, ані добрив”, - додав Дарькін.
Китай ставиться до біженців вороже, а російський Далекий Схід може запропонувати альтернативу, заявив Марк Палмер, який був американським послом в Угорщині під час падіння комунізму. “З Путіним є шанс, - заявив він на листопадових слуханнях по Північній Кореї в сенаті. – Ми маємо добиватися від нього дозволу для мігрантів приїхати до Росії”.
За словами губернатора Дарькіна, він хоче, щоб КНДР “вийшла з-під залізної завіси”. При цьому він закликав до порядку і стабільності, заявивши, що “зміцнення кордону зміцнює економічні стосунки”.
Повернувшись з КНДР, Дарькін сказав, що наступного року він подвоїть квоту для корейців, що працюють тут за контрактами, довівши її до 5 000 чоловік. Щоб підготувати для цього громадську думку, він заявив журналістам, що у регіоні обробляється лише третина ораних земель, а корейців можна задіяти на сільськогосподарських та будівельних роботах, а також на збиранні сміття.
Приїзд сюди біженців з КНДР не буде безконфліктним. КНДР має в Находці консульство, котре тримає під контролем близько 10 000 північнокорейських громадян, які працюють за контрактами на Далекому Сході, і біженці можуть стати об’єктом переслідувань з боку північнокорейських агентів. Вважається, що у 1996 році консула Південної Кореї у Владивостоці вбили за наказом КНДР.
Присутність корейців в цьому регіоні почалася ще у 1860 році, коли корейській еміграційний контроль ослабнув, і корейські селяни почали рухатися на російські землі. До 1917 року у Примор’ї було 100 000 корейців, які складали найбільшу національну меншину зі своїми школами, газетами і церквами. Після прикордонної війни з Японією влітку 1938 року Сталін депортував корейців до Середньої Азії.
Сьогодні в Примор’ї мешкає 40 000 росіян корейського походження, ще 40 000 живе на Сахаліні. Протягом останнього десятиліття головним іноземним інвестором в регіоні стала Південна Корея. Деякі корейські сім’ї повернулися із Середньої Азії та почали вимагати повернути їм старі ферми, викликавши цим незадоволення російського населення. (NEWSru.com)
До речі, як зазначають працівники Центру з інформаційних проблем територій НАН України у своєму прогнозі “Етнополітична карта світу XXI століття”, південну частину Приморського краю Російської Федерації (насамперед Посьєтський район) буде приєднано до об’єднанної Кореї. Що ж, ми бачимо, як губернатор Примор’я Сєргєй Дарькін власними руками готує цьому “етнічне обґрунтування”.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Далекий Схід прагнуть заселити корейськими біженцями
Світ:
Людська драма приблизно 150 000 північнокорейських біженців, які таємно мешкають в північному Китаї, так “зворушила” американський конгрес, що у листопаді до обох палат були внесені законопроекти, що пропонують полегшити процедуру видачі американських віз деяким біженцям та оплатити переселення інших.
У п’ятницю під час поїздки Хасанським районом губернатор Примор’я Сєргєй Дарькін заявив, що він бажає прийняти корейців. Цей шматок російської території затиснутий між Китаєм і Тихим океаном та впирається в смугу північнокорейської землі шириною у 8 кілометрів.
“Америка рухається в правильному напрямі у вирішенні цієї проблеми, і я її підтримую. Я готовий допомогти, зокрема грошима”, - с казав Дарькін.
З цим погоджується представник регіону у регіональному законодавчому органі Джамбулат Текієв. “Немає людей – немає розвитку”, - каже він.
Поки цей план перебуває в стадії розмов. Хоча губернатор і сказав, що готовий прийняти 200 000 біженців, незрозуміло, чи захоче центральна влада, яка контролює міграційну політику, зіткнутися із ризиком зростанням напруги в регіоні та расистських проявів тамтешніх росіян.
Протягом майже 150 років, що цей регіон належить Росії, ставлення до міграції з Азії було більш-менш напруженим. У 90-ті населення цього регіону розміром з Китай зменшилося на 17%, до 6 700 000 чоловік. Це скорочення пов’язують головним чином з від’їздом росіян на Захід в пошуках кращих умов життя. Але сьогодні, в умовах економічного зростання, рівень безробіття впав до 3% і відчувається потреба у робочий силі. Федеральна влада поставила завдання спрямувати у регіон ще мільйон робітників.
Президент Путін каже, що “стратегічно важливо примусити людей їхати на Далекий Схід”, - заявив у Владивостоці прес-секретар федерального уряду Петро Самійленко. “Єдине, що може запропонувати Північна Корея, це дешева робоча сила”.
Два місяці тому Дарькін проїхав на потягу від Владивостоку до Північної Кореї. В інтерв’ю цього тижня він заявив, що побачене дає мало надій на економічне відродження. “Економіка там переживає занепад”, - зауважив він. Справа не в тому, що потяг рухався із швидкістю 40 кілометрів на годину і періодично зупинявся внаслідок браку електроенергії. “Там нічого немає, ані палива, ані цементу, ані добрив”, - додав Дарькін.
Китай ставиться до біженців вороже, а російський Далекий Схід може запропонувати альтернативу, заявив Марк Палмер, який був американським послом в Угорщині під час падіння комунізму. “З Путіним є шанс, - заявив він на листопадових слуханнях по Північній Кореї в сенаті. – Ми маємо добиватися від нього дозволу для мігрантів приїхати до Росії”.
За словами губернатора Дарькіна, він хоче, щоб КНДР “вийшла з-під залізної завіси”. При цьому він закликав до порядку і стабільності, заявивши, що “зміцнення кордону зміцнює економічні стосунки”.
Повернувшись з КНДР, Дарькін сказав, що наступного року він подвоїть квоту для корейців, що працюють тут за контрактами, довівши її до 5 000 чоловік. Щоб підготувати для цього громадську думку, він заявив журналістам, що у регіоні обробляється лише третина ораних земель, а корейців можна задіяти на сільськогосподарських та будівельних роботах, а також на збиранні сміття.
Приїзд сюди біженців з КНДР не буде безконфліктним. КНДР має в Находці консульство, котре тримає під контролем близько 10 000 північнокорейських громадян, які працюють за контрактами на Далекому Сході, і біженці можуть стати об’єктом переслідувань з боку північнокорейських агентів. Вважається, що у 1996 році консула Південної Кореї у Владивостоці вбили за наказом КНДР.
Присутність корейців в цьому регіоні почалася ще у 1860 році, коли корейській еміграційний контроль ослабнув, і корейські селяни почали рухатися на російські землі. До 1917 року у Примор’ї було 100 000 корейців, які складали найбільшу національну меншину зі своїми школами, газетами і церквами. Після прикордонної війни з Японією влітку 1938 року Сталін депортував корейців до Середньої Азії.
Сьогодні в Примор’ї мешкає 40 000 росіян корейського походження, ще 40 000 живе на Сахаліні. Протягом останнього десятиліття головним іноземним інвестором в регіоні стала Південна Корея. Деякі корейські сім’ї повернулися із Середньої Азії та почали вимагати повернути їм старі ферми, викликавши цим незадоволення російського населення. (NEWSru.com)
До речі, як зазначають працівники Центру з інформаційних проблем територій НАН України у своєму прогнозі “Етнополітична карта світу XXI століття”, південну частину Приморського краю Російської Федерації (насамперед Посьєтський район) буде приєднано до об’єднанної Кореї. Що ж, ми бачимо, як губернатор Примор’я Сєргєй Дарькін власними руками готує цьому “етнічне обґрунтування”.
Року Росії в Україні присвячується: ласкаво просимо в реальність!
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи