Міжнародний день міграції, який відзначався у світі у четвер, був запроваджений для того, щоб привернути увагу країн, до яких приїжджають мігранти, до становища новоприбульців. Європа традиційно надавала притулок тим, хто зазнавав переслідувань вдома через свої політичні та релігійні переконання. Але через велику кількість економічних мігрантів, які зловживають європейською гостинністю, Європейський Союз вирішив докорінно змінити свою політику щодо надання притулку.
Не в змозі розрізнити справжніх та вдаваних шукачів притулку, європейські держави під тиском своїх громадян хочуть обмежити кількість тих, кому вони надають притулок.
Найбільше оглядачів турбує становище шукачів притулку, які на тлі зростаючої хвилі економічних мігрантів, втрачають можливість отримати безпечний дах над головою у Європі. Одним з найяскравіших прикладів є Велика Британія. На думку британських політиків, положення про те, що прохачам притулку надається фінансова допомога, поки розглядається їхня справа, перетворила британські острови на магніт для мігрантів. Минулого місяця британський монарх Єлизавета ІІ у традиційній промові перед парламентом оголосила про плани свого уряду: «Мій уряд залишається прихильником ефективної системи надання притулку. У зв’язку з цим буде розроблене нове законодавство».
У 2002 році кількість прохачів притулку в Британії зросла до рекордних понад 110 тисяч. І поки справи прохачів розглядаються неповороткою бюрократичною системою Великої Британії, британські платники податків мусять забезпечувати цих людей необхідним мінімумом. На їхню думку, існує краще застосування цих грошей. Британський прем’єр Тоні Блер не міг не дослухатись до цієї думки. Він заявив, що його метою є скоротити кількість потенційних шукачів притулку на половину. Тепер прохання про надання притулку будуть автоматично відкинуті, якщо людина походить із так званих «безпечних» країн, якими Британія вважає Албанію, Македонію, Молдову, Румунію та деякі інші балканські країни.
Проте речник Верховного комісара ООН у справах біженців Саймон Тейлор говорить, що поняття «безпечна країна» розмите: «Нам не подобається поняття «безпечної країни», бо до кожного випадку потрібно підходити індивідуально. Країна, яка є безпечною для одних, може бути небезпечною для інших».
Британія є лише частиною загальної європейської тенденції. У Франції міністр внутрішніх справ Ніколя Шаркозі заявив, що недоліки законодавства про надання притулку призвели до зростання расизму в його країні. А у Швейцарії лідер партії, яка йшла на вибори з антиіммігрантськими гаслами, не лише виграла вибори, але і отримала в свої руки право формувати політику в’їзду до країни.
Щоб уникнути ситуації, коли одна країна пропонує кращі умови надання притулку, ніж інша, європейські держави намагаються скоординувати свої дії. Британія, найбільш активна у спробах сформувати спільну політику, минулого року запропонувала створити на кордонах ЄС табори для біженців. І незважаючи на те, що ця спроба провалилась завдяки правозахисникам Німеччини та Швеції, спроби тривають. Перший табір для біженців поза ЄС Британія хоче створити в Африці, в районі Ефіопії та Сомалі. Оглядачі не виключають, що британцям вдасться здобути більше прихильників свого проекту з числа інших країн ЄС. Зокрема, зацікавитись проектом можуть Австрія, Данія та Голландія.
Навіть у Росії, далеко не найбагатшій країні в Європі, тема впорядкування міграційних процесів здобуває дедалі більше прихильників. Про це у четвер говорив російський президент Володимир Путін: «Є нагальна потреба впорядкувати імміграцію. Це пов’язано не лише з правопорушеннями, з необхідністю боротися зі злочинністю – відсутність урегульованості є плідним ґрунтом для злочинності». Тож на сході чи на заході Європи, а проблема і способи її вирішення спільні: міграцію намагаються скоротити та врегулювати.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Міжнародний день міграції – з нею намагаються боротися, як на сході, так і на заході Європи
Категорія:
Найбільше оглядачів турбує становище шукачів притулку, які на тлі зростаючої хвилі економічних мігрантів, втрачають можливість отримати безпечний дах над головою у Європі. Одним з найяскравіших прикладів є Велика Британія. На думку британських політиків, положення про те, що прохачам притулку надається фінансова допомога, поки розглядається їхня справа, перетворила британські острови на магніт для мігрантів. Минулого місяця британський монарх Єлизавета ІІ у традиційній промові перед парламентом оголосила про плани свого уряду: «Мій уряд залишається прихильником ефективної системи надання притулку. У зв’язку з цим буде розроблене нове законодавство».
У 2002 році кількість прохачів притулку в Британії зросла до рекордних понад 110 тисяч. І поки справи прохачів розглядаються неповороткою бюрократичною системою Великої Британії, британські платники податків мусять забезпечувати цих людей необхідним мінімумом. На їхню думку, існує краще застосування цих грошей. Британський прем’єр Тоні Блер не міг не дослухатись до цієї думки. Він заявив, що його метою є скоротити кількість потенційних шукачів притулку на половину. Тепер прохання про надання притулку будуть автоматично відкинуті, якщо людина походить із так званих «безпечних» країн, якими Британія вважає Албанію, Македонію, Молдову, Румунію та деякі інші балканські країни.
Проте речник Верховного комісара ООН у справах біженців Саймон Тейлор говорить, що поняття «безпечна країна» розмите: «Нам не подобається поняття «безпечної країни», бо до кожного випадку потрібно підходити індивідуально. Країна, яка є безпечною для одних, може бути небезпечною для інших».
Британія є лише частиною загальної європейської тенденції. У Франції міністр внутрішніх справ Ніколя Шаркозі заявив, що недоліки законодавства про надання притулку призвели до зростання расизму в його країні. А у Швейцарії лідер партії, яка йшла на вибори з антиіммігрантськими гаслами, не лише виграла вибори, але і отримала в свої руки право формувати політику в’їзду до країни.
Щоб уникнути ситуації, коли одна країна пропонує кращі умови надання притулку, ніж інша, європейські держави намагаються скоординувати свої дії. Британія, найбільш активна у спробах сформувати спільну політику, минулого року запропонувала створити на кордонах ЄС табори для біженців. І незважаючи на те, що ця спроба провалилась завдяки правозахисникам Німеччини та Швеції, спроби тривають. Перший табір для біженців поза ЄС Британія хоче створити в Африці, в районі Ефіопії та Сомалі. Оглядачі не виключають, що британцям вдасться здобути більше прихильників свого проекту з числа інших країн ЄС. Зокрема, зацікавитись проектом можуть Австрія, Данія та Голландія.
Навіть у Росії, далеко не найбагатшій країні в Європі, тема впорядкування міграційних процесів здобуває дедалі більше прихильників. Про це у четвер говорив російський президент Володимир Путін: «Є нагальна потреба впорядкувати імміграцію. Це пов’язано не лише з правопорушеннями, з необхідністю боротися зі злочинністю – відсутність урегульованості є плідним ґрунтом для злочинності». Тож на сході чи на заході Європи, а проблема і способи її вирішення спільні: міграцію намагаються скоротити та врегулювати.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта