Американські вчені оприлюднили результати ретельного дослідження, в якому доводиться, що неандертальці – це особливий біологічний вид, не споріднений з homo sapiens.
Дослідницька група під керівництвом Катерини Харваті з Нью-йоркського університету докладно обмірила черепи усіх 12 знайдених на сьогодні неандертальців, зробила їх трьохмірні комп’ютерні моделі та порівняла по 15 “опірних точках” з черепами сучасних людей. Крім того, таким саме чином були обміряні і порівняні черепи різних видів мавп – шимпанзе, бабуїнів, горил.
“Ми з впевненістю можемо сказати, що неандертальці не входять до числа предків сучасного європоїда”, - заявила Катерина Харваті в інтерв’ю The New York Times. Згідно її дослідів, черепи неандертальця та сучасної людини різняться більше, аніж припустимо в межах різних “порід” одного виду – і, таким чином, не можуть схрещуватися поміж собою.
Таким чином, пише газета, отримані докази теорії “одиночного походження”. Згідно цієї теорії, сучасна людина не пішла від схрещування з неандертальцями, що жили по всій Європі, як вважалося у ХІХ столітті, а з’явилася незалежно від них у Африці близько 100 000 років тому та, розповсюдившись по всьому світі, повністю витіснили цю більш давню і більш примітивну расу.
Тим не менше, додає газета, нові докази переконують не всіх вчених. “Ми давно вже знаємо, як виглядають кості, - заявив професор Ерік Трінкаус з університету Сент-Луїсу, який відстоює теорію про міжвидові схрещення неандертальців та сучасних людей. – Ми знаємо, що вони мали інший вигляд. Але ці досліди нічого не кажуть про їхню внутрішню біологію”.
Перший неандерталець був знайдений у 1856 році у печері в долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа (звідки й назва). Основна маса залишків неандертальців та їх попередників “пренеандертальців” (приблизно 200 індивідів) виявлена у Європі, переважно у Франції, і відноситься до періоду 70-35 тисяч років тому (максимально до 100-150 тисяч років тому і навіть раніше). На початку останнього зледеніння частина неандертальців мігрувала до півдня (Передня Азія, Північна Африка).
Неандертальці сформувалися в умовах суворого клімату і деякими рисами нагадували сучасних ескімосів. Для них були характерними груба мускулиста фактура при невеликому рості (160-163 см у чоловіків), масивний скелет, об’ємна грудна клітина. Неандертальці мали великий, хоча ще і примитивний мозок (1400-1600 см3 і вище), довгий масивний череп з розвинутим надоковим валіком, розлогим лобом і витягнутою “шиньоноподібною” потилицею; дуже характерне “неандертальське обличчя” із скошеними скулами, сильно виступаючим ротом та зрізаним підборіддям. (Lenta.ru)
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Неандертальцям обміряли черепи
Світ:
“Ми з впевненістю можемо сказати, що неандертальці не входять до числа предків сучасного європоїда”, - заявила Катерина Харваті в інтерв’ю The New York Times. Згідно її дослідів, черепи неандертальця та сучасної людини різняться більше, аніж припустимо в межах різних “порід” одного виду – і, таким чином, не можуть схрещуватися поміж собою.
Таким чином, пише газета, отримані докази теорії “одиночного походження”. Згідно цієї теорії, сучасна людина не пішла від схрещування з неандертальцями, що жили по всій Європі, як вважалося у ХІХ столітті, а з’явилася незалежно від них у Африці близько 100 000 років тому та, розповсюдившись по всьому світі, повністю витіснили цю більш давню і більш примітивну расу.
Тим не менше, додає газета, нові докази переконують не всіх вчених. “Ми давно вже знаємо, як виглядають кості, - заявив професор Ерік Трінкаус з університету Сент-Луїсу, який відстоює теорію про міжвидові схрещення неандертальців та сучасних людей. – Ми знаємо, що вони мали інший вигляд. Але ці досліди нічого не кажуть про їхню внутрішню біологію”.
Перший неандерталець був знайдений у 1856 році у печері в долині Неандерталь поблизу Дюссельдорфа (звідки й назва). Основна маса залишків неандертальців та їх попередників “пренеандертальців” (приблизно 200 індивідів) виявлена у Європі, переважно у Франції, і відноситься до періоду 70-35 тисяч років тому (максимально до 100-150 тисяч років тому і навіть раніше). На початку останнього зледеніння частина неандертальців мігрувала до півдня (Передня Азія, Північна Африка).
Неандертальці сформувалися в умовах суворого клімату і деякими рисами нагадували сучасних ескімосів. Для них були характерними груба мускулиста фактура при невеликому рості (160-163 см у чоловіків), масивний скелет, об’ємна грудна клітина. Неандертальці мали великий, хоча ще і примитивний мозок (1400-1600 см3 і вище), довгий масивний череп з розвинутим надоковим валіком, розлогим лобом і витягнутою “шиньоноподібною” потилицею; дуже характерне “неандертальське обличчя” із скошеними скулами, сильно виступаючим ротом та зрізаним підборіддям. (Lenta.ru)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта