Події, які відбулися наприкінці останньої сесії Верховної Ради України і заблокували її нормальну діяльність, турбують мене так само, як і мільйони інших громадян України.
Основним питанням політичної реформи, про яку Ви згадуєте в своєму листі, стало для пропрезидентської більшості бажання дати можливість нинішньому Президенту України Л.Кучмі незаконно втретє обиратися на посаду Президента України та порушити конституційне право народу на всенародне обрання Президента України.
Я хочу нагадати Вам, що гостра парламентська криза виникла саме тому, що Ви, як Голова Верховної Ради України, захищали не Конституцію України, її Закони і Регламент Верховної Ради України, а інтереси пропрезидентської більшості, виборчий блок якої "ЗаЄДУ" Ви очолювали, яка висунула і обрала Вас на цю посаду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3.1.1 Регламенту засідання Верховної Ради проводиться згідно з розкладом засідань, а її рішення (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком випадків, встановлених Регламентом. Лише порушення цієї вимоги роблять прийняті рішення недійсними.
Ви свідомо, знаючи про незаконність своїх дій, і в порушення вимог частини другої статті 2.5.1 Регламенту Верховної Ради, не поставили на голосування погоджений Погоджувальною радою проект розкладу засідань Верховної Ради України на 23 - 26 грудня, розданий народним депутатам 23 грудня 2003 року, в наслідок чого Верховною Радою України не приймалося рішення щодо його затвердження. Так само не приймалося рішення і щодо затвердження порядку денного пленарних засідань 23 та 24 грудня 2003 року, про що свідчить стенограма за 23 грудня 2003 року.
Таким чином, оскільки законопроекти про внесення змін до Конституції України реєстраційних №№ 3207-1, 4105 та 4180 в порушення вимог статті 2.5.1 Регламенту не були включені до порядку денного засідань Верховної Ради України 23-24 грудня 2003 року, то і відповідно до статті 3.1.1 Регламенту рішення, які були прийняті 24 грудня, є недійсними.
Подібного протистояння не відбулося б, якби Ви, виконуючи свої обов'язки голови Верховної Ради України, діяли відповідно до чинної Конституції України, її Законів та Регламенту Верховної Ради України.
Не ми, ті, хто не увійшов до пропрезидентської більшості, а Ви, який нею обраний та її представляє, із бажання провести інтереси Вашої більшості, не дали змоги включити до порядку денного розгляд і обговорення, в тому числі і поданих мною, проектів про неконституційність проекту 4105. Таким чином, було порушене наше конституційне право, як суб'єктів законодавчої ініціативи, на внесення та обговорення проектів щодо змін до головного Закону держави - Конституції України.
Чи можна було уникнути спровокованої пропрезидентською більшістю парламентської кризи? Я впевнений, що так!
Цієї кризи не було б, якби Ви, як Голова Верховної Ради України, діяли у повній відповідності до Конституції України та Регламенту Верховної Ради України, і, не порушуючи законодавчі процедури та конституційне право суб'єктів законодавчої ініціативи на внесення та обговорення проектів, дали їм можливість провести обговорення проектів про зміни до Конституції та включили до порядку денного розгляд проектів Постанов про неконституційність.
Криза почалася через Ваші грубі порушення. Без них на розгляд проектів пішло б менше часу і було б набагато менше протистояння. А так, внаслідок грубого порушення Вами законодавчих процедур та фальшування рішень Верховної Ради України, рішення щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України реєстр. №№ 3207-1, 4105 є недійсними.
І причин для такого висновку безліч. Викладу тільки деякі з них:
1. Проект розкладу засідань Верховної Ради України на 23 - 26 грудня, погоджений Погоджувальною радою і розданий народним депутатам 23 грудня 2003 року, в порушення вимог частини другої статті 2.5.1 Регламенту, на голосування не ставився і рішення Верховною Радою України щодо його затвердження не приймалося. І це в той час, коли відповідно до частин 1 та 2 статті 3.1.1 засідання Верховної Ради проводиться згідно з розкладом засідань ( статті 2.5.1, 2.5.2 Регламенту). Рішення Верховної Ради (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком встановлених Регламентом. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним;
2. Рішення щодо затвердження порядку денного пленарних засідань 23 та 24 грудня 2003 року не приймалося;
3. Законопроекти про внесення змін до Конституції України реєстр. №№ 3207-1, 4105 і 4180, в порушення вимог статті 2.5.1 Регламенту, не були включені до порядку денного засідань Верховної Ради України 23 - 24 грудня 2003 року.
4. Рішення Верховної Ради, прийняті 24 грудня 2003 року, у зв'язку з тим, що засідання не було відкрите, є недійсним тому, що відповідно до частини 1 статті 3.2.1 рішення Верховної Ради України з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні.
5. Питання про внесення змін до Конституції не могли розглядатися на пленарному засіданні 24 грудня 2003 року без прийняття рішення про одноразове відхилення від визначених Регламентом норм, у зв'язку з тим, що відповідно до внесених змін до Регламенту Постановою ВР №1354 від 09.12.2003 року у середу (а 24.12.03 р. саме була середа) на пленарному засіданні розглядаються лише питання про надання згоди на обов`язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.
6. Проекти законів про внесення змін до Конституції України, які були включені до проекту порядку денного пленарного засідання 23 грудня 2003 року, не були роздані. Хоча відповідно до частини 1 статті 6.5.1 Регламенту законопроект, підготовлений головною комісією, що стосується Конституції, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради України. Крім того, підготовлену з порушенням вимог статті 6.6.2 Регламенту Верховної Ради України, порівняльну таблицю до законопроекту реєстраційний №4105 (загальним обсягом 39 сторінок), було роздано лише перед початком пленарного засідання 23 грудня 2003 року, що не давало народним депутатам часу для ознайомлення, аналізу та оцінки матеріалів.
7. Розгляд питань про внесення змін до Конституції Верховною Радою України є неможливий до законодавчого врегулювання цього питання, оскільки на даний час відсутня процедура розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України. Постановою Верховної Ради України "Про деякі питання підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України до розгляду Верховною Радою України" від 11.07.2003 року №1116-15, було доручено Комітету Верховної Ради України з питань правової політики розробити законопроект щодо процедури розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року у справі щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 158 та статті 159 Конституції України. Але проекти постанов Верховної Ради України реєстр. №№ 3207-П3, 3207-П4, 3207-П5, внесені з метою врегулювання процедури розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України народними депутатами М.Катеринчуком, В.Пинзеником, С.Гавришем і А.Мартинюком до порядку денного сесії не включалися і до розгляду не виносилися.
8. Питання про законопроект реєстр. № 4105-П, в порушення частини 1 статті 3.1.7 Регламенту, внесено на розгляд без оголошення його відповідно до статті 3.1.8 Регламенту та включення його до проекті порядку денного на 23 грудня та на 24 грудня 2003 року;
9. Оголошуючи до розгляду проект Постанови реєстр. № 3207-П8, Голова Верховної Ради України не зазначив, що під цим же номером і цією ж датою реєстрації, але з різним змістом зареєстровано два проекти постанов і один з них на заміну раніше розданого;
10. Проект Постанови, реєстраційний № 3207-П8, зареєстрований сектором реєстрації 23 грудня 2003 року, розданий депутатам під час реєстрації 24 грудня 2003 року, не був включений ні до порядку денного сесії, ні до порядку денного пленарного засідання 24 грудня 2003 року і був оголошений до розгляду без рішення Верховної Ради України, не зважаючи на те, що проекти постанов реєстр. №№ 3207/П1, 3207-П3, 3207-П4, 3207-П5,3207-П6, 3207-П7 були зареєстровані раніше і не розглядалися Верховною Радою України. І це при тому, що вищенаведені проекти постанов з незрозумілих міркувань мають один номер, хоча включають різні предмети регулювання і покликані регулювати різні сфери правовідносин.
11. Постанова № 3207-П8 проголосована списком без розгляду питання;
12. Лічильна комісія без доручення Верховної Ради України встановила результати голосування, яке було здійснено шляхом збирання підписів, незважаючи на те, що такий спосіб голосування Регламентом не передбачено і рішення щодо зміни способу голосування Верховною Радою не приймалося.
13. Члени Лічильної комісії, що входять до пропрезидентської більшості, використали для визначення результатів голосування щодо проекту Постанови Верховної Ради України (реєстраційний № 3207-П8) про зміну способу голосування по законопроектах про внесення змін до Конституції України (реєстр. №№ 3207-1, 4105, 4180) та проведення його шляхом подачі іменних бюлетенів списки з підписами народних депутатів від 23 грудня 2003 року, в той час, коли розданий на заміну проект Постанови №3207-П8 суттєво відрізняється від попереднього проекту з таким же номером, як за предметом регулювання питання, так і за запропонованим способом голосування - руками.
14. В результаті співставлення підписів народних депутатів України, що містяться у відомостях реєстрації від 23.12.2003р., з підписами, в їхніх особових справах, встановлено, що підписи десяти народних депутатів України Довгого Станіслава Олексійовича, Довгого Тараса Олексійовича, Кукоби Анатолія Тихоновича, Косьяненка Олександра Володимировича, Гіршфельда Анатолія Мусійовича, Резніка Ігора Йосиповича, Рябікіна Павла Борисовича, Салміна Олега Володимировича, Салигіна Василя Вікторовича, Злочевського Миколи Владиславовича візуально не відповідають їх підписам в особових справах. Виходячи із чого можна вважати, що на підтримку проекту постанови №3207-П8 зібрано лише 217 підписів народних депутатів України.
15. Не відповідає вимогам частини 3 статті 3.2.3 Регламенту можливість прийняття більшістю від конституційного складу Верховної Ради України рішень про одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень щодо способу розгляду питань, якщо запропонований спосіб не передбачено Регламентом.
16. З порушенням юридичної нормотехніки складено протоколи Лічильної комісії № 1 від 24 грудня 2003 року - про підсумки голосування щодо проекту Постанови Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)", в якому є посилання на главу 3.2 та главу 3.7 Регламенту Верховної Ради України, та №2 від 24 грудня 2003 року - "Про підсумки голосування щодо рішення Верховної Ради України про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр № 4105)", де є посилання на глави 3.2 і 3.8 Регламенту Верховної Ради України, замість конкретних статей статті, їх частин та пунктів, не говорячи вже про те, що ці глави не регулюють зазначене коло правовідносин.
17. Лічильна комісія, приймаючи рішення про те, щоб вважати такою, що прийнята Постанова Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)", вийшла за межі повноважень і порушила вимоги статті 91 Конституції України, згідно якої лише Верховна Рада України правомочна приймати закони, постанови та інші акти.
18. Лічильна комісія, за винятком голови комісії Мішури В.Д., не приймала участі у підрахунку голосів.
19. Лічильна комісія встановила результати голосування по законопроекту реєстраційний №4105, який не оголошувався до розгляду, в той час, коли на голосування було поставлено проект Постанови реєстр.№4105-П.
20. У другому пункті Протоколу №2 Лічильна комісія знову перебрала на себе функції Верховної Ради України та, у порушення вимог статті 155 Конституції України, яка передбачає попереднє схвалення законопроекту, встановила, що проект закону про внесення змін до Конституції України прийнято за основу.
Незаконність Ваших дій, невідповідність порядку підготовки, розгляду та прийняття рішення про попереднє схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстр. № 4105) вимогам Конституції України та Регламенту Верховної Ради України підтверджені правовим аналізом ситуації, що склалася, проведеним підкомітетами з питань Регламенту Верховної Ради України, з питань законодавства про статус народного депутата, з питань організації роботи Верховної Ради України та контролю за виконанням її Апаратом функцій по забезпеченню діяльності Верховної Ради України та її органів на звернення та заяви народних депутатів України від 25 грудня 2003 року.
Згідно з висновком трьох підкомітетів Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, голосування про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)" (реєстр. № 3207-П8) (розданого на заміну) шляхом збору підписів не проводилось і проводитись не могло, а проект Постанови Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстраційний №4105) до порядку денного не включався, на пленарному засіданні не розглядався, рішення щодо нього Верховною Радою України не приймалося і Лічильною комісією підрахунок голосів, відповідно, не проводився. Тому підписана Головою Верховної Ради України Постанова Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр.№4105)" від 24 грудня 2003 року №1398-ІV не може бути чинною.
Саме тому, особливо враховуючи попередження про ці порушення, з якими до Вас звернувся я та інші народні депутати, Ви не мали права підписувати подання до Конституційного Суду України про направлення їм проекту №4105, як начебто розглянутого і попереднього схваленого кваліфікованою більшістю голосів народних депутатів України.
За 9 років роботи у Верховній Раді України я займався реєстрацією сотень законопроектів, але ніколи не знав і не бачив, що виявляється, законопроект, як, наприклад, №3207-П8 із позначкою "на заміну" може бути зареєстрований в секторі реєстрації о 22 годині 56 хвилин (!) Може це тому, що авторами цієї постанови є представник президента в парламенті О.Задорожній та міністр Кабінету Міністрів А.Толстоухов? А чому саме ці депутати, які самі порушують норму Закону? Хіба не Ваш обов'язок звернутися до суду про позбавлення їх депутатських повноважень через суміщення посад?
Ніколи в Україні не будуть виконуватися вимоги Конституції та її Законів, доки приклад в цьому не подадуть президент, Прем'єр-міністр та Ви, шановний Володимире Михайловичу! Але ж ніхто з вас цього не хоче робити! Доказом того, що відбулося не голосування, а шахрайство, за внесений нібито майже опівночі законопроект, свідчить те, що в момент реєстрації цього проекту в залі Верховної Ради крім опозиції (справжньої, без комуністів), нікого з олігархічної більшості не було, а проект "на заміну" розтиражований тільки 24 грудня 2003 року і ніяк не міг бути розданий 23 грудня. Слава Богу, що в Апараті секретаріату є чесні люди, які не підробили дату тиражування.
Тоді за що ж голосували деякі двома руками?
Так, за проект 3207-П8: "Провести 23 грудня 2003 року голосування щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України (реєстраційний № 3207-1, 4105, 4180) іменними бюлетенями без їх обговорення".
Про те, що Ви діяли неконституційними засобами, вносячи зміни до Конституції України підтверджено і рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Із ситуації, що склалася після Вашого подання до Конституційного Суду України, вийти важко, але можливо і тільки шляхом його відкликання і повторного голосування по всіх трьох проектах Законів і внесеним проектам про неприйнятність та виключення з проекту питання про обрання Президента України у Верховній Раді України, що порушує передбачене Конституцією України загальне, рівне і пряме виборче право громадян на обрання Президента України. Тільки за цієї умови можна говорити про проведення позачергової сесії.
Після того, як Ви покрили фальсифікаторів, не може й бути мови про якесь серйозне обговорення Вашої пропозиції щодо прийняття постанови, яка надавала б Голові Верховної Ради можливість самостійно визначати розклад засідань на основі порядку денного.
Мені дуже прикро, що Ви, Володимире Михайловичу, знаючи від мене, В.Асадчева, С.Головатого, С.Соболєва про фальсифікацію, яку допустив так званий голова лічильної комісії в. мішура (знищувачі Конституції не мають права писатися з великої літери), все-таки підписали Постанову. А Ви ж могли ввійти в історію України, а так... вляпалися.
Я знаю, що Ви болісно цим переймаєтеся, але Україні потрібні славні поступки, а не слова. Самих благих намірів Україні мало! Зробіть так, як зробив Ваш заступник Олександр Олексійович Зінченко (дай Бог йому здоров'я!) - вийдіть з більшості на знак протесту проти зґвалтування Конституції України.
Маю честь,
Народний депутат України,
член Лічильної комісії,
голова Партії захисників Вітчизни Ю. Кармазін
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Відкритий лист Юрія Кармазіна
Категорія:
04020201s.jpg
Литвину В.М.
Шановний Володимире Михайловичу!
Я уважно прочитав Вашого листа до мене.
Події, які відбулися наприкінці останньої сесії Верховної Ради України і заблокували її нормальну діяльність, турбують мене так само, як і мільйони інших громадян України.
Основним питанням політичної реформи, про яку Ви згадуєте в своєму листі, стало для пропрезидентської більшості бажання дати можливість нинішньому Президенту України Л.Кучмі незаконно втретє обиратися на посаду Президента України та порушити конституційне право народу на всенародне обрання Президента України.
Я хочу нагадати Вам, що гостра парламентська криза виникла саме тому, що Ви, як Голова Верховної Ради України, захищали не Конституцію України, її Закони і Регламент Верховної Ради України, а інтереси пропрезидентської більшості, виборчий блок якої "ЗаЄДУ" Ви очолювали, яка висунула і обрала Вас на цю посаду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3.1.1 Регламенту засідання Верховної Ради проводиться згідно з розкладом засідань, а її рішення (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком випадків, встановлених Регламентом. Лише порушення цієї вимоги роблять прийняті рішення недійсними.
Ви свідомо, знаючи про незаконність своїх дій, і в порушення вимог частини другої статті 2.5.1 Регламенту Верховної Ради, не поставили на голосування погоджений Погоджувальною радою проект розкладу засідань Верховної Ради України на 23 - 26 грудня, розданий народним депутатам 23 грудня 2003 року, в наслідок чого Верховною Радою України не приймалося рішення щодо його затвердження. Так само не приймалося рішення і щодо затвердження порядку денного пленарних засідань 23 та 24 грудня 2003 року, про що свідчить стенограма за 23 грудня 2003 року.
Таким чином, оскільки законопроекти про внесення змін до Конституції України реєстраційних №№ 3207-1, 4105 та 4180 в порушення вимог статті 2.5.1 Регламенту не були включені до порядку денного засідань Верховної Ради України 23-24 грудня 2003 року, то і відповідно до статті 3.1.1 Регламенту рішення, які були прийняті 24 грудня, є недійсними.
Подібного протистояння не відбулося б, якби Ви, виконуючи свої обов'язки голови Верховної Ради України, діяли відповідно до чинної Конституції України, її Законів та Регламенту Верховної Ради України.
Не ми, ті, хто не увійшов до пропрезидентської більшості, а Ви, який нею обраний та її представляє, із бажання провести інтереси Вашої більшості, не дали змоги включити до порядку денного розгляд і обговорення, в тому числі і поданих мною, проектів про неконституційність проекту 4105. Таким чином, було порушене наше конституційне право, як суб'єктів законодавчої ініціативи, на внесення та обговорення проектів щодо змін до головного Закону держави - Конституції України.
Чи можна було уникнути спровокованої пропрезидентською більшістю парламентської кризи? Я впевнений, що так!
Цієї кризи не було б, якби Ви, як Голова Верховної Ради України, діяли у повній відповідності до Конституції України та Регламенту Верховної Ради України, і, не порушуючи законодавчі процедури та конституційне право суб'єктів законодавчої ініціативи на внесення та обговорення проектів, дали їм можливість провести обговорення проектів про зміни до Конституції та включили до порядку денного розгляд проектів Постанов про неконституційність.
Криза почалася через Ваші грубі порушення. Без них на розгляд проектів пішло б менше часу і було б набагато менше протистояння. А так, внаслідок грубого порушення Вами законодавчих процедур та фальшування рішень Верховної Ради України, рішення щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України реєстр. №№ 3207-1, 4105 є недійсними.
І причин для такого висновку безліч. Викладу тільки деякі з них:
1. Проект розкладу засідань Верховної Ради України на 23 - 26 грудня, погоджений Погоджувальною радою і розданий народним депутатам 23 грудня 2003 року, в порушення вимог частини другої статті 2.5.1 Регламенту, на голосування не ставився і рішення Верховною Радою України щодо його затвердження не приймалося. І це в той час, коли відповідно до частин 1 та 2 статті 3.1.1 засідання Верховної Ради проводиться згідно з розкладом засідань ( статті 2.5.1, 2.5.2 Регламенту). Рішення Верховної Ради (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком встановлених Регламентом. У разі порушення цієї вимоги прийняте рішення є недійсним;
2. Рішення щодо затвердження порядку денного пленарних засідань 23 та 24 грудня 2003 року не приймалося;
3. Законопроекти про внесення змін до Конституції України реєстр. №№ 3207-1, 4105 і 4180, в порушення вимог статті 2.5.1 Регламенту, не були включені до порядку денного засідань Верховної Ради України 23 - 24 грудня 2003 року.
4. Рішення Верховної Ради, прийняті 24 грудня 2003 року, у зв'язку з тим, що засідання не було відкрите, є недійсним тому, що відповідно до частини 1 статті 3.2.1 рішення Верховної Ради України з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні.
5. Питання про внесення змін до Конституції не могли розглядатися на пленарному засіданні 24 грудня 2003 року без прийняття рішення про одноразове відхилення від визначених Регламентом норм, у зв'язку з тим, що відповідно до внесених змін до Регламенту Постановою ВР №1354 від 09.12.2003 року у середу (а 24.12.03 р. саме була середа) на пленарному засіданні розглядаються лише питання про надання згоди на обов`язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.
6. Проекти законів про внесення змін до Конституції України, які були включені до проекту порядку денного пленарного засідання 23 грудня 2003 року, не були роздані. Хоча відповідно до частини 1 статті 6.5.1 Регламенту законопроект, підготовлений головною комісією, що стосується Конституції, висновки відповідних комісій та інші матеріали до нього надаються депутатам не пізніш як за 14 днів до розгляду на засіданні Верховної Ради України. Крім того, підготовлену з порушенням вимог статті 6.6.2 Регламенту Верховної Ради України, порівняльну таблицю до законопроекту реєстраційний №4105 (загальним обсягом 39 сторінок), було роздано лише перед початком пленарного засідання 23 грудня 2003 року, що не давало народним депутатам часу для ознайомлення, аналізу та оцінки матеріалів.
7. Розгляд питань про внесення змін до Конституції Верховною Радою України є неможливий до законодавчого врегулювання цього питання, оскільки на даний час відсутня процедура розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України. Постановою Верховної Ради України "Про деякі питання підготовки законопроектів про внесення змін до Конституції України до розгляду Верховною Радою України" від 11.07.2003 року №1116-15, було доручено Комітету Верховної Ради України з питань правової політики розробити законопроект щодо процедури розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції України з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 9 червня 1998 року у справі щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 158 та статті 159 Конституції України. Але проекти постанов Верховної Ради України реєстр. №№ 3207-П3, 3207-П4, 3207-П5, внесені з метою врегулювання процедури розгляду проектів законів про внесення змін до Конституції України народними депутатами М.Катеринчуком, В.Пинзеником, С.Гавришем і А.Мартинюком до порядку денного сесії не включалися і до розгляду не виносилися.
8. Питання про законопроект реєстр. № 4105-П, в порушення частини 1 статті 3.1.7 Регламенту, внесено на розгляд без оголошення його відповідно до статті 3.1.8 Регламенту та включення його до проекті порядку денного на 23 грудня та на 24 грудня 2003 року;
9. Оголошуючи до розгляду проект Постанови реєстр. № 3207-П8, Голова Верховної Ради України не зазначив, що під цим же номером і цією ж датою реєстрації, але з різним змістом зареєстровано два проекти постанов і один з них на заміну раніше розданого;
10. Проект Постанови, реєстраційний № 3207-П8, зареєстрований сектором реєстрації 23 грудня 2003 року, розданий депутатам під час реєстрації 24 грудня 2003 року, не був включений ні до порядку денного сесії, ні до порядку денного пленарного засідання 24 грудня 2003 року і був оголошений до розгляду без рішення Верховної Ради України, не зважаючи на те, що проекти постанов реєстр. №№ 3207/П1, 3207-П3, 3207-П4, 3207-П5,3207-П6, 3207-П7 були зареєстровані раніше і не розглядалися Верховною Радою України. І це при тому, що вищенаведені проекти постанов з незрозумілих міркувань мають один номер, хоча включають різні предмети регулювання і покликані регулювати різні сфери правовідносин.
11. Постанова № 3207-П8 проголосована списком без розгляду питання;
12. Лічильна комісія без доручення Верховної Ради України встановила результати голосування, яке було здійснено шляхом збирання підписів, незважаючи на те, що такий спосіб голосування Регламентом не передбачено і рішення щодо зміни способу голосування Верховною Радою не приймалося.
13. Члени Лічильної комісії, що входять до пропрезидентської більшості, використали для визначення результатів голосування щодо проекту Постанови Верховної Ради України (реєстраційний № 3207-П8) про зміну способу голосування по законопроектах про внесення змін до Конституції України (реєстр. №№ 3207-1, 4105, 4180) та проведення його шляхом подачі іменних бюлетенів списки з підписами народних депутатів від 23 грудня 2003 року, в той час, коли розданий на заміну проект Постанови №3207-П8 суттєво відрізняється від попереднього проекту з таким же номером, як за предметом регулювання питання, так і за запропонованим способом голосування - руками.
14. В результаті співставлення підписів народних депутатів України, що містяться у відомостях реєстрації від 23.12.2003р., з підписами, в їхніх особових справах, встановлено, що підписи десяти народних депутатів України Довгого Станіслава Олексійовича, Довгого Тараса Олексійовича, Кукоби Анатолія Тихоновича, Косьяненка Олександра Володимировича, Гіршфельда Анатолія Мусійовича, Резніка Ігора Йосиповича, Рябікіна Павла Борисовича, Салміна Олега Володимировича, Салигіна Василя Вікторовича, Злочевського Миколи Владиславовича візуально не відповідають їх підписам в особових справах. Виходячи із чого можна вважати, що на підтримку проекту постанови №3207-П8 зібрано лише 217 підписів народних депутатів України.
15. Не відповідає вимогам частини 3 статті 3.2.3 Регламенту можливість прийняття більшістю від конституційного складу Верховної Ради України рішень про одноразове відхилення від закріплених у Регламенті положень щодо способу розгляду питань, якщо запропонований спосіб не передбачено Регламентом.
16. З порушенням юридичної нормотехніки складено протоколи Лічильної комісії № 1 від 24 грудня 2003 року - про підсумки голосування щодо проекту Постанови Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)", в якому є посилання на главу 3.2 та главу 3.7 Регламенту Верховної Ради України, та №2 від 24 грудня 2003 року - "Про підсумки голосування щодо рішення Верховної Ради України про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр № 4105)", де є посилання на глави 3.2 і 3.8 Регламенту Верховної Ради України, замість конкретних статей статті, їх частин та пунктів, не говорячи вже про те, що ці глави не регулюють зазначене коло правовідносин.
17. Лічильна комісія, приймаючи рішення про те, щоб вважати такою, що прийнята Постанова Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)", вийшла за межі повноважень і порушила вимоги статті 91 Конституції України, згідно якої лише Верховна Рада України правомочна приймати закони, постанови та інші акти.
18. Лічильна комісія, за винятком голови комісії Мішури В.Д., не приймала участі у підрахунку голосів.
19. Лічильна комісія встановила результати голосування по законопроекту реєстраційний №4105, який не оголошувався до розгляду, в той час, коли на голосування було поставлено проект Постанови реєстр.№4105-П.
20. У другому пункті Протоколу №2 Лічильна комісія знову перебрала на себе функції Верховної Ради України та, у порушення вимог статті 155 Конституції України, яка передбачає попереднє схвалення законопроекту, встановила, що проект закону про внесення змін до Конституції України прийнято за основу.
Незаконність Ваших дій, невідповідність порядку підготовки, розгляду та прийняття рішення про попереднє схвалення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстр. № 4105) вимогам Конституції України та Регламенту Верховної Ради України підтверджені правовим аналізом ситуації, що склалася, проведеним підкомітетами з питань Регламенту Верховної Ради України, з питань законодавства про статус народного депутата, з питань організації роботи Верховної Ради України та контролю за виконанням її Апаратом функцій по забезпеченню діяльності Верховної Ради України та її органів на звернення та заяви народних депутатів України від 25 грудня 2003 року.
Згідно з висновком трьох підкомітетів Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, голосування про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України "Про заміну способу голосування щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)" (реєстр. № 3207-П8) (розданого на заміну) шляхом збору підписів не проводилось і проводитись не могло, а проект Постанови Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстраційний №4105) до порядку денного не включався, на пленарному засіданні не розглядався, рішення щодо нього Верховною Радою України не приймалося і Лічильною комісією підрахунок голосів, відповідно, не проводився. Тому підписана Головою Верховної Ради України Постанова Верховної Ради України "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр.№4105)" від 24 грудня 2003 року №1398-ІV не може бути чинною.
Саме тому, особливо враховуючи попередження про ці порушення, з якими до Вас звернувся я та інші народні депутати, Ви не мали права підписувати подання до Конституційного Суду України про направлення їм проекту №4105, як начебто розглянутого і попереднього схваленого кваліфікованою більшістю голосів народних депутатів України.
За 9 років роботи у Верховній Раді України я займався реєстрацією сотень законопроектів, але ніколи не знав і не бачив, що виявляється, законопроект, як, наприклад, №3207-П8 із позначкою "на заміну" може бути зареєстрований в секторі реєстрації о 22 годині 56 хвилин (!) Може це тому, що авторами цієї постанови є представник президента в парламенті О.Задорожній та міністр Кабінету Міністрів А.Толстоухов? А чому саме ці депутати, які самі порушують норму Закону? Хіба не Ваш обов'язок звернутися до суду про позбавлення їх депутатських повноважень через суміщення посад?
Ніколи в Україні не будуть виконуватися вимоги Конституції та її Законів, доки приклад в цьому не подадуть президент, Прем'єр-міністр та Ви, шановний Володимире Михайловичу! Але ж ніхто з вас цього не хоче робити! Доказом того, що відбулося не голосування, а шахрайство, за внесений нібито майже опівночі законопроект, свідчить те, що в момент реєстрації цього проекту в залі Верховної Ради крім опозиції (справжньої, без комуністів), нікого з олігархічної більшості не було, а проект "на заміну" розтиражований тільки 24 грудня 2003 року і ніяк не міг бути розданий 23 грудня. Слава Богу, що в Апараті секретаріату є чесні люди, які не підробили дату тиражування.
Тоді за що ж голосували деякі двома руками?
Так, за проект 3207-П8: "Провести 23 грудня 2003 року голосування щодо законопроектів про внесення змін до Конституції України (реєстраційний № 3207-1, 4105, 4180) іменними бюлетенями без їх обговорення".
Про те, що Ви діяли неконституційними засобами, вносячи зміни до Конституції України підтверджено і рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи.
Із ситуації, що склалася після Вашого подання до Конституційного Суду України, вийти важко, але можливо і тільки шляхом його відкликання і повторного голосування по всіх трьох проектах Законів і внесеним проектам про неприйнятність та виключення з проекту питання про обрання Президента України у Верховній Раді України, що порушує передбачене Конституцією України загальне, рівне і пряме виборче право громадян на обрання Президента України. Тільки за цієї умови можна говорити про проведення позачергової сесії.
Після того, як Ви покрили фальсифікаторів, не може й бути мови про якесь серйозне обговорення Вашої пропозиції щодо прийняття постанови, яка надавала б Голові Верховної Ради можливість самостійно визначати розклад засідань на основі порядку денного.
Мені дуже прикро, що Ви, Володимире Михайловичу, знаючи від мене, В.Асадчева, С.Головатого, С.Соболєва про фальсифікацію, яку допустив так званий голова лічильної комісії в. мішура (знищувачі Конституції не мають права писатися з великої літери), все-таки підписали Постанову. А Ви ж могли ввійти в історію України, а так... вляпалися.
Я знаю, що Ви болісно цим переймаєтеся, але Україні потрібні славні поступки, а не слова. Самих благих намірів Україні мало! Зробіть так, як зробив Ваш заступник Олександр Олексійович Зінченко (дай Бог йому здоров'я!) - вийдіть з більшості на знак протесту проти зґвалтування Конституції України.
Маю честь,
Народний депутат України,
член Лічильної комісії,
голова Партії захисників Вітчизни Ю. Кармазін
----------------------------------------------------
В тему:
Жнива Господні починаються в 2004 році
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта