У вівторок 18 лютого з другої спроби Верховна Рада прийняла закон про ратифікацію Протоколу про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць СНД.
Що передбачає цей Протокол? За запитом українського президента в Україну безперешкодно можуть в’їжджати озброєні диверсійні групи. При цьому, згідно з особливим зауваженням до Протоколу, зробленим російським президентом, російські фахівці, знаходячись у цьому випадку на території України, будуть під винятковою юрисдикцією Росії. Іншими словами, закони України на російських антитерористів поширюватися не будуть.
Яка необхідність у ратифікації цього Протоколу для України? Оперативної — ніякої. До речі, це не тільки моя думка; вона збігається з оцінкою міністра внутрішніх справ, який після теракту в московському метро заявив, що оперативна обстановка в Україні не дає підстав говорити про наявність терористичних груп на території України і про можливу активізацію терористичної діяльності.
Навіть якщо гіпотетично припустити можливість терактів в Україні (не спланованих владою, а реальних), то, можливо, у країні відсутні професійні кадри? Також ні. Україна має у своєму розпорядженні необхідну структуру підрозділів для боротьби з тероризмом. Відомий торішній випадок, коли невдалі грабіжники німецького банку, захопивши двох заручниць, проїхали через території Німеччини і Польщі, були обеззброєні в Україні, говорить про те, що українські фахівці працюють не гірше західних колег.
До речі, про цей випадок. Він дуже показовий. Незважаючи на прозорість європейських кордонів, для озброєних співробітників спецслужб і правоохоронних органів вони закриті. Слідчі, консультанти, фахівці в окремих галузях долають кордони безперешкодно (з установленими в таких випадках формальностями), але без зброї, не говорячи вже про спецзасоби.
Абсурдність ратифікації даного Протоколу для України очевидна, як очевидно і те, що для Кучми, який відчуває не стільки свою вразливість, скільки хиткість цілого режиму і готовність опозиції боротися за його скинення до кінця, така підтримка як крайня міра просто необхідна.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Навіщо Україна відкриває кордони для антитерору?
Світ:
Яка необхідність у ратифікації цього Протоколу для України? Оперативної — ніякої. До речі, це не тільки моя думка; вона збігається з оцінкою міністра внутрішніх справ, який після теракту в московському метро заявив, що оперативна обстановка в Україні не дає підстав говорити про наявність терористичних груп на території України і про можливу активізацію терористичної діяльності.
Навіть якщо гіпотетично припустити можливість терактів в Україні (не спланованих владою, а реальних), то, можливо, у країні відсутні професійні кадри? Також ні. Україна має у своєму розпорядженні необхідну структуру підрозділів для боротьби з тероризмом. Відомий торішній випадок, коли невдалі грабіжники німецького банку, захопивши двох заручниць, проїхали через території Німеччини і Польщі, були обеззброєні в Україні, говорить про те, що українські фахівці працюють не гірше західних колег.
До речі, про цей випадок. Він дуже показовий. Незважаючи на прозорість європейських кордонів, для озброєних співробітників спецслужб і правоохоронних органів вони закриті. Слідчі, консультанти, фахівці в окремих галузях долають кордони безперешкодно (з установленими в таких випадках формальностями), але без зброї, не говорячи вже про спецзасоби.
Абсурдність ратифікації даного Протоколу для України очевидна, як очевидно і те, що для Кучми, який відчуває не стільки свою вразливість, скільки хиткість цілого режиму і готовність опозиції боротися за його скинення до кінця, така підтримка як крайня міра просто необхідна.
------------------------------
В тему:
Депутати підготували грунт для введення іноземних "ескадронів смерті"
Жнива Господні починаються в 2004 році
Целофанова республіка
Глухий кут міжнародної юриспруденції
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта