Причиною написання цього матеріалу послужила Міжнародна конференція ОБСЄ з антисемітизму, що пройшла у Берліні 28-29 квітня. Розумію, наскільки дражливою є дана тема і те, яку кількість ярликів можуть на мене навішати після появи даного матеріалу. Однак вважаю за необхідне акцентувати увага читаючої публіки на декількох ключових, принципових моментах.
Ті, хто не зовсім у курсі щодо цієї конференції, можуть переглянути два новинні повідомлення.
У першому повідомленні згадується важлива проблема, щоправда, із трохи зміщеними акцентами. Справді, де ж грань між антисемітизмом і здоровою критикою, спрямованої не тільки у відношенні Ізраїлю, але й у відношенні сіоністського руху (про що, зі зрозумілих причин, на конференції не говорили взагалі, а даремно). Питання не випадкове, особливо в умовах глобалізації сучасного світу, коли вивіска “боротьби з антисемітизмом” стає “захисною грамотою” від будь-якої критики сіонізму.
Виступаючи проти нерозбірливого використання щита “антисемітизму” у боротьбі за відстоювання інтересів єврейської нації, я не приймаю примітивного чорносотенства (ні як політичний інструмент, ні як дешевий ідеологічний прапор). Говорячи ж про сіонізм, я маю на увазі в першу чергу загрозу впливу окремих представників єврейського руху на управлінські механізми неєврейських держав, що переслідує не захист інтересів нацменшин (у даному випадку — єврейських), і навіть не бізнес-лобіювання єврейських інтересів у неєврейських державах, а трансформування всіх істотних інфраструктур неєврейської держави для забезпечення провідної ролі в такій державі єврейських фінансово-промислових груп. Іншими словами, йдеться про загрозу державотворення “Ізраїлю-2” за межами сучасного Ізраїлю
Іншими словами, визнаючи загрозу виникнення “Ізраїлю-2”, я визнаю і загрозу реального антисемітизму, тобто необґрунтованого переслідування євреїв за національною ознакою. І, на мій погляд, цій темі теж варто б присвячувати міжнародні конференції.
Питання не випадкове. Як, наприклад, розглядати той факт, що ВСІ євреї, що представляють великий бізнес і політичну еліту, у відношенні яких в Україні велися кримінальні справи, після від'їзду в Ізраїль через якийсь час не тільки безпроблемно повернулися в Україну, але і зайняли колишнє становище (у тому числі й у політичній еліті), а про кримінальні справи після їхнього повернення більше ніхто і не згадував. Тим більше, що я знаю деталі деяких подібних кримінальних справ, ні з яким антисемітизмом вони не пов'язані, в основі справ були конкретні факти конкретних злочинів. Очевидно, що повернення було результатом домовленостей на вищому рівні. При цьому слід зазначити, що при від'їзді підозрюваних в Ізраїль ніхто не блокував їхніх рахунків, не конфісковував майна, тобто вони зберігали за собою як свободу, так і накопичені злочинним чином капітали, що дозволяло їм розвивати бізнес за межами України. Чи подібне питання теж є проявом антисемітизму?
Виходить, що сьогодні у світі є одна привілейована раса - це негри, і одна привілейована нація - це євреї; критика у відношенні одних - однозначний расизм, у відношенні інших - антисемітизм і ксенофобія
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Антисемітизм в умовах глобалізації як право НАЦІЇ на самовизначення
Світ:
Понад 50 держав Європи об'єдналися в боротьбі проти антисемітизму
Боротьба з антисемітизмом повинна носити системний характер - Памфілова
У першому повідомленні згадується важлива проблема, щоправда, із трохи зміщеними акцентами. Справді, де ж грань між антисемітизмом і здоровою критикою, спрямованої не тільки у відношенні Ізраїлю, але й у відношенні сіоністського руху (про що, зі зрозумілих причин, на конференції не говорили взагалі, а даремно). Питання не випадкове, особливо в умовах глобалізації сучасного світу, коли вивіска “боротьби з антисемітизмом” стає “захисною грамотою” від будь-якої критики сіонізму.
Виступаючи проти нерозбірливого використання щита “антисемітизму” у боротьбі за відстоювання інтересів єврейської нації, я не приймаю примітивного чорносотенства (ні як політичний інструмент, ні як дешевий ідеологічний прапор). Говорячи ж про сіонізм, я маю на увазі в першу чергу загрозу впливу окремих представників єврейського руху на управлінські механізми неєврейських держав, що переслідує не захист інтересів нацменшин (у даному випадку — єврейських), і навіть не бізнес-лобіювання єврейських інтересів у неєврейських державах, а трансформування всіх істотних інфраструктур неєврейської держави для забезпечення провідної ролі в такій державі єврейських фінансово-промислових груп. Іншими словами, йдеться про загрозу державотворення “Ізраїлю-2” за межами сучасного Ізраїлю
Іншими словами, визнаючи загрозу виникнення “Ізраїлю-2”, я визнаю і загрозу реального антисемітизму, тобто необґрунтованого переслідування євреїв за національною ознакою. І, на мій погляд, цій темі теж варто б присвячувати міжнародні конференції.
Питання не випадкове. Як, наприклад, розглядати той факт, що ВСІ євреї, що представляють великий бізнес і політичну еліту, у відношенні яких в Україні велися кримінальні справи, після від'їзду в Ізраїль через якийсь час не тільки безпроблемно повернулися в Україну, але і зайняли колишнє становище (у тому числі й у політичній еліті), а про кримінальні справи після їхнього повернення більше ніхто і не згадував. Тим більше, що я знаю деталі деяких подібних кримінальних справ, ні з яким антисемітизмом вони не пов'язані, в основі справ були конкретні факти конкретних злочинів. Очевидно, що повернення було результатом домовленостей на вищому рівні. При цьому слід зазначити, що при від'їзді підозрюваних в Ізраїль ніхто не блокував їхніх рахунків, не конфісковував майна, тобто вони зберігали за собою як свободу, так і накопичені злочинним чином капітали, що дозволяло їм розвивати бізнес за межами України. Чи подібне питання теж є проявом антисемітизму?
Виходить, що сьогодні у світі є одна привілейована раса - це негри, і одна привілейована нація - це євреї; критика у відношенні одних - однозначний расизм, у відношенні інших - антисемітизм і ксенофобія
-------------------------------
В тему:
Привид бродить по Європі. Привид антисемітизму
Берлінська конференція з антисемітизму дозволила критику євреїв
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта