Розпросторюється душа і гукаю на повні груди: „ Жінка таки знову підтверджує участь у тайні Відкуплення та історії Спасіння! Відіграючи життєво-важливу роль — немов під час пологів, Жінка-Україна вилонює свої плоди священодійством Руслани, Провидінням зроджує Господь, бо в нього свій вимір часу, Своя Премудрість.
Жінка приносить світло в той момент, коли спадає темрява ночі. Саме такою була драматурґія першого концерту Руслани, „Дзвінкого вітру”, що відбувся у Львівському оперному театрі (1995р.), де я мала за честь брати участь як артист симфонічного оркестру. На ґенеральній пробі стався цікавий факт. Не надокучатиму, як саме фахово та глибинно переходили репетиції, однак лише зупинюсь на одній важливій миті передконцертного „прогону”, на якому Руслана чулася не у найкращій формі. В один момент, на кульмінаційній точці звучання збільшеного симф. оркестру, інструментальної групи та вокальної формації „Піккардійська терція”, Руслана різким рухом піднесення руки вгору зупиняє цю звукову машину, промовляючи: „Флейта! не мі -бемоль, а мі бекар (чисте)!” В цю мить з-під руки вилітає досить величеньке розп'яття, котре спокійним жестом Руслана вертає в попереднє положення.
ЦЕ БУЛА ПРОПОВІДЬ! Музикантам слів не треба, їм досить жеста, руху, подиху, погляду і лише це заставить світ здригнутися.... В цей вечір вона була Живою Лямпадкою, Казкою та Легендою і не тільки цього „Дзвінкого вечора”, закінчуючи тоді своє Solo - „ нехай ця Лямпадка освітить ніч Світу, бо я чинитиму так, щоб світ піднісся Духом!!!”
І це було ЗНАКОВО ! Впродовж історії неодноразово „возносилася” Туреччина Духом української жінки та облагороджувалася РОКСОЛАНІВНО-РУСЛАНІВНОЮ ОССАНІСТЮ !
„Священство в мирянстві” - гадаю, може бути як короткий возглас, де проявляється настрогіша аскетика, містичний досвід і зрештою цілком явна динаміка ВІРИ. Духові, катехитичні, ієрархічні інституції вельми би скористали, слухаючи групи: ”ОКЕАН ЕЛЬЗИ”, ”ПЛАЧ ЄРЕМІЇ”, ”РУСЛАНУ”, — бо власне ВОНИ є творці нової Єванґелізації...
Ой летіли дикі гуси
Ой летіли у неділю дощову....
Майже пророчими тепер звучать слова, проспівані десять років тому, котрі ”закотилися у надвечір'я” у ”неділю дощову”, благословенним ”пір'ям” на Стамбульське ”подвір'я” у „зеленість трави” - весняно-травневого ОНОВЛЕННЯ. „Долетіли дикі гуси” та ще й як гідно затанцювали свою шляхетну дикість, Трембітно Загелготавши, і полишивши європейським подругам лиш задивування таємничого принесення „зоряних коралів” !!!
”Дикі, танцюючі гуси” - це світанок, що перейшов через „марево ночей”, аби „зберегти кохання” та мудрість „зеленого гаю”......
... “Прийшов бо час, коли жіноче покликання втілиться у всій повноті, час, коли жінка здобуде досі небачений вплив, блиск і владу. Ось чому в цей час, коли людство зазнає таких глибоких змін, — жінки, просякнуті духом Єванґелія, здатні значною мірою зарадити тому, щоб воно не скотилося в прірву” (Декларація ІІ Ватиканського Собору, соборове звернення до жінок від 8 грудня 1965 р.)
Дай Боже!
Для вельмипошанованого журналу “Перехід IV”— з Хорватії.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Від Роксолани до Руслани, від диких гусей до диких танців...!
Світ:
04051702e.JPG
ЦЕ БУЛА ПРОПОВІДЬ! Музикантам слів не треба, їм досить жеста, руху, подиху, погляду і лише це заставить світ здригнутися.... В цей вечір вона була Живою Лямпадкою, Казкою та Легендою і не тільки цього „Дзвінкого вечора”, закінчуючи тоді своє Solo - „ нехай ця Лямпадка освітить ніч Світу, бо я чинитиму так, щоб світ піднісся Духом!!!”
І це було ЗНАКОВО ! Впродовж історії неодноразово „возносилася” Туреччина Духом української жінки та облагороджувалася РОКСОЛАНІВНО-РУСЛАНІВНОЮ ОССАНІСТЮ !
„Священство в мирянстві” - гадаю, може бути як короткий возглас, де проявляється настрогіша аскетика, містичний досвід і зрештою цілком явна динаміка ВІРИ. Духові, катехитичні, ієрархічні інституції вельми би скористали, слухаючи групи: ”ОКЕАН ЕЛЬЗИ”, ”ПЛАЧ ЄРЕМІЇ”, ”РУСЛАНУ”, — бо власне ВОНИ є творці нової Єванґелізації...
Ой летіли дикі гуси
Ой летіли у неділю дощову....
Майже пророчими тепер звучать слова, проспівані десять років тому, котрі ”закотилися у надвечір'я” у ”неділю дощову”, благословенним ”пір'ям” на Стамбульське ”подвір'я” у „зеленість трави” - весняно-травневого ОНОВЛЕННЯ. „Долетіли дикі гуси” та ще й як гідно затанцювали свою шляхетну дикість, Трембітно Загелготавши, і полишивши європейським подругам лиш задивування таємничого принесення „зоряних коралів” !!!
”Дикі, танцюючі гуси” - це світанок, що перейшов через „марево ночей”, аби „зберегти кохання” та мудрість „зеленого гаю”......
... “Прийшов бо час, коли жіноче покликання втілиться у всій повноті, час, коли жінка здобуде досі небачений вплив, блиск і владу. Ось чому в цей час, коли людство зазнає таких глибоких змін, — жінки, просякнуті духом Єванґелія, здатні значною мірою зарадити тому, щоб воно не скотилося в прірву” (Декларація ІІ Ватиканського Собору, соборове звернення до жінок від 8 грудня 1965 р.)
Дай Боже!
Для вельмипошанованого журналу “Перехід IV”— з Хорватії.
---------------------------------
В тему:
Принцеса-воїн Руслана: "Для України починається нова доба"
Дівчина воля, дівчина-зброя
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта