Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Українські ескулапи

Світ:

На думку Василя Кобилюха, історія вітчизняної медицини почалася задовго до часів Київської Русі.

Ми вже друкували результати досліджень відомого в Україні філолога Василя Кобилюха. Його революційні погляди і сенсаційні заяви викликали інтерес і палкі дискусії. Та, окрім “розвідок” історії та санскриту, мови праукраїнців, пан Кобилюх довгий час працював лікарем-терапевтом. Тож не дивно, що він зацікавився історією вітчизняної медицини, яка, на думку вченого, починалася ще задовго до часів Київської Русі. Ось що розповів спеціально для “Хрещатика” Василь Кобилюх:

— Медичною та ветеринарною службою на території стародавньої України займалися переважно жреці науки та релігії, волхви, ведуни, кметі. Кметями називали всебічно обдарованих людей, які вміли і вилікувати, й навчити ближнього. Жреці були не тільки лікарями, а й учителями, наставниками, духовними провідниками.

Теорія лікувальної справи грунтувалася на багатотисячолітній практиці народу, його пильному спостереженні за проходженням недуги. Те, що сьогодні називаємо історією хвороби, записували у величезні книги з тонкої козячої шкіри з палітурками з тесаного каменю чи дерева. Набутий досвід лікувальника передавався його здібним нащадкам.

— А що можете цікавого розказати про самих цілителів?

— Незнаних лікарів люди боялися, називаючи їх “врачя”, дослівно це означає ізгой, приблуда, волоцюга... Це слово, до речі, прижилося у північних районах тодішньої Трипільщини у вигляді “врач”.

Санскрит дає багато пояснень медичних термінів. Слово “ліки” походить від санскритського “лікі” — потаємний дух чогось. Слово лікар — від “лікіті, лікітар” — той, що вміло пише, мудрець, митець. Особливо умілого і авторитетного лікаря іменували “ескулап”, від трьох санскритських коренів “еса+кула+па”. Дослівно це означає “голова роду, що робить вибір”. Такий лікар уже міг мати свою школу та помічників.

— Які вимоги були до тодішніх ескулапів?

— У книзі “Дохристианское жрецтво Древней Руси” Мирончикова є цікавий опис, як обирали учня на лікаря, вчителя чи проповідника. По-перше, батьки кандидата повинні були бути чесними, порядними і глибоко віруючими. По-друге, дитина мала бути старанною, кмітливою і... білявою та синьоокою. Вважалося, що саме такі мали здатність краще відчувати на відстані.

Чародійну силу приписували “дереву з небес” — яблуні. Іван Огієнко у праці “Дохристиянські вірування українського народу” повідомляє, що за трипільських часів лікарі мали в достатній кількості олії троянди, лілеї, липи, горіха, бука, гірчиці, абрикоса, сливи... Цілющі порошки робили з кісток та мінералів. Уже в VI—IV тисячоліттях до нашої ери були відомі знеболювальні трави: валеріана, блекота, мак, дурман, красавка. Це дозволяло робити навіть складні операції.

— А які цьому всьому є докази?

— На Дніпропетровщині виявлено череп людини III тисячоліття до нашої ери зі слідами трепанації і наступним одужанням. У Криму знайшли скелет жінки (такої ж давності) з майстерно виконаною ампутацією пальця на руці. На Харківщині в селі Петропіллі Лозівського району від II тисячоліття до нашої ери зберігся людський череп зі слідами унікальної двобічної трепанації і наступним одужанням. На Полтавщині поблизу міста Більська археологи відкопали величезне місто. Вчені вважають, що то була колишня столиця Скіфії — Гелон. Дослідники натрапили на лікарню, де збереглося чимало залізних і бронзових медичних інструментів.

Маємо і найдавніші зображення лікарів. На срібній вазі Кульобської могили можна побачити сцени видалення зуба та перев’язування ноги бинтом. Тій посудині, на думку вчених, аж 25 століть. На іншій археологічній знахідці — золотій пластинці — відтворено ще одну медичну маніпуляцію: лікар надрізає хворому шкіру плеча, куди прикладає ліки.

І це все, зауважте, за 500 літ до народження Гіпократа. До нас дійшли навіть імена визначних учених медиків. Так, наприклад, Джавахарлал Неру в своїх історичних працях розповідав про філософа, історика, лікаря, письменника, релігійного проповідника і найкращого оратора середини VI тисячоліття до нашої ери Агастія. Агастій приїхав на територію сучасної Індії з Трипілля, де, окрім релігійної мудрості, проповідував “філософію серця”, добродійства та беззастережного служіння Богові і земній красі для блага свого народу. Агастій залишив нащадкам великий список правил збереження здоров’я та лікування недуг різними травами, соками, мінералами.

Одним із пізніших учнів філософського вчення Агастія був відомий лікар античності Царака. Він народився на землі праукраїнській — у Трипіллі. Прізвища Царака, Царик, Царюк, Царак і досі побутують на Волині та Лемківщині. Наш знаменитий пращур іще на початку V тисячоліття до нашої ери клинописною абеткою написав найбільший трактат з медицини під назвою “Яюр-веді”, що в сучасному перекладі означає “Наука відродження” або “Знання (мудрість) про людське відродження”. Ця капітальна праця збереглася в Індії під назвою “Джядюр-веді”. Індуси і досі шанують її як підручник із найдавнішої медицини. Царака подає опис анатомії людського тіла. Тут же вперше ведеться детальний опис пологів та догляду за новонародженим. Уперше автор застерігає від штучного переривання вагітності, роз’яснює його шкідливість для здоров’я жінки. У цьому трактаті є й опис деяких спадкових хвороб, а серед лікувальних речовин велику увагу приділено овочам, фруктам, сокам. Нині можемо позаздрити глибині розуму, спостережливості й професійності нашого славетного пращура. Переважна більшість його тверджень цікаві й актуальні навіть на початку XXI століття. Отже, вважаю, що нам має бути соромно вести відлік історії вітчизняної медицини від часів Київської Русі.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Андрій Камінь.
0
Ще не підтримано

Як же це цікаво виходить, що росіяни і по нині використовують саме слово "врач" внаслідок чого українцям і справді є чого насторожуватися від таких "врачей" з далекої расєї :)

Коментарі

Зображення користувача Андрій Камінь.
0
Ще не підтримано

Як же це цікаво виходить, що росіяни і по нині використовують саме слово "врач" внаслідок чого українцям і справді є чого насторожуватися від таких "врачей" з далекої расєї :)