Це відбулося 14 жовтня 2004 р. в ході Міжнародної виставки інформаційних технологій “IT-Expo’2004” на круглому столі “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”.
Цей захід було організовано редакцією журналу нової еліти “Перехід-IV” в рамках проекту СЕНСАР. Про це у лаконічному вступі повідомив головний редактор журналу Ігор Каганець і пояснив, що метою проекту є відновлення українського національного біополя. Трьома головними складовими проекту є просування української мови, сучасного українського традиційного одягу і українського програмного забезпечення на основі операційної системи Лінукс.
Після цього один з трьох ініціаторів проекту — керівник комп’ютерної компанії СЕМ Віктор Малькевич — описав загальну ситуацію, що склалася на світовому ринку програмного забезпечення, і показав переваги ОС Лінукс. Він висловив думку, що в рамках проекту “Український комп’ютер” на сьогоднішній день найдоцільнішим виглядає здійснення українських локалізацій вже існуючих розробок ОС Лінукс.
Після виступу В. Малькевича відразу ж посипалися гострі запитання і почалося жваве обговорення, в якому взяли участь музикант і композитор (а також добрий знавець комп’ютерної техніки) Юрій Товстоган, директор компанії ТЕРАБІТ Валерій Колосюк, інші фахівці з ІТ-технологій, зацікавлені користувачі та журналісти.
При цьому третій ініціатор проекту “Український комп’ютер” — Юрій Збітнєв, уважно стежив за ходом обговорення, не беручи в ньому участі. Проте коли градус дискусії почав зашкалювати і стали відверто говорити про відсутність державної політики в галузі програмного забезпечення, від Ю. Збітнєва як від політика зажадали прояснити ситуацію і щось робити, мовляв, “партія — наш рульовий” (як жартівливо висловився один активний дискутант).
У своїй невеликій промові Юрій Збітнєв закликав учасників зібрання ширше поглянути на проблему і акцентував увагу на її психологічній та соціальній складових. Зокрема, він зупинився на значенні мови у націотворенні, а також на перспективах створення нових робочих місць для талановитої української молоді, які відкриває ОС Лінукс. На завершення він заявив, що має намір надавати підтримку діяльності Асоціації.
На жаль, у цей кульмінаційний момент раптом виявилося, що час круглого столу, в якому взяло участь понад 80 осіб, дійшов кінця. Функцію оргкомітету Міжнародної Асоціації “Український комп’ютер” взяла на себе редакція журналу "Перехід-IV".
Оргкомітет запрошує до співпраці комп’ютерні компанії, індивідуальних і корпоративних розробників, користувачів, журналістів — всіх, зацікавлених у просуванні української культури, української мови і українських високих технологій.
Пишіть нам на адресу [email protected], тел. (38044) 460-30-21. Додаткова інформація про проект опублікована на сайті міжнародної інтернет-газети “Народний Оглядач” http://observer.sd.org.ua у рубриці “Проект СЕНСАР”.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Створено оргкомітет Міжнародної асоціації “Український комп’ютер”
Світ:
04101901e.JPG
Після цього один з трьох ініціаторів проекту — керівник комп’ютерної компанії СЕМ Віктор Малькевич — описав загальну ситуацію, що склалася на світовому ринку програмного забезпечення, і показав переваги ОС Лінукс. Він висловив думку, що в рамках проекту “Український комп’ютер” на сьогоднішній день найдоцільнішим виглядає здійснення українських локалізацій вже існуючих розробок ОС Лінукс.
Після виступу В. Малькевича відразу ж посипалися гострі запитання і почалося жваве обговорення, в якому взяли участь музикант і композитор (а також добрий знавець комп’ютерної техніки) Юрій Товстоган, директор компанії ТЕРАБІТ Валерій Колосюк, інші фахівці з ІТ-технологій, зацікавлені користувачі та журналісти.
При цьому третій ініціатор проекту “Український комп’ютер” — Юрій Збітнєв, уважно стежив за ходом обговорення, не беручи в ньому участі. Проте коли градус дискусії почав зашкалювати і стали відверто говорити про відсутність державної політики в галузі програмного забезпечення, від Ю. Збітнєва як від політика зажадали прояснити ситуацію і щось робити, мовляв, “партія — наш рульовий” (як жартівливо висловився один активний дискутант).
У своїй невеликій промові Юрій Збітнєв закликав учасників зібрання ширше поглянути на проблему і акцентував увагу на її психологічній та соціальній складових. Зокрема, він зупинився на значенні мови у націотворенні, а також на перспективах створення нових робочих місць для талановитої української молоді, які відкриває ОС Лінукс. На завершення він заявив, що має намір надавати підтримку діяльності Асоціації.
На жаль, у цей кульмінаційний момент раптом виявилося, що час круглого столу, в якому взяло участь понад 80 осіб, дійшов кінця. Функцію оргкомітету Міжнародної Асоціації “Український комп’ютер” взяла на себе редакція журналу "Перехід-IV".
Оргкомітет запрошує до співпраці комп’ютерні компанії, індивідуальних і корпоративних розробників, користувачів, журналістів — всіх, зацікавлених у просуванні української культури, української мови і українських високих технологій.
Пишіть нам на адресу [email protected], тел. (38044) 460-30-21. Додаткова інформація про проект опублікована на сайті міжнародної інтернет-газети “Народний Оглядач” http://observer.sd.org.ua у рубриці “Проект СЕНСАР”.
В тему:
Про створення Міжнародної Асоціації “УКРАЇНСЬКИЙ КОМП’ЮТЕР”
Linux бродить Україною...
Віктор Малькевич: “Ви можете розраховувати на допомогу професіоналів”
Круглий стіл “Український комп’ютер і операційна система Лінукс”
Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи
Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс
Проект СЕНСАР
Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)
Жнива Господні починаються в 2004 році
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта