Проте останнім часом технології справді здійснили потужний стрибок у цьому напрямі. Головне, що створено достатньо ефективні технології виготовлення та використання базових елементів - біочипів.
Біочип складно роздивитися неозброєним оком. Це - ледь помітний матовий квадратик на блискучій чорній пластині, розмір якої не перевищує звичну поштову марку. Але, схоже, цей квадратик здатен перекинути догори ногами увесь світ. Принцип його дії базується на молекулярній біології.
Технологія виготовлення і використання біочипів в РФ відроблялася кілька років. Її автору - академіку Андрію Мірзабекову, вдалося обрати найефективніший шлях. Не випадково 5 років тому Національна лабораторія Аргон у США запропонувала йому очолити центр біочипів. Академік дав згоду, але з однією умовою - збереження центру в Росії та надання йому фінансової допомоги.
Що лишалося американцям? Вони погодилися на безпрецедентні для США умови. Російські вчені отримали можливість працювати і у себе в інституті, і в Чикаго. Але, головне, усі права на виробництво біочипів в РФ та СНД не опинилися за океаном. Консорціум фірм Паккард і Моторола готується до промислового виробництва біочипів, придуманих російськими вченими. Американські варіанти виявилися в сотню разів дорожчими.
За останні 5 років американські військові вклали 25.000.000 $ у досліди керованих біологічних систем. Серед робіт, відомості про які є офіційно доступними, - вирощування нервових волокон на поверхні комп’ютерних мікросхем, вживлення мікросхем у мозок тваприн, що дозволяє операторам керувати роботою різних ділянок мозоку, досліди з впливу на кінцівки тварин слабких електроімпульсів. Нещодавон професор з вашингтонського центру ВМФ США Джоел Шнур повідомив про створення комбінованої комп’ютерно-біологічної мікросхеми (біочипа), здатної виявляти у повітрі отруйні речовини.
А інженери з науково-дослідної лабораторії ВПС США забов’язали бджіл шукати вибухівку. Виявилося, що на справді ці створіння не поступляються собакам. Вони знаходять вибухівку у 99 випадках із 100! Зараз вчені мають намір випробувати радіопередавач розміром менше міліметру, який дозволить військовим слідкувати за бджолами.
Керувати тваринами прагнуть найрізноманітнішими засобами. Японці примушували тарганів рухатися заданим маршрутом, нервуючи їхні лапки слабкими токами. А нещодавно біолог з Університету Берклі Боб Фалл оприлюднив свої результати по створенню робо-тарганів. Внаслідок досліду із застосуванням комп’ютеру він з’ясував, що ці створіння рухаються, використовуючи водночас три ноги - дві з одного боку, одна з іншої. Така структура руху дозволяє тарганам маневрувати практично без зусиль, не дивлячись на перепони, що зустрічаються на шляху.
Досліди привели Фалла та його соратників з Університетів МакГілл і Мічіган до створення робота Rhex. ’’Вже зараз він може рухатися із швидкістю до 3 метрів на секунду пересічною місцевістю. І робить це без жодного дослідження навколишнього середовища... Він не може нічого бачити, відчувати, але при цьому здатен долати неймовірні перепони’’, - каже Фалл.
Варто зауважити, що вже 1990 року співробітник Інституту вищої нервової діяльності і нейрофізиології АН СРСР Г.І Нікітін оприлюднив статтю, в якій детально розповів про свою діяльність: ’’Метою наших експериментів є використання диких або свійських тварин у господарській діяльності шляхом їх оснащення електроапаратурою та перетворення, фактично, на дистанційно керованих роботів. Для цього на тварину одягається щільна еластична збруя, якої вона самостійно позбавитися не може’’.
Навздогін з’явилася хвиля публікацій, що таврували Нікітіна у ліпших радянських традиціях. Загрозливі репліки на адресу мучителя собак виринули і у центральній пресі. Роботу довелося згорнути. Але ж результати були цікавими.
Тепер ми є свідками, як закордонні військові спеціалісти скористалися ідеєю та багато зробили для її реалізації. 12 років тому Г.Нікітін вважав, що для завершення усіх запланованих робіт необхідно 1.5-2 роки та 2-3 млн. рублів у цінах 1990 року. А скільки грошей треба витратити зараз?
Етичні проблеми керування тваринами (особливо собаками) за допомогою комп’ютера все ж необхідно обговорювати. Однак, поки суспільство розгойдається та зважить усі за й проти, військові вже найближчим часом візьмуть собі на службу слухняних птахів-розвідників, кротів-мінерів або бойових акул...
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Увага: біороботи
Світ:
Коли заходить мова про біороботів, ми найчастіше уявляємо людей-монстрів з фантастичних бойовиків.
03021502a.jpg
Проте останнім часом технології справді здійснили потужний стрибок у цьому напрямі. Головне, що створено достатньо ефективні технології виготовлення та використання базових елементів - біочипів.
Біочип складно роздивитися неозброєним оком. Це - ледь помітний матовий квадратик на блискучій чорній пластині, розмір якої не перевищує звичну поштову марку. Але, схоже, цей квадратик здатен перекинути догори ногами увесь світ. Принцип його дії базується на молекулярній біології.
Технологія виготовлення і використання біочипів в РФ відроблялася кілька років. Її автору - академіку Андрію Мірзабекову, вдалося обрати найефективніший шлях. Не випадково 5 років тому Національна лабораторія Аргон у США запропонувала йому очолити центр біочипів. Академік дав згоду, але з однією умовою - збереження центру в Росії та надання йому фінансової допомоги.
Що лишалося американцям? Вони погодилися на безпрецедентні для США умови. Російські вчені отримали можливість працювати і у себе в інституті, і в Чикаго. Але, головне, усі права на виробництво біочипів в РФ та СНД не опинилися за океаном. Консорціум фірм Паккард і Моторола готується до промислового виробництва біочипів, придуманих російськими вченими. Американські варіанти виявилися в сотню разів дорожчими.
За останні 5 років американські військові вклали 25.000.000 $ у досліди керованих біологічних систем. Серед робіт, відомості про які є офіційно доступними, - вирощування нервових волокон на поверхні комп’ютерних мікросхем, вживлення мікросхем у мозок тваприн, що дозволяє операторам керувати роботою різних ділянок мозоку, досліди з впливу на кінцівки тварин слабких електроімпульсів. Нещодавон професор з вашингтонського центру ВМФ США Джоел Шнур повідомив про створення комбінованої комп’ютерно-біологічної мікросхеми (біочипа), здатної виявляти у повітрі отруйні речовини.
А інженери з науково-дослідної лабораторії ВПС США забов’язали бджіл шукати вибухівку. Виявилося, що на справді ці створіння не поступляються собакам. Вони знаходять вибухівку у 99 випадках із 100! Зараз вчені мають намір випробувати радіопередавач розміром менше міліметру, який дозволить військовим слідкувати за бджолами.
Керувати тваринами прагнуть найрізноманітнішими засобами. Японці примушували тарганів рухатися заданим маршрутом, нервуючи їхні лапки слабкими токами. А нещодавно біолог з Університету Берклі Боб Фалл оприлюднив свої результати по створенню робо-тарганів. Внаслідок досліду із застосуванням комп’ютеру він з’ясував, що ці створіння рухаються, використовуючи водночас три ноги - дві з одного боку, одна з іншої. Така структура руху дозволяє тарганам маневрувати практично без зусиль, не дивлячись на перепони, що зустрічаються на шляху.
Досліди привели Фалла та його соратників з Університетів МакГілл і Мічіган до створення робота Rhex. ’’Вже зараз він може рухатися із швидкістю до 3 метрів на секунду пересічною місцевістю. І робить це без жодного дослідження навколишнього середовища... Він не може нічого бачити, відчувати, але при цьому здатен долати неймовірні перепони’’, - каже Фалл.
Варто зауважити, що вже 1990 року співробітник Інституту вищої нервової діяльності і нейрофізиології АН СРСР Г.І Нікітін оприлюднив статтю, в якій детально розповів про свою діяльність: ’’Метою наших експериментів є використання диких або свійських тварин у господарській діяльності шляхом їх оснащення електроапаратурою та перетворення, фактично, на дистанційно керованих роботів. Для цього на тварину одягається щільна еластична збруя, якої вона самостійно позбавитися не може’’.
Навздогін з’явилася хвиля публікацій, що таврували Нікітіна у ліпших радянських традиціях. Загрозливі репліки на адресу мучителя собак виринули і у центральній пресі. Роботу довелося згорнути. Але ж результати були цікавими.
Тепер ми є свідками, як закордонні військові спеціалісти скористалися ідеєю та багато зробили для її реалізації. 12 років тому Г.Нікітін вважав, що для завершення усіх запланованих робіт необхідно 1.5-2 роки та 2-3 млн. рублів у цінах 1990 року. А скільки грошей треба витратити зараз?
Етичні проблеми керування тваринами (особливо собаками) за допомогою комп’ютера все ж необхідно обговорювати. Однак, поки суспільство розгойдається та зважить усі за й проти, військові вже найближчим часом візьмуть собі на службу слухняних птахів-розвідників, кротів-мінерів або бойових акул...
--------------------------------------
В тему:
Війна людей і роботів
Британським злочинцям будуть вживлювати мікрочіпи
Кандидат на пост Президента Рон Пол вважає, що США рухаються до фашизму
Великий Брат пам’ятає про тебе
Американцям почали вшивати мікрочіпи для стеження
Справжня Народна Самооборона. Досвід американської демократії
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта