Бельгійський клуб „Перехід-IV” на вечорницях „Нашої школи” м. Антверпена.

1-го лютого в Антверпені (Бельгія) громадським об’єднанням „Наша школа” була зорганізована й проведена чудова вечірка з метою збору коштів на утримання українських класів для місцевих українських дітей. В кафе зійшлося близько 200 земляків. Забавлялись з восьмої вечора до третьої ночі. Вечір мав свій сюжет: трохи запізніле святкування Маланки з колядками й щедрівками. Для розваг був запрошений професійний музика з Мюнхена, який майстерно виконував різножанрові українські пісні. Гості співали й танцювали. Пригощались варениками та голубцями, які завчасно приготували місцеві господині (близько 1000 вареників та 300 голубців!), та смакували бельгійське пиво.

Головна ціль цієї вечірки, як мені пояснив член оргкомітету „Нашої школи” Василь Галушка, - поспілкуватися й повеселитися в родинному колі, в рідному українському мовному середовищі. А зібрані від вечірки кошти використати на потреби суботньої школи (за вечір було зібрано близько 1300 євро, з вирахуванням суми за аренду святкового залу). Земляки з’їхались на фестини з різних куточків Бельгії: з Генту, з провінції Лімбург, з Брюгге, але найбільше було з самого Антверпена, завітали й українці з Німеччини.

Ідея організації української школи визріла серед батьків, які зрозуміли, що сімейного спілкування українською мовою з дітьми замало, щоб підтримувати в них український дух, щоб навчати рідній історії, літературі, національним традиціям, щоб не загубитись українським дітям в чужерідному середовиці. Четверо найініціативніших відповідно до бельгійського законодавста звернулись до місцевої влади і зі сприяння почесного консула України в Королівстві Бельгія Крістіана Стопа (Christian STOOP, Frankrijklei 127, 2000, Anvers , тел.: +32 3 232 66 78, факс: +32 3 231 08 22, E-mail: [email protected]) та „Об’єднання українок в Бельгії” (відділків Лімбурга, Л’єжа) знайшли кошти й арендували приміщення для „Нашої школи” в одній з місцевих шкіл м.Антверпена. Перший внесок за півроку аренди люб’язно спонсорувало відомство пана Стопа. Щомісячна вартість класів на дитину обходиться батькам в15 євро. Аренда приміщення – 300 євро на рік. В школі працюють професійні викладачі, серед них Наталя Кийко, вчителька української мови. Відомо, що любий інтузіазм з часом спадає, люди мають отримувати платню за свою працю, тоді й відповідальність за роботу зростає й навчання якіснішає. Перший рік в школу записалось 15 дітей, в цьому році вже 20 школярів, охочі батьки продовжують телефонувати. В школі - три класи з урахуванням рівня дітей, адже серед них є діти, що лише починають вивчати українську мову, а є новоприбулі з України з дещо кращою підготовкою. Навчання по суботам з 10-ї до 12-ї години. Підручники для навчання завозяться з України самотужки, хоча „Нашій школі” запропонувало допомогу з набезпеченням навчальних матеріалів і Посольство України в країнах Бенілюкс згідно з постановою Верховної Ради про надання відповідної допомоги українцям за кордоном.

„Нова школа” фактично починала з нуля, адже історично централізованих поселень українців в Антверпені не було, в основному їх зараз складають новоприбулі з України. Але головне - мати ціль і бажання. Як бачимо, організаційний батьківський комітет „Нашої школи” докладає для досягнення поставленої мети – не асимілюватись, не розчинитись, не зникнути як українцям на чужині - гарних зусиль. А українські діти в Антверпені мають свою школу - „Нашу школу”: наше слово, нашу історію, нашу культуру – живе українське середовище.