Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Україномовна програма на SBS радіо.

Вже понад чверть століття українці Австралії слухають радіопрограми рідною мовою.
При спілкуванні із читачами рубрики “Українська етно-мережа” виникає чудова нагода оцінити все, що було зроблено на протязі минулих років в галузі українського радіомовлення на зеленому континенті, переглянути його досягнення та відзначити окремі редакції. Розглядаю 2002-ий рік із розумінням того на стільки я, як головний редактор україномовної програми SBS радіо, пишаюся тими досягненннями цієї найбільшої багатокультурної компанії в Австралії, яка майже три десятиліття продовжує трансляції радіопрограм українською мовою. Про це я заявляю із впевненністю, що базується на десятилітньому досвіді керівництва Сіднейською редакцією, яка залишається складовою і невід’ємною частиною цієї великої телерадіо корпорації. За підсумками минулого року працівники Сіднейської редакції SBS радіо з приємністю прийняли Почесну Грамоту від федеральної управи Союзу Українок Австралії за бездоганне висвітлення проблем українського жіночого руху в Австралії та подяку від Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА) за серію програм присв’ячених відзначенню 70-ліття Голодомору в Україні. На протязі минулого року різноманітні теми виносились україномовною програмою на розсуд наших радіослухачів і представлялись у різних жанрах радіомовлення: документарі, актуальні репортажі, горячі лінії, радіодебати політиків. Проте найбільш зворушливі відгуки та подяки надходили на цикл передач, пов’язаний з відзначенням 70-ліття голодомору в Україні: спогади свідків голодомору 32-33 років, переклад світової прози та авторські вірші, присв’ячені цій даті , цікаві інтерв’ю про публікацію каталогу досліджень цієї проблематики, підготованого до друку Одеською державною бібліотекою при сприянні Фундації Українознавчих Студій Австралії та пряма трансляція Всеавстралійської соборної панехиди з Канберри викликали велику кількість подяк від наших радіослухачів. Тісний контакт із радіослухачами та їх прихильне ставлення до програм дозволило підняти рейтиг україномовної редакції в ряду 68-ми мовних програм радіо SBS (Special Broadcasting Service).

Початки локального українського радіомовлення тягнуться від січня 1976 року, коли вийшла в ефір перша україномовна програма на радіостанції CBS (Christian Broadcasting Service), яка на той час була розміщена у сіднейському пердмісті Five Dock. Ще в жовтні 1975 року група ентузіастів, створили радіотовариство, на чолі з Юрієм Менцинським та розпочали трансляції перших україномовних програм. В той час “Етнічне радіо” вело трансляцію своїх програм лише на семи мовах і Міністерство етнічних справ вирішило розширити перелік мовних програм, надаючи доступ до них українській громаді. Силами радіотовариства готувалися дві програми на рік і вони були присв’ячені Шевченківським роковинам та Великодню.

Регулярні україномовні програми, тривалістю у 45 хвилин двічі на тиждень, почали транслюватися із червня 1976 року. Вони фінансувалися за рахунок громадських коштів і транслювалися у четвер з ретрасляцією наступного дня. Координатором цих програм на протязі десятиліття був Микола Свідерський. Співкоординаторами програми були: Наталія Тиравська (1978 - 1990) та Марійка Чигрин (1990 –1993). Поважний внесок у розвиток локального українського радіомовлення внесла велика кількість членів української громади штату Нового Південного Вельсу. З моменту виникнення українського радіомовлення в Австралії, профіль його неодноразово змінювався разом із зміною вікової структури аудиторії слухачів та їх географічного походження. По різному ставляться до проблем, які виносяться на розсуд слухачів вихідці з Галичини (або їх діти) і інакше так звані “східняки”, вихідці із східних та центральних земель України. Тут існують різні погляди і різні сподівання, як до змісту програм так і до їх презинтації, а в зв’язку з цим, тими чи іншими групами слухачів висловлюються або вдоволення, або розчарування. Слід врахувати, що у двох перших хвилях української емграції до Австралії переважали вихідці із Західної частини України і це наклало свої особливості на поширення мовного діалекту в українському радіомовленні. Представники цієї частини діаспори нерідко займають більш жорстоку позицію з питань застосування російськомовних інформативних джерел та домагаються вживати у радіомовленні т.з. харківського правопису, збазованного на словнику Голоскевича.

В 1993 році, після реструктуризації SBS радіо і переходом його на професійну основу державного радіомовлення, головним редактором україномовної програми була призначена Оля Буяр. Після її призначення в 1994 році менеджером радіостанції SBS, мені була надана честь очолити данну редакцію. З цього часу україномовна програма транслює свої годинні радіопрограми на літературній українській мові, тричі на тиждень і не лише локально, а по всій Австралії.

Все це дозволяє виділити три історичні стадії формування україномовної програми. Перша полягала у тому, що українці підняли свій голос і внесли свій внесок у розвитку диверсифікованого, багатокультурного радіомовлення Нового Південного Вельсу. На початковому етапі ведення локальних трансляцій був здійснений перехід від нерегулярно підготовлених програм, присвячених тій чи іншій історичній події, до радіопередач, які подавались регулярно за встановленним графіком, хоч і охоплювали слухачів лише окремих передмість Сіднею. Прехід на трасляцію радіопрограм на довгих хвилях (АМ) вперше виявив недостатність технічного забезпечення радіостанції спеціальним обладнанням.

Переглядаючи другу стадію (з початків 90-х років) слід відзначити поширення трасляції радіопрограм на середніх хвилях (FM), що вивело SBS радіо у систему провідних засобів масової інформації Австралії. Всі мовні редакції SBS радіо отримали безпосередній доступ до телефонних репортажів. На початках запровадження цієї раціоналізації при трасляції репортажів із України нашим кореспондентам було дуже важко подавати акуратні та збалансовані інформації, які базувались на ресурсах, що підлягали суворій цензурі. З метою поліпшення якості програм і збільшення підготовчого часу до підбору матеріалів до них, було запровадженно повну взаємозамінність подання програм із обох центрів радіостанції: сіднейського та мельбурнського. Відбулася повна технічна комплектація підготовчих та трасляційних студій. Із квітня 1997 року україномовні програми в Сіднеї почали транслюватись на основі самооперативного забезпечення, тобто диктори почали одночасно виконувати функції оператора студії. Сумісництво дикторських та операторських функцій урізноманітнило радіопрограми, збільшило кількість слухачів, розширило мережу трасляції радіопередач, сприяло створенню кореспонденських пунктів у найбільших містах Австралії. Проте екстенсивне будівництво нових радіовеж забезпечило охоплення радіохвилями україномовних програм не лише мешканцями головних міст Австралії, але і тими, хто проживає в далекій глибині континенту. Мешканці таких віддалених містечок, як Батурсту та Вога-Вога, куди SBS не траслювало своїх програм, відчували себе настільки ізольованими від світу, що вони самі створили при своїх муніципалітетах спеціальні фонди для збору коштів на будівництво веж. Ці вежі були введені в експлуатацію на початку 2000-го року, що дозволило цим місцевим громадам приєднатися до прослуховування наших програм.

Третя стадія розпочалася на початку 2000-х років із запровадженням цифрової радіоапаратури, інтернетної сторінки SBS радіо, пересувнної студії для трасляції програм поза межами станції (OB van), нової компютерської аудіотехнології NETIA. На цьому етапі повної компютерізації і запровадження електронної пошти зменшується значення телефонних репортажів, оскільки аудіододатки до e-mail набувають кращої якості звучання в радіоефірі. Переглядаючи результати минулого року, я усвідомлюю деякі невдачі, а частково і кризові моменти – все що робить нас ще сильнішими та загартованнішими від того, чого ми навчилися. Обговорення проблем українського радіомовлення в Австралії є також прекрасною нагодою у спілкуванні із читачами цієї рубрики, щоб подивитися у майбутність нових напрямків роботи та на передбачення нових успіхів.

В майбутньому ми передбачаємо збільшувати кількість наших радіослухачів. В Австралії, де проживає близько 35 тисяч українців і відповідно до опитувань, проведених минулого року , кількість прихильних радіослухачів нашої програми по всій Австралії перевищила 10 тис.осіб. В майбутньому кількість їх буде зростати за рахунок переходу SBS радіо до радіотехніки цифрового віку, розширення компютерної мережі, цілодобового доступу до повної трансляції годинних радіопрограм по лініях аудіосистем компютерів, збільшення доходів від маркетингу, що надасть можливості поліпшення якості програм. Ми також дивимося в майбутність, щоб показати Австралії і всьому світу, що всі, хто долучається до участі у підготовці і проведенні україномовних програм є частиною однієї із найбільш ініціативної та толерантної медії в системі провідних засобів масової інформації цієї країни, що фінансується Австралійським урядом.

SBS радіо надає безкоштовний доступ до ефіру близько168 самим різним українським громадським об’єднанням, починаючи від таких невеликих організацій, як “Жінки серця ” в Нью Кастелі, окремим мистецьким одиницям Сіднею і закінчуючи складно структуризованими федеральними жіночими та молодіжними союзами та спілками, фундаціями і т.д. Зрозуміло, що більшим за чисельністю членів і активним організаціям українського громадського життя SBS радіо надає більше ефірного радіочасу. Однак, україномовна програма SBS радіо виступає важливим засобом комунікації не лише між членами різних українських організацій, але і сприяє інформативному забеспеченню тих, хто проживає в Австралії поза межами українських громад, але любить, знає, або вивчає українську мову, історію чи культуру, або оцінює можливості для налагодження бізнесу з Україною.

Потужність та впливовість організацій української діаспори визначається не лише кількістю охопленних нею членів, але і її фінансовим станом. Переважна більшість українських організацій в Австралії сформувала свій вплив і опору від своїх власних фінансових ресурсів (членських внесків, добровільних датків, успадкування власності, відійшовших у вічність іммігрантів та зібрання коштів населення від вступу на рекламовані по радіо, громадські події: концерти, академії та різного роду відзначення), а також від державної допомоги під спеціальні проекти (гранти). В Австралії вплив українців (доля яких не перевищує 0,2% населення) не настільки помітний як, наприклад, у Канаді, де питома вага їх становить 3% мешканців країни. Невелика кількість українців в Австралії не наділяється достатньою політичною силою , яка б могла вплинути на прийняття рішень урядів окремих штатів і на рівні всієї країни. На думку п. Петра Кравченка, висловлену по SBS радіо “тут відсутні “лобі-групи”, які б могли впливати на федеральний уряд чи уряди штатів. Українська діаспора в Австралії не здатна лобіювати інтереси України на державному рівні, як і на рівні окремих компаній.” Зрозуміло, що півстолітнє існування післявоєнної діаспори надає цій іміграційній хвилі ряд переваг: досконала адаптація до австралійських умов і знання англійської мови (для професійного листування), наявність представників у різних державних установах, в тому числі і на високих посадах, досвід обговорення етнічних питань на громадських Консультаціях у різних державних установах (включно із SBS радіо), значна за вартістю матеріальна і майнова база громадських організацій. Україномовна програма SBS радіо стає важливим допомоговим засобом у відстоюванні інтересів етнічних українців в Австралії. Так наприклад, змістовні аргументи, висловлені під час програми Головою СУОА С.Романівим та в.о. Генерального Консула України в Сіднеї О.Оснач у питанні перегляду туристичного алерту проти подорожей в Україну, накладених Міністерством закордонних справ Австралії у грудні 2002 року, привели до перегляду державної позиції по відношенню до австралійсько-українських стосунків в цілому. Втручання SBS радіо у справу перегляду туристичного алерту засвідчує про важливість засобів масової інформації у лобіюванні інтересів України та української громади Австралії. Все це є фактори, які посилюють вплив існуючаї української організаційної структури у австралійському суспільстві.

Разом з тим, значної шкоди посиленню впливовості українських громадських організацій завдає їх розпорошенність. При відсутності єдиного центру політичного (дипломатичного) представництва України в Австралії аж до початку 90-х років, коли було відкрите Почесне Консульство України у Мельбурні, кількість українських громадських організацій різко зростала. Формуючи нові організаційні структури, українці в Австралії домагалися визнання своєї національної ідентичності, яку не могли відображати чужорідні денаціоналізовані радянські представництва. За підрахунками доктора Ігоря Гордієва в кінці 80-х нараховувалося понад 260 українських громадських організацій.

Післявоєнні імміграційні громади збудували в Австралії велику матеріальну базу для своїх членів: церкви, школи, дошкільні установи, клуби, концертні зали, домівки різних молодіжних організацій, фінансові кооперативи, редакції газет та іншого роду приміщення, які з часом обвітшали і потребують модернізації, профілактичних ремонтів та постійного догляду. Однак постаріли не лише будівлі, але і люди, які зводили їх. При цьому слід відзначити, що значна частина членів українських громад відійшла у вічність. Значно постаріла і вікова структура наших радіослухачів. Згідно з опитуванням, проведенним Quadrant Research у березні 1996 року, дві третини їх знаходяться у віці понад 55 років. Саме з метою долучення молодої генерації українців в Австралії, як новоприбулої так і народженої тут, наша редакція відкрила молодіжний проект.Цей проект розпочали молоді раріоентузіасти другої генерації українців, народженних в Австралії, а продовжили його новоприбулі іммігранти з України. Нова музика, сучасна тематика виявили зацікавлення молодої генерації до недільної програми, яка зараз привертає увагу 69% слухачів у віці 25-39 років. Цей досвід у турботі про майбутність українського радіомовлення міг би бути корисним і для багатьох українських громадських організацій, напівпорожні приміщення яких, могли б заповнитися тими, хто має здатність і бажання продовжувати українську справу на далекому австралійському континенті. Однак післявоєнна імміграція ще не готова передати новоприбулим українцям у користування та збереження пристосованих приміщень і будівель (навіть на умовах пільгової оренди). Окремі українські громади Аделаїди, Вулонгонгу, Сантмерісу та околиць не лише жваво обговорюють питання про розпродаж майна (церков та домівок), а і вже встигли реалізувати це на практиці. Не дивлячись на рекомендації Оглядового Комітету, створеного для вивчення громадської думки украінців Нового Південного Вельсу, про недоцільність розпродажу громадського майна, предметом довготривалих дебат залишається в середовищі Сіднейської громади тема продажу народної домівки в Лідкомбі.

В 90-х роках почалася нова хвиля української іміграції, яка своїми відмінностями від попередніх, значно вплинула на профіль радіослухача. Новоприбула імміграція відрізняється від попередньої своїм характером і надає економічним мотивам більше преваг ніж політичним. Пережиті ними економічні труднощі та зубожіння після розвалу бувшого Радянського Союзу, ставлять перед ними завдання швидкої стабілізації свого фінансового стану в країні нового поселення для того, щоб допомогти своїм рідним, які залишились в Україні, у виживанні та подоланні негативних наслідків і соціальних аспектів невдалого реформування нової української економіки.

Новоприбула еміграція не задоволена ставленням старшої генерації до сучасної української мови. Правду кажучи, що сталення до цієї частини радіослухачів вважається досить контроверсійним. Одні вважають, що нова хвиля імміграції стає найбільш активним елементом, який міг би надати новий імпульс не лише українському радіомовленню, а й посприяти розвитку громадсько-культурним інституціям української діаспори в Австралії, доступ в які новоприбулих емігрантів є різко обмеженним. Відносини попередніх генерацій української діаспори та нової хвилі виявляються у рідкісних контактах представників різних українських організацій діаспори з поодинокими новоприбулими емігрантами, яким все ще не дозволяється набувати прав співзасновників громад, кредитних установ.

На противагу цьому, інші вважають, що представники третьої хвилі є політично денаціоналізованими, не віруючими в Бога атеїстами і в загалі окрім іх власного матеріального благополуччя практично їх нічого не цікавить. Проте прихильники останньої точки зору не соромляться відверто експлуатувати новоприбулих емігрантів у догляді дітей, а також старших, немічних людей, як і на важких будівельних роботах. Перебільшення українцями нової хвилі фінансових можливостей діаспори і відсутність очікуваної підтримки привело до того, що до неі дещо охололи.Не на користь у порозумінні з новоприбулою еміграцією пішла неприхована критика всієї нової хвилі на сторінках локальної україномовної преси. Так, Михайло Добриденко з Аделаїди прийшов до висновку , що “новоприбулих українців направляють нам наші вороги”. Діаспора висловлює своє незадоволення тим, що новоприбулі українці постійно вимагають від неї допомоги і не прислуховуються до її повчань і рекомендацій, більшістьіз яких полягала у необхідності повернення в Україну для будівництва вистражданного ними міфу. Розвієння, створенніх у діаспорі міфів про далеку, а часами і малознану Україну, створило бар’єр між різними хвилями української еміграції. Більше року працювали члени Оглядового Комітету для перегляду української організаційної структури у штаті Новий Південний Вельс над анкетами опитаних. Відповідно до їх опитувань, проведенних в 20 українських громадських організаціях 62% респондентів вагалися і негативно поставилися до запитання про активнисть заохочування новоприбулих українців до членства в них. Проте індивідуальне опитування показало, що майже всі респонденти зігнорували це запитання. Тому не дивлячись на велику кількість українських організацій в Австралії за останнє десятиріччя не було створено і зареєстровано жодної організації, яка б відповідала потребам новоприбулих українських іммігрантів, або створювалась відповідно до їх зацікавлень. Прагнення “пригорнути новоприбулу імміграцію” до існуючої організаційної структури практично розбивається в конфлікті “батьки-діти”, призводить до посилення тиску протидії з обох боків. Нова хвиля здатна перейняти керівні пости від теперішньої діаспори, або сформувати свої власні оргструктури. Поглиблення водорозділу між новоприбулою та післявоєнною імміграційними хвилями призводить до посилення процесів швидкої ассиміляції першої в австралійському суспільстві та відокремлення її від громадської діяльності в українському організованному житті діаспори. Відокремлення новоприбулої іміграції від організованого українського життя в діаспорі відкидає основу існування своєї майбутньої етнічної ідентичності на зеленому континенті.

Процес асиміляції і денаціоналізації українців в Австралії відбувається на добровільних засадах. Австралійський уряд не проводить будь-яких заходів по примусовому притягненню новоприбулої імміграції до власного національного лона. В пришвидшенні адаптації новоприбулої до Австралії імміграції переважно застосовуються економічні методи та соціальні мотиви. Так наприклад, кожного року федеральй уряд Австралії здійснює перегляд фінансування Схеми служб для поселення через систему допомоги, т.з. грандів. Міністер громадянства та багатокультурних справ Гарі Гадгрейв прагне підтримати поряд з тими , хто отримує таку допомогу відповідно до цієї Схеми, підключення нових груп новоприбулих іммігрантів, які роблять зусилля у працевлаштуванні, а також тих, хто проживає у віддалених районах.

Відпоідно до останнього перепису населення, проведенного в Австралії у серпні 2001 року, проявилася небезпечна тенденція у зменшенні кількості осіб, які вживають українську мову в побуті та домашньому спілкуванні. Статистика виявила, що лише в порівнянні з попереднім переписом населення кількість родин, які застосовують українську мову у комунікації між батьками та дітьми зменшилась на 5%. Аналіз цієї тенденції засвідчує про негативний вплив двох основних причини, які пов’язані з двомовністю української імміграції. Перша, полягає у швидкій асиміляції другої та третьої генерації українців в Австралії та змішані подружжя, які приводять до того, що пропагована двомовність витісняє українську мову із спілкування між членами родини. Одна третина опитаних Quadrant Research Services слухачів україномовної програми SBS радіо, заявили про те, що вони б не заперечували проти можливісті (повної або часткової) презинтації наших радіопередач англійською мовою. Саме під тиском цієї групи людей у локальній українській пресі появилися англомовні частини часописів, завданням яких повинно було б стати ознайомлення широкої австралійського загалу із життям українців в Австралії та в Україні. За висновками попереднього перепису населення SBS радіо відкрило у 1995 році англомовну програму “World View”, де час від часу представляються репортажі на українську тематику. Друга причина обмеження вжитку української мови в побуті обумовлена тим, що новоприбула імміграція з України теж є двомовною і вільно володіє, як українською, так і російською мовами, але в силу тих чи інших, часами навіть суб’єктивних причин, віддає перевагу останній, а обмеження переписних анкет привели до повної елімінації української мови. В результаті цього, створилися умови для падіння рейтингу україномовної радіопрограми SBS радіо при проведенні маркетингових кампаній, зниження її впливовості при наступному перегляді графіку ведення програм, що збільшує можливості надання їй менш вартісного ефірного часу. Усунення редакції із розряду великих та середніх, і долучення її до ряду малих програм призводить до того, що відповідна урядова інформація, оголошення та повідомлення не направляються для оприлюднення по радіо, що робить програми менш інформативними, а слухачів менш інформованими.

Переважна більшістьнаших радіослухачів схвалють мету і погляди австралійського уряду у питаннях багатокультурності та мовної деверсифікації. Однак на практиці важко досягнути декларованих ідеалів. Українські етнічні організації в Австралії були створені для протидії процесам асиміляції українців. Без допливу новоприбулої імміграції продовжувати розвиток української справи в Австралії буде значно складніше. Новоприбулі з України іммігранти швидко вливаються в українське радіомовлення, стають його складовою і найбільш активною частиною. В горячих линіях, проведених україномовною програмою, вони займають найбільш активну позицію, насичують передачу змістовними запитаннями до гостей студії. Високопрофесійні новоприбулі журналісти готують цікаві матеріали і актуальні репортажі та інтерв’ю, які із задоволенням сприймають наші слухачі. Новоприбулі українські співаки, музиканти, композитори записують у студії SBS радіо нові пісні, інструментальні п’єси, випускають компактні диски, які часто звучать в україномовних програмах. Радіомовлення із зацікавленням спостерігає за тим, як вихідці із сучасної України формують нові відносини між ними та українською державою і осілою післявоєнною діаспорою. Адже на відміну від останньої, новоприбулі емігранти розривають зв’язки з українськими урядовцями, піддають їх різкій критиці, тоді як старша генерація налагоджує з ними різного роду стосунки і навіть отримують від них нагороди. Зрозуміло одне, що характер відносин між старою та новою хвилею української іміграції залежить від готовності обох боків вірно розрахувати можливості один одного і не прагнути диктувати умови.

------------------------------------------------------

З нами можна контактувати:

Head of Group: Mr Serhij Serbin,
Locked Bag 028, Crows Nest, NSW 1585
Phones: (02) 94302812,
Fax: (02) 99061593,
E-mail [email protected]
Internet address: www.sbs.com.au/radio


Наші радіопрограми можна слухати:

Сідней (вівторок, четвер 4.00 пп., неділя 2.00пп.) 97.7 FM

Мельбурн (вівторок, четвер 4.00 пп., неділя 2.00 пп.;) 93.1 FM

По всій Австралії вівторок 4.00 пп
Загальнонаціональне радіо SBS

Аделаїда 106.3 FM
Аделаїда Футгіллс 95.1 FM
Брізбен 93.3 FM
Вогга Вогга 103.5 FM
Вулонгонг 1485 AM
Гобарт 106.7 FM
Дарвін 100.9 FM
Перт 105.7 FM
Ньюкасл та Гантер Валлей 1413 АМ
Батурст 88.9 FM
Канберра 105.5 FM
Янг (НПВ) 98.7 FM
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи