Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

2005 рік очима футуролога

Для того щоб побачити головні тенденції 2005 року, слід приглянутися до минулорічних подій. Очевидно, що найважливішою з них стала Оранжева революція — про неї вже багато сказано, проте досі ще мало хто усвідомив, що ж насправді відбулося і які очікуються наслідки.
Київський етнотворчий реактор

Якщо використовувати метафоричну мову етногенетики, то протягом 16 днів — з 22 листопада по 8 грудня 2004 р. — відбувся акт етнічного зачаття нового українського етносу. Протягом цього часу Майдан Незалежності перетворився на Майдан Насолодження, на якому вирувала чиста енергетика започаткування нової соціальної істоти (детальніше див. Київський етнотворчий реактор).

Про стан насолоди, який переживала людина, потрапляючи в цей райський куточок планети Земля, неможливо розповісти. Показані по телебаченню молоді красиві обличчя, що випромінюють щастя, півмільйонний кайфуючий натовп, сцени братання українців Сходу й Заходу, сльози радості й танці, — усе це ніщо в порівнянні з відчуттям блаженства від фізичного занурення в цей божественний енергетичний вихор.

Відбулась подія планетарного масштабу — зачаття першого етносу нової цивілізації. Тому за колективним оргазмом на Майдані Насолодження спостерігав у прямому ефірі весь світ, а Оранжева революція більше місяця не сходила з перших рядків світових новин. Можна сказати, що третє тисячоліття почалося в 2004 році. До речі, цей пасіонарний спалах було прораховано ще за рік до його початку, про що було повідомлено 18 листопада 2003 р. у статті «Жнива Господні починаються в 2004 році».

Братство ветеранів Майдану

Таким чином, у кінці 2004 року відбулась ініціація нового українського народу. Його внутрішнім пасіонарним ядром стали три мільйони українців, які особисто пройшли через вихор Київського етнотворчого реактора і здійснили оновлення свідомості. Планетарним тілом нового народу стали десятки мільйонів українців, які сміливо вийшли на майдани Львова, Харкова, Дніпропетровська, Нью-Йорку, Торонто, Брюсселя та сотень інших міст планети, напружено стежили за подіями української революції по телевізору й радіо, співпереживали й молилися за успіх спільної справи, разом з усіма пройшли катарсис та ініціацію. Усі вони здобули унікальний досвід гострої тривоги за долю України і всепроймаючої радості Перемоги, отже стали ветеранами глобального українського Майдану, тобто досвідченими, випробуваними, перевіреними. Фактично, утворилась планетарна українська спільнота з оновленою колективною свідомістю — Братство ветеранів Майдану.

Повстання середнього класу

Досі політичний процес в Україні відбувався у формі змагання олігархічно-кланових груп (“верхів”) за маніпулювання свідомістю найменш освічених, соціально пасивних верств населення: пенсіонерів, пільговиків, інвалідів тощо (“низів”). Натомість українська революція здійснювалася середнім класом: менеджерами, працівниками інтелектуальної та інформаційної сфери, студентами, малим і середнім бізнесом, кваліфікованими спеціалістами. Визначальним тут є не соціальний чи майновий статус, а ініціативність і психологія самодостатності та відповідальності за свою долю — адже ці люди прибули на глобальний Майдан зі своєї волі, за свої гроші, з переконаністю, що від їхньої особистої участі залежить хід подальшої історії.

Якщо бути точним, то в Україні народився постіндустріальний середній клас. Його характерною особливістю є високий рівень освіти, культури й моралі, володіння літературною мовою, відкритість до сучасних технологій, наприклад, приблизно половина учасників київського Майдану оснащена мобільним зв’язком і працює на комп’ютерах. А щодо володіння власністю, що є класичною ознакою середнього класу, то в інформаційну епоху головним чинником багатства є інтелект і культура. Для того щоб нинішній відносно бідний український середній клас став заможним, йому потрібні лише свобода для саморозвитку і національна солідарність для конкурентоспроможності на глобальних ринках.

Таким чином, із кінця 2004 року почалось народження нового планетарного українського етносу у формі МАСОВОГО РУХУ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, який раптом усвідомив свою силу, здатність об’єднуватися й перемагати. Він також зрозумів, що за нинішньої соціально-політичної системи на нього немає попиту, бо їй не потрібні активні, творчі, освічені, самодостатні, шляхетні люди. Отже, для свого визволення середньому класу треба змінювати не окремих політиків, а суспільний лад.

Усе сказане вище є головним сенсом 2004 року. В український ґрунт посіяні зерна під назвами «Братство ветеранів Майдану» і «Постіндустріальний середній клас». Головний сенс наступного року полягатиме в їх проростанні й виході на поверхню суспільно-політичного життя. Отже,

ПРОГНОЗ-2005

1. Всесвітній рух українських громад

Новий планетарний український народ, ініційований на глобальному Майдані, буде структуруватися в українську етномережу з активним використанням сучасних технологій телекомунікацій, передусім Інтернету. Центрами кристалізації стануть окремі осередки, навколо яких швидко організовуватимуться нові українські громади: територіальні (за місцем проживання), корпоративні (за місцем роботи), професійні або варнові (за родом діяльності та інтересами). Українська етномережа об’єднає ці громади, що означатиме народження громадянського суспільства й перетворення аморфного нового українського етносу на структуровану націю.

2. Сонячний рух

В ході Оранжевої революції українці продемонстрували свою волю до політичного звільнення. Проте воно стане можливим лише тоді, коли відбудеться звільнення духовне і культурне. Всі суттєві перетворення почнуться з духовно-світоглядного імпульсу, релігійного просвітлення, подолання навколишньої тотальної брехні, формування адекватної світоглядної моделі, відновлення зв’язку поколінь і єдиного українського культурного потоку. У 2005 році прагнення українців до духовного звільнення вийде на поверхню і набуде організованих форм. Описаний вище всесвітній рух українських громад набуде форми Сонячного руху - релігійно-світоглядного, культурного і просвітницького.

3. Відновлення українського інформаційного простору

Протягом останніх років Україна нагадувала людину, якій перетиснули вени й артерії — бо так паразитам легше смоктати кров. Закономірний наслідок такого перетискання кровоносної системи — застій крові, зашлакування й отруєння організму. Проявом такого внутрішнього заблокування стало штучне інформаційне і соціальне розділення України на Київ, Схід і Захід, дуже зручне для олігархічних кланів, державного рекету на зразок податкової адміністрації та інших дрібніших паразитів. У результаті Оранжевої революції багатомільйонні маси українців прийшли в рух, Схід і Захід зустрілися в Києві, на загальнонаціональних каналах пішли об’єктивні новини. 2005 рік стане роком формування достатньо вільного, цікавого і культурно насиченого українського інформаційного простору, а це є фундаментальним чинником оновлення свідомості (метанойї) народу і наступних суттєвих реформ.

4. Політичне оформлення середнього класу: «Ми самі!»

Уже навесні 2005 р. стане очевидним, що попри великі народні очікування Оранжева революція насправді завершилася лише частковою ротацією владної верхівки. Проте постіндустріальний український середній клас, який повірив у свою здатність перемагати, буде продовжувати свій рух до визволення. Цілком логічним кроком у цьому напрямку буде його політичне оформлення, тобто створення власної політичної партії. На відміну від існуючих кишенькових «партій», утримуваних фінансово-промисловими групами, політична організація середнього класу фінансуватиметься самим середнім класом, тобто буде справжньою партію. Оранжева революція показала, що український середній клас володіє достатніми ресурсами і високими діловими якостями, тож цілком здатний до ефективних солідарних дій. Відповідно, партія таких людей буде ефективнішою в порівнянні з нинішніми партіями функціонерів-заробітчан.

5. До відповідальної влади

Головною вадою нинішньої суспільно-політичної системи є культивована неї цілковита безвідповідальність народних обранців. За ширмою демагогії про «демократичний розподіл влад» загубився один «маленький» нюанс: виявилося, що роботу і права розділити можна, а от відповідальність не ділиться в принципі. Тобто там, де відповідає більше однієї людини, вже не відповідає ніхто. Влада — це відповідальність. Найгірша влада — безвідповідальна влада. Саме такою є влада в Україні — як до Оранжевої революції, так і після «революційної» рокіровки владної верхівки. А без відповідальності не може бути ні свободи, ні людяності.

Тому формування відповідальної перед народом людяної влади стане у 2005 році головною політичною вимогою новоствореної партії середнього класу. По суті, це головна вимога Оранжевої революції, яка лишилася не реалізованою, бо для цього потрібна не ротація істеблішменту, а зміна суспільно-політичного ладу. Першим кроком у напрямку відповідальної влади має стати регулярна оцінка народом діяльності своїх обранців після кожного завершення терміну їх повноважень. «Хто обирає, той і оцінює» — це аксіома науки управління. Якщо ж обранець не виправдав народні сподівання, то за плоди своєї діяльності він повинен відповідати власним майном і власною свободою, а на найвищих рівнях державного управління — власним життям. А то виходить якийсь парадокс: за 13 років після проголошення незалежності України вимерло кілька мільйонів українців, на вулиці викинуто двісті тисяч безпритульних дітей, але ніхто з влади не поніс за це навіть адміністративної відповідальності.

6. Третій Гетьманат

Елементарна логіка підказує, що народні обранці всіх рівнів лише тоді зможуть відповідати перед народом за виконання його волі, коли в рамках сфери своєї діяльності матимуть для цього достатньо повноважень. Наприклад, справді відповідальний президент повинен очолювати законодавчу, виконавчу і судову владу, інакше не буде підстав притягнення його до відповідальності за плоди його керування. Такий повноважний і відповідальний президент в українській традиції називається Гетьманом. Відповідно, суспільно-політичний лад, оснований на багаторівневій системі відповідальної і контрольованої народом влади, називається Гетьманатом. Це вища форма демократії, оскільки відповідальність влади на всіх рівнях народного самоврядування передбачає її ефективність і людяність.

Майбутню державу української мрії ми називаємо Третім Гетьманатом, оскільки це буде третє наближення до народного ідеалу держави — після гетьманатів Богдана Хмельницького і Павла Скоропадського. У 2005 році прагнення народу до людяної і відповідальної влади неминуче оформиться у вимогу конституційного переходу до гетьманської форми правління. Глибоко символічним кроком у цьому напрямку є нинішнє повернення до України булави гетьмана Богдана Хмельницького, а також те, що новий президент Віктор Ющенко у своїх зверненнях до народу все частіше згадує українську гетьманську традицію.

7. Єдина українська національна Церква

Гетьманська модель може існувати лише за наявності єдиної помісної Церкви. Річ у тім, що для стабільного розвитку гетьманської влади й унеможливлення її перетворення на тиранію потрібні ефективні чинники стримування. До головних чинників такого роду відносяться: 1) прозорість діяльності влади, 2) урегульоване законом озброєння населення вогнепальною зброєю (наприклад, як у Швейцарії) і, найголовніше, 3) наявність авторитетної помісної Церкви. У 2005 році буде рішуче поставлене питання про формування єдиної української Церкви. При цьому відбуватиметься інтенсивний пошук надійної основи для релігійної єдності народу. Не важко спрогнозувати, що головні зусилля будуть концентруватися на поверненні до витоків боголюдського вчення Ісуса Христа в контексті багатотисячолітньої української народної духовно-світоглядної традиції, а також на поверненні до первинного значення слова Церква — «організована громада Христових послідовників», давньогрецькою мовою — екклезія, тобто «народне зібрання».


На завершення додам, що описані тенденції національного розвитку в 2005 році є локальним проявом закономірностей 19-річного Метонового («оновлюючого») циклу 1996—2015 рр. у формі перехідного періоду України до цивілізації вищого рівня. Це не є жорсткою програмою, яка буде здійснена за будь-яких обставин, незалежно від нашої волі. Це божественний сценарій, який передбачає активну участь у ньому кожного з нас. Бо у Бога немає інших рук, окрім наших. Тож дерзайте, діти Бога! Віра ваша врятує вас.


Ігор Каганець,
журнал нової еліти «Перехід-IV»
[email protected]

------------------------------
В тему:

Київський етнотворчий реактор

Жнива Господні починаються в 2004 році
В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи