Вранці 1 січня XXI століття людство прокинулося в інформаційній ері. Мезозойська ера раптом на ранок закінчилася. Ніби сніг за вікном одного весняного ранку. У кожного за вікном — ера інформаційна, де б не було те вікно, чи на Манхеттені, чи на хуторі поблизу Диканьки, в Тайбею, Ріо-де-Жанейро чи на Алясці.
Я прокинувся. Чи може, ми вже всі прокинулися? Не знаю, бо ми всі роз’єднані. Інформаційна ера насамперед подбала, щоб споживач інформації був не колективний, а відокремлений від інших. Сам на сам з Інформацією. Дезінформацією — так буде точніше. Власне, сьогодні — це синонімічний ряд, якщо поставити в нього ще й слово Терор.
Інформаційний терор, інформаційне залякування, інформаційне розтління, інформаційне знущання, інформаційне замовчування. В чиїх руках інформація — той новітній диктатор.
Інформацію, хочеш ти того чи не хочеш, доставлять тобі через твої чотири довірливі кватирки (два вуха і два ока) персонально додому, або де б ти не був. Лише відкрий вікно комп’ютера, зазирни у вічко телетруни, погортай сторінки отруєних прайс-листів, встроми носа в заразні метастази мас-медіа, позасовуй у вуха банани слухових апаратів, що під’єднані до міазмів маскультмаразму.
Інформація обплутала земну кулю ловчими сітками, павутинням Інтернету. При цьому формою державних незалежностей постали національні інформаційні простори.
Кожна держава дбає, в першу чергу, про свою інформаційну незалежність, недоторканність, суверенність і самодостатність. Решта — похідне. Економіка — похідне. Виробництво — похідне. Політика — похідне. Кордони — похідне. Валюта — похідне. Церква — похідне.
Все — в інформації, і все — через інформацію. Ісус Хрестос — це інформація, яка перевернула світ. Євангеліє перекладається як Добра Новина — тобто позитивна інформація. Хоч ми її поки що не пізнали, та вона вже віч-на-віч з нашими душами. Інформаційний простір держави — це її стратегічний ресурс, це її безпека, це її майбутнє. Інформаційний простір держави — це її історичне надбання, це її динамічна культура — єдине, що робить державу — державою. Єдина незалежна держава у світі, в якої немає власного інформаційного національного простору, — це Україна. Саме ця ознака визначає певне етногеографічне угрупування як колонію.
Батьку Тарасе, вибачай: України немає... Ми її проґавили. У нас її вкрали. Нам її підмінили. Повернімося до Заповіту, вже як до мандату до дії.
Сказано: «Кайдани порвіте!» Які такі кайдани Ти маєш на увазі, Тарасе Григоровичу? Інформаційні. Сьогодні лише одні кайдани в Україні. Точніше — дезінформаційні. Решта видів кайданів і катувань — похідні.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Інформаційна ера
Світ:
Я прокинувся. Чи може, ми вже всі прокинулися? Не знаю, бо ми всі роз’єднані. Інформаційна ера насамперед подбала, щоб споживач інформації був не колективний, а відокремлений від інших. Сам на сам з Інформацією. Дезінформацією — так буде точніше. Власне, сьогодні — це синонімічний ряд, якщо поставити в нього ще й слово Терор.
Інформаційний терор, інформаційне залякування, інформаційне розтління, інформаційне знущання, інформаційне замовчування. В чиїх руках інформація — той новітній диктатор.
Інформацію, хочеш ти того чи не хочеш, доставлять тобі через твої чотири довірливі кватирки (два вуха і два ока) персонально додому, або де б ти не був. Лише відкрий вікно комп’ютера, зазирни у вічко телетруни, погортай сторінки отруєних прайс-листів, встроми носа в заразні метастази мас-медіа, позасовуй у вуха банани слухових апаратів, що під’єднані до міазмів маскультмаразму.
Інформація обплутала земну кулю ловчими сітками, павутинням Інтернету. При цьому формою державних незалежностей постали національні інформаційні простори.
Кожна держава дбає, в першу чергу, про свою інформаційну незалежність, недоторканність, суверенність і самодостатність. Решта — похідне. Економіка — похідне. Виробництво — похідне. Політика — похідне. Кордони — похідне. Валюта — похідне. Церква — похідне.
Все — в інформації, і все — через інформацію. Ісус Хрестос — це інформація, яка перевернула світ. Євангеліє перекладається як Добра Новина — тобто позитивна інформація. Хоч ми її поки що не пізнали, та вона вже віч-на-віч з нашими душами. Інформаційний простір держави — це її стратегічний ресурс, це її безпека, це її майбутнє. Інформаційний простір держави — це її історичне надбання, це її динамічна культура — єдине, що робить державу — державою. Єдина незалежна держава у світі, в якої немає власного інформаційного національного простору, — це Україна. Саме ця ознака визначає певне етногеографічне угрупування як колонію.
Батьку Тарасе, вибачай: України немає... Ми її проґавили. У нас її вкрали. Нам її підмінили. Повернімося до Заповіту, вже як до мандату до дії. Сказано: «Кайдани порвіте!» Які такі кайдани Ти маєш на увазі, Тарасе Григоровичу? Інформаційні. Сьогодні лише одні кайдани в Україні. Точніше — дезінформаційні. Решта видів кайданів і катувань — похідні.
------------------------------------
В тему:
У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм
Нова книга І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень»
Сонячна Революція
Тотальна війна
Від газової кризи до Третього Гетьманату
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта