Ось уже тридцять другий рік національне естрадно-музичне мистецтво в Україні й за кордоном яскраво репрезентує ВІА “Кобза”. Створений з ініціативи молодого члена тодішньої Спілки композиторів УРСР Олександра Зуєва (автор пісень “А ми удвох”, “П’є журавка воду” та ін.), цей виконавський колектив за роки свого існування кілька разів змінював склад, стаючи професійно-сценічною школою для таких нині визнаних, відзначених почесними званнями митців, як бандуристи Кость Новицький, Володимир Кушпет, співаки Людмила Гримальська та світлої пам’яті Олег Ледньов (дует “Два кольори”), Ольга Макаренко, вокаліст і художник Валерій Вітер, а також композитор Геннадій Татарченко, художній керівник популярної рок-групи “Галактика” Всеволод Татаренко.
Заради історичної справедливості нагадаємо, що перший, ще тоді “вініловий” диск-гігант “Кобзи” 1973 року на Всесоюзній фірмі “Мелодія” було записано (режисер-тонмейстер Юрій Вінник) за сприяння й участі зірки української естради 70–80 років Валентини Купріної (чомусь досі навіть не “заслужена артистка України”!). Разом із “кобзарями” вона для платівки наспівувала “Водограй” В.Івасюка та дві балади Ю.Юнівського “Голубівна” і “Два лебеді” на вірші відповідно Богдана Стельмаха й Івана Драча.
Вже від початку творчої діяльності, згідно із своєю назвою ВІА, “Кобза” мав точно визначене художнє спрямування – засобами естрадного мистецтва пропагувати український фольклор. Як у чистому, так і дещо трансформованому вигляді. Поряд із народними мелодіями в програмах ансамблю сусідили напрочуд майстерні стилізації, серед яких – “Ой, поїхав за снопами”, “Три трембіти” М.Скорика, “Ой, ти, річенько-чарівниченько” А.Пашкевича та Д.Луценка, “Ой, у полі рута-рута” К.Стеценка-молодшого, “Біля річки, біля озера” І.Шамо та Л.Каширіної. Навіть авторство, як мало не всі вважають, “народної пісні” у виконанні Ніни Матвієнко “Не сходило вранці сонечко” належить відомому кінорежисеру В’ячеславу Криштофовичу (фільми “Два гусари”, “Самотня жінка бажає познайомитись”, “Ребро Адама” та ін.).
Коли 1975 року до складу ансамблю ввійшов і невдовзі очолив його випускник Житомирського музичного училища та Ростовської консерваторії, нині народний артист України Євген Коваленко, то він зробив усе від нього залежне, аби усталити колись обрану “Кобзою” орієнтацію на фольк-рок та кантрі-мюзик, а головне – на професіоналізм у виконанні, аранжуванні. З огляду на це він зазначає:
– Чисту автентику на естраді відтворювати майже неможливо, бо неминуче доводиться фольклорні зразки пристосовувати до сценічних умов і особливостей поп-музики, тобто фактично спотворювати. Тож намагаємось призвичаювати слухачів бодай до сприйняття національного мелосу. А якщо це здійснюється в річищі естрадної естетики, то й твори добираємо відповідні – з чітким ритмом, простими, але виразними мелодіями, типовими для пісенного мистецтва.
Певний час масова аудиторія була позбавлена можливості вдосталь чути і бачити “Кобзу”. Навіть 30-річчя ансамбля відзначалося аж через півтора року після ювілею… Проте на сцені Національного палацу “Україна”. Таке зволікання обумовлене передусім відсутністю спонсорів. Лише завдяки неймовірним зусиллям нашого теперішнього продюсера, гендиректора студії звукозапису “Династія” Андрія Толчанова в грудні минулого року відбувся великий концерт. Нас вітали колишні артисти “Кобзи”, колеги – Ніна Матвієнко, Микола Мозговий, Мирослав Скорик, Тетяна Цимбал, Володимир Засухін. Характер цього сценічного проекту символізувала вже сама його назва: “Кобза” збирає друзів”. Звучали давні й нові твори. Відтоді помітно активізувалася наша робота: випустили два компакт-диски, відеокліп, частіше виступаємо.
Щодо кліпу, знятого на галицьку пісню “За нашов стодолов”, то, як відомо, в ньому взяв участь популярний молодіжний гурт “Танок на майдані Конго”. Чому? Бо це хіп-хопове тріо, хоч і по-своєму, розробляє невичерпні шари українського фольклору. “Кобза” – вже не юний за віком її артистів ансамбль. Проте хотілося, аби наш творчий напрям розвивали нові генерації фанів національного мистецтва.
Нині, крім художнього керівника “Кобзи” Євгена Коваленка, до її складу входять заслужені артисти України Микола Правдивий (вокал, малі ударні), Петро Коваленко (вокал, кобза, сопілки), а також Валерій Павловський (вокал, цимбали, гітара, сопілки, клавішні), Володимир Солдатенко (бас-гітара), Олександр Муренко (ударні інструменти).
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Лицарі вітчизняного фольк-року
Світ:
03040902s.jpg
Заради історичної справедливості нагадаємо, що перший, ще тоді “вініловий” диск-гігант “Кобзи” 1973 року на Всесоюзній фірмі “Мелодія” було записано (режисер-тонмейстер Юрій Вінник) за сприяння й участі зірки української естради 70–80 років Валентини Купріної (чомусь досі навіть не “заслужена артистка України”!). Разом із “кобзарями” вона для платівки наспівувала “Водограй” В.Івасюка та дві балади Ю.Юнівського “Голубівна” і “Два лебеді” на вірші відповідно Богдана Стельмаха й Івана Драча.
Вже від початку творчої діяльності, згідно із своєю назвою ВІА, “Кобза” мав точно визначене художнє спрямування – засобами естрадного мистецтва пропагувати український фольклор. Як у чистому, так і дещо трансформованому вигляді. Поряд із народними мелодіями в програмах ансамблю сусідили напрочуд майстерні стилізації, серед яких – “Ой, поїхав за снопами”, “Три трембіти” М.Скорика, “Ой, ти, річенько-чарівниченько” А.Пашкевича та Д.Луценка, “Ой, у полі рута-рута” К.Стеценка-молодшого, “Біля річки, біля озера” І.Шамо та Л.Каширіної. Навіть авторство, як мало не всі вважають, “народної пісні” у виконанні Ніни Матвієнко “Не сходило вранці сонечко” належить відомому кінорежисеру В’ячеславу Криштофовичу (фільми “Два гусари”, “Самотня жінка бажає познайомитись”, “Ребро Адама” та ін.).
Коли 1975 року до складу ансамблю ввійшов і невдовзі очолив його випускник Житомирського музичного училища та Ростовської консерваторії, нині народний артист України Євген Коваленко, то він зробив усе від нього залежне, аби усталити колись обрану “Кобзою” орієнтацію на фольк-рок та кантрі-мюзик, а головне – на професіоналізм у виконанні, аранжуванні. З огляду на це він зазначає:
– Чисту автентику на естраді відтворювати майже неможливо, бо неминуче доводиться фольклорні зразки пристосовувати до сценічних умов і особливостей поп-музики, тобто фактично спотворювати. Тож намагаємось призвичаювати слухачів бодай до сприйняття національного мелосу. А якщо це здійснюється в річищі естрадної естетики, то й твори добираємо відповідні – з чітким ритмом, простими, але виразними мелодіями, типовими для пісенного мистецтва.
Певний час масова аудиторія була позбавлена можливості вдосталь чути і бачити “Кобзу”. Навіть 30-річчя ансамбля відзначалося аж через півтора року після ювілею… Проте на сцені Національного палацу “Україна”. Таке зволікання обумовлене передусім відсутністю спонсорів. Лише завдяки неймовірним зусиллям нашого теперішнього продюсера, гендиректора студії звукозапису “Династія” Андрія Толчанова в грудні минулого року відбувся великий концерт. Нас вітали колишні артисти “Кобзи”, колеги – Ніна Матвієнко, Микола Мозговий, Мирослав Скорик, Тетяна Цимбал, Володимир Засухін. Характер цього сценічного проекту символізувала вже сама його назва: “Кобза” збирає друзів”. Звучали давні й нові твори. Відтоді помітно активізувалася наша робота: випустили два компакт-диски, відеокліп, частіше виступаємо.
Щодо кліпу, знятого на галицьку пісню “За нашов стодолов”, то, як відомо, в ньому взяв участь популярний молодіжний гурт “Танок на майдані Конго”. Чому? Бо це хіп-хопове тріо, хоч і по-своєму, розробляє невичерпні шари українського фольклору. “Кобза” – вже не юний за віком її артистів ансамбль. Проте хотілося, аби наш творчий напрям розвивали нові генерації фанів національного мистецтва.
Нині, крім художнього керівника “Кобзи” Євгена Коваленка, до її складу входять заслужені артисти України Микола Правдивий (вокал, малі ударні), Петро Коваленко (вокал, кобза, сопілки), а також Валерій Павловський (вокал, цимбали, гітара, сопілки, клавішні), Володимир Солдатенко (бас-гітара), Олександр Муренко (ударні інструменти).
В тему:
"Гайдамаки" запишуть пісні з легендарним гуртом "Кобза"
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков