Роздування бюджетного дефіциту та часова бомба пенсій та допомог (welfare) можуть перетворити економічну надпотугу на боржника – це випливає з дослідження професора Лоуренса Котлікова (Professor Laurence Kotlikoff), проведеного для Федерального Резервного Банку Сент-Луїсу (Federal Reserve Bank of St Louis) – провідного елементу Федерального Резерву США.
Професор Котліков заявляє, що за окремими вимірами США вже є банкрутом. “Говорячи словами Оксфордського Словника, чи закінчуються в США ресурси, чи є країна виснаженою, обідраною, спустошеною, нужденною, позбавленою елементарного, немаючою достатньо власності, або зруйнованою через необхідність платити кредиторам?” – запитує він
З його аналізу витікає, що “уряд США безперечно є банкрутом в тому сенсі, що він був би неспроможним заплатити кредиторам, якими по суті є сьогоднішнє та майбутнє покоління, яким було прямо і непрямо обіцяна ціла купа різних виплат”.
Бюджетний дефіцит у США не є дуже великим. Адміністрація Буша цього тижня скоротила свій прогноз фінансового дефіциту на цей рік майже на третину, вважаючи, що він складе 2,3% ВВП. Це менше, чим у більшості європейських країн, включно з Об’єднаним Королівством, які мають дефіцит понад 3% від ВВП.
Професор Котліков, який викладає в Бостонському Університеті, каже: “Надійний спосіб визначити платоспроможність країни – це перевірити життєвий цикл фінансового тягаря, з яким стикається сьогоднішнє та майбутнє покоління. Якщо цей тягар перевершує ресурси цих поколінь, або приблизно рівний йому, або просто стає таким високим, що заважає їх повному збору, тоді політика країни перестає впливати на щось і може призвести до національного банкрутства.
Чи можна це правило застосувати до СЩА? Ніхто не має впевненості, але є серйозні підстави повірити в те, що США, можливо, йдуть до краху”.
Експерти підрахували, що довготривалий “фінансовий розрив” між всіма майбутніми державними витратами та всіма майбутніми фінансовими надходженнями різко збільшиться одразу, як піде покоління “бебі-буму”, і на державу зваляться всі витрати на охорону здоров’я та зліт пенсій. Загалом цей фінансовий розрив може скласти майже неосяжні 65,9 трильйони доларів, стверджується у досліджені професорів Кохала і Сметерса (Professors Gokhale and Smetters).
Це число є таким великим тому, що Президент Джордж Буш за останні роки провів скорочення основних податків, і тому що вартість “Medicare” (медична страховка, яка забезпечує медичне страхування літніх людей) та “Medicaid” (безкоштовна медична допомога для бідних) сильно виростуть через демографічну ситуацію.
Професор Котліков каже: “Це число у п’ять разів перевершує ВВП Сполучених Штатів і майже вдвічі розмір усього національного багатства. Щоб уявити собі, що це за число – 65,9 трильйонів доларів – треба запитати, а які фінансові засоби знадобляться, щоб заткнути цю криваву рану. Відповідь просто жахає. Перший спосіб – це негайне довгострокове подвоєння всіх податків – персональних та корпоративних. Другий – негайне і довготривале скорочення на дві третини соціальних та медичних витрат. А третій, найбільш імовірний – це негайне та довготривале скорочення всіх федеральних витрат на 143 %.”
Такий сценарій має серйозне значення для долара. Якщо інвестори втратять довіру до майбутнього США і будуть підозрювати, що країна може дозволити інфляцію для покриття своїх боргів – вони можуть зменшити свої збереження у державних облігаціях.
Професор Котліков стверджує: “Сполучені Штати в минулому переживали високі рівні інфляції і схоже готові вдатись до такої ж політики, яка викликала гіперінфляцію в 20 країнах у минулому столітті.”
Пол Ашвос (Paul Ashworth) із “Capital Economics” більш оптимістичний щодо закінчення покоління “бебі-буму”. “Перш за все, очікуване погіршення федерального бюджету більше пов’язано зі зростанням медичних витрат на душу населення, чим зі змінами в демографії,” – стверджує він.
“Його можна утримати в необхідних межах, якщо буде політична воля. Подібним чином очікуване зростання витрат на соціальну безпеку може бути регульоване шляхом зниження росту рівня прибутковості. Очікувати фіксації цього рівня зараз, це занадто багато чекати від короткозорих політиків, у котрих немає стимулів зробити саме так. Але коли проблема стане невідкладною, буде ця фіксація, або принаймні ряд інших заходів”.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
США “можуть збанкрутіти”
Світ:
США рухаються назустріч банкрутству – такий лейтмотив екстраординарної публікації одного з ключових членів центрального банку цієї країни.
06071801s.jpg
Роздування бюджетного дефіциту та часова бомба пенсій та допомог (welfare) можуть перетворити економічну надпотугу на боржника – це випливає з дослідження професора Лоуренса Котлікова (Professor Laurence Kotlikoff), проведеного для Федерального Резервного Банку Сент-Луїсу (Federal Reserve Bank of St Louis) – провідного елементу Федерального Резерву США.
Професор Котліков заявляє, що за окремими вимірами США вже є банкрутом. “Говорячи словами Оксфордського Словника, чи закінчуються в США ресурси, чи є країна виснаженою, обідраною, спустошеною, нужденною, позбавленою елементарного, немаючою достатньо власності, або зруйнованою через необхідність платити кредиторам?” – запитує він
З його аналізу витікає, що “уряд США безперечно є банкрутом в тому сенсі, що він був би неспроможним заплатити кредиторам, якими по суті є сьогоднішнє та майбутнє покоління, яким було прямо і непрямо обіцяна ціла купа різних виплат”.
Бюджетний дефіцит у США не є дуже великим. Адміністрація Буша цього тижня скоротила свій прогноз фінансового дефіциту на цей рік майже на третину, вважаючи, що він складе 2,3% ВВП. Це менше, чим у більшості європейських країн, включно з Об’єднаним Королівством, які мають дефіцит понад 3% від ВВП.
Професор Котліков, який викладає в Бостонському Університеті, каже: “Надійний спосіб визначити платоспроможність країни – це перевірити життєвий цикл фінансового тягаря, з яким стикається сьогоднішнє та майбутнє покоління. Якщо цей тягар перевершує ресурси цих поколінь, або приблизно рівний йому, або просто стає таким високим, що заважає їх повному збору, тоді політика країни перестає впливати на щось і може призвести до національного банкрутства.
Чи можна це правило застосувати до СЩА? Ніхто не має впевненості, але є серйозні підстави повірити в те, що США, можливо, йдуть до краху”.
Експерти підрахували, що довготривалий “фінансовий розрив” між всіма майбутніми державними витратами та всіма майбутніми фінансовими надходженнями різко збільшиться одразу, як піде покоління “бебі-буму”, і на державу зваляться всі витрати на охорону здоров’я та зліт пенсій. Загалом цей фінансовий розрив може скласти майже неосяжні 65,9 трильйони доларів, стверджується у досліджені професорів Кохала і Сметерса (Professors Gokhale and Smetters).
Це число є таким великим тому, що Президент Джордж Буш за останні роки провів скорочення основних податків, і тому що вартість “Medicare” (медична страховка, яка забезпечує медичне страхування літніх людей) та “Medicaid” (безкоштовна медична допомога для бідних) сильно виростуть через демографічну ситуацію.
Професор Котліков каже: “Це число у п’ять разів перевершує ВВП Сполучених Штатів і майже вдвічі розмір усього національного багатства. Щоб уявити собі, що це за число – 65,9 трильйонів доларів – треба запитати, а які фінансові засоби знадобляться, щоб заткнути цю криваву рану. Відповідь просто жахає. Перший спосіб – це негайне довгострокове подвоєння всіх податків – персональних та корпоративних. Другий – негайне і довготривале скорочення на дві третини соціальних та медичних витрат. А третій, найбільш імовірний – це негайне та довготривале скорочення всіх федеральних витрат на 143 %.”
Такий сценарій має серйозне значення для долара. Якщо інвестори втратять довіру до майбутнього США і будуть підозрювати, що країна може дозволити інфляцію для покриття своїх боргів – вони можуть зменшити свої збереження у державних облігаціях.
Професор Котліков стверджує: “Сполучені Штати в минулому переживали високі рівні інфляції і схоже готові вдатись до такої ж політики, яка викликала гіперінфляцію в 20 країнах у минулому столітті.”
Пол Ашвос (Paul Ashworth) із “Capital Economics” більш оптимістичний щодо закінчення покоління “бебі-буму”. “Перш за все, очікуване погіршення федерального бюджету більше пов’язано зі зростанням медичних витрат на душу населення, чим зі змінами в демографії,” – стверджує він.
“Його можна утримати в необхідних межах, якщо буде політична воля. Подібним чином очікуване зростання витрат на соціальну безпеку може бути регульоване шляхом зниження росту рівня прибутковості. Очікувати фіксації цього рівня зараз, це занадто багато чекати від короткозорих політиків, у котрих немає стимулів зробити саме так. Але коли проблема стане невідкладною, буде ця фіксація, або принаймні ряд інших заходів”.
US 'could be going bankrupt'
Edmund Conway, “Telegraph”, 14 липня 2006.
Переклав Володимир Щербина
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта