Існує загроза активізації в польському суспільстві антиукраїнських настроїв, наголосив польський професор Анжей ФРІШКЕ під час Українсько-польського експертно-журналістського форуму “Події на Волині: як жити з цим тягарем?”, що проходить 11-12 квітня в Острозі на Рівненщині.
Як передає кореспондент УНІАН, за його словами: “Якщо польська громадськість отримає сигнал про гальмування українсько-польських відносин, то політикам, прихильним до України, може забракнути аргументів”. А.ФРІШКЕ відзначив, що скептики відносно україно-польських відносин є в усіх політичних силах Польщі, але раніше їх вдавалося стримувати, а нині їхні дії вже не гальмуються.
Науковець заперечив думку про те, що нібито Польща хоче скористатися складною політичною ситуацією в Україні. “Таких поглядів немає в оточенні КВАСНЄВСЬКОГО та МІЛЛЕРА”, - сказав А.ФРІШКЕ. За його твердженнями, польські політики не зацікавлені у приниженні українських національних почуттів, але вважають, що трагічні події на Волині 1943 року не можна замовчувати.
Довідка УНІАН. Згідно з “Історією Польщі” Леоніда ЗАШКІЛЬНЯКА та Миколи КРИКУНА, навесні 1943 року, коли визначився перелом у ході Другої світової війни, на Волині між українцями і поляками на грунті взаємних звинувачень у ворожості та пособництві окупантам виник кривавий міжетнічний конфлікт. Як пишуть Л.ЗАШКІЛЬНЯК та М.КРИКУН, “не бачачи у поляках союзників, а лише ворогів, ОУН-Б (ОУН під керівництвом Степана Бандери - УНІАН) восени 1943 року вирішила за допомогою УПА “очистити” терен майбутньої Української держави від поляків і витіснити їх за Буг і Сян. У листопаді були поширені відозви до усього польського населення під загрозою фізичної розправи переселитися за Буг і Сян. В обстановці взаємного поборювання такі заклики стали запальною речовиною, що спричинила взаємне винищення цивільних мешканців, часто на побутовому грунті, жертвами якого на Волині та у Східній Галичині стали близько 75 тис. поляків і 35 тис. українців. Взаємне поборювання продовжувалось і в наступні роки. Така ситуація була вигідна гітлерівцям і Червоній Армії”.
13 лютого ц.р. Президенти України і Польщі Леонід КУЧМА і Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ у спільній заяві відзначили, що Польща та Україна домовились про спільне вшанування пам'яті жертв трагічних подій на Волині, 60-річчя яких відзначатиметься 11 липня цього року. У документі зазначається, що “досягнуто домовленості щодо підготовки заходів з метою належного, гідного вшанування пам'яті жертв тих трагічних подій”. “Важливо, щоб вшанування цієї річниці стало значним кроком на шляху до подолання розбіжностей в розумінні українцями та поляками спільної історії”, - підкреслюється в заяві.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Польський професор наголошує, що існує загроза активізації в польському суспільстві антиукраїнських настроїв
Світ:
Науковець заперечив думку про те, що нібито Польща хоче скористатися складною політичною ситуацією в Україні. “Таких поглядів немає в оточенні КВАСНЄВСЬКОГО та МІЛЛЕРА”, - сказав А.ФРІШКЕ. За його твердженнями, польські політики не зацікавлені у приниженні українських національних почуттів, але вважають, що трагічні події на Волині 1943 року не можна замовчувати.
Довідка УНІАН. Згідно з “Історією Польщі” Леоніда ЗАШКІЛЬНЯКА та Миколи КРИКУНА, навесні 1943 року, коли визначився перелом у ході Другої світової війни, на Волині між українцями і поляками на грунті взаємних звинувачень у ворожості та пособництві окупантам виник кривавий міжетнічний конфлікт. Як пишуть Л.ЗАШКІЛЬНЯК та М.КРИКУН, “не бачачи у поляках союзників, а лише ворогів, ОУН-Б (ОУН під керівництвом Степана Бандери - УНІАН) восени 1943 року вирішила за допомогою УПА “очистити” терен майбутньої Української держави від поляків і витіснити їх за Буг і Сян. У листопаді були поширені відозви до усього польського населення під загрозою фізичної розправи переселитися за Буг і Сян. В обстановці взаємного поборювання такі заклики стали запальною речовиною, що спричинила взаємне винищення цивільних мешканців, часто на побутовому грунті, жертвами якого на Волині та у Східній Галичині стали близько 75 тис. поляків і 35 тис. українців. Взаємне поборювання продовжувалось і в наступні роки. Така ситуація була вигідна гітлерівцям і Червоній Армії”.
13 лютого ц.р. Президенти України і Польщі Леонід КУЧМА і Олександр КВАСНЄВСЬКИЙ у спільній заяві відзначили, що Польща та Україна домовились про спільне вшанування пам'яті жертв трагічних подій на Волині, 60-річчя яких відзначатиметься 11 липня цього року. У документі зазначається, що “досягнуто домовленості щодо підготовки заходів з метою належного, гідного вшанування пам'яті жертв тих трагічних подій”. “Важливо, щоб вшанування цієї річниці стало значним кроком на шляху до подолання розбіжностей в розумінні українцями та поляками спільної історії”, - підкреслюється в заяві.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта