Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

В очах у них ще стільки теплоти – присвячується українським воїнам

Змужніли наші хлопці на війні,
Свідомими й дорослішими стали.
Де кожний метер української землі
Боронять від ворожої навали.

191207dsv.jpg

Завжди перші!
За мирний сон коханих і дітей,
За незалежність української держави,
Притисли зброю до своїх грудей,
Присягу вірності Вітчизні склали.
 
Братерська дружба їх єднає на війні,
Благословляє їх Вкраїна-мати.
Бо це любов найвища на землі
- Своє життя за друзів віддавати.
 
В очах сумних ще стільки теплоти
І смуток за героїв побратимів.
По вінця в них людської доброти,
Ми гордимося хлопцями своїми.
 

Про мене:
 
Автопортрет
 
Погубила вірші по шухлядах,
У кишенях - чорнобривці квіти.
Осінь шле дощі і листопади,
Гріють серце соняхи із літа
 
Стрічаю сонце на порозі дня,
Молюсь за долю України й щастя.
Шукаю Царства Божого щодня
І знаю – інше все мені додасться
 
Оксана Гладун
15.11.2019 р.
Наші інтереси: 

Шануймо нашу Армію!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Метафора колективного розуму

Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи

У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Прекрасно!
"Стрічаю сонце на порозі дня,
Молюсь за долю України й щастя.
Шукаю Царства Божого щодня
І знаю – інше все мені додасться"

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Прекрасно!
"Стрічаю сонце на порозі дня,
Молюсь за долю України й щастя.
Шукаю Царства Божого щодня
І знаю – інше все мені додасться"

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)