"У 2004 році мені спав на думку один невеселий жарт, якого я не наважився оприлюднювати, аби не нашкодити кандидатові Ющенку на виборах. Це стосувалося, так би мовити, соціально-культурних облич обидвох кандидатів. І здалося мені тоді, що вибирати між кандидатом Януковичем і кандидатом Ющенком це все одно, що вибирати між Шуфутинським і Поплавським...
Гадаю, нині це якось підтверджується. Але попри все варто вірити в наших людей, в українське суспільство… Так чи інакше воно прогресує. Люди просто стають вільнішими, це дуже важливо. Об’єктивно має сформуватися (і нам просто нікуди від цього не подітися) значно потужніший пласт справжньої еліти. Бо сьогодні слово «еліта» звучить майже виключно як знущання. Хоча насправді справжня еліта ще підростає".
"А поки що має рацію Віктор Єрофєєв, який каже досить симптоматично: «Оці ваші політики чи ваша еліта, які вважають себе «прозахідними», не знають жодної західної мови, а ті з ваших, хто вважає себе «проросійськими», так навіть Ахматову називають Ахметовою»... От тут наша драма…"
І саме в тій драмі Юрій Андрухович бачить одну з причин, чому не настало продовження прекрасного «медового місяця» в України з Європою і загалом із Заходом, після революції, після інавгурації, коли президента запрошували на найвищі і найпрестижніші трибуни цивілізованого світу. Це можна було б продовжувати, адже початок відбувся. Та от далі, очевидно, не вистачило інтелекту й послідовності. Не вистачило елементарної відповідальності за обіцяне.
От у мене є така претензія до пана Ющенка (хоча взагалі їх багато). На початку того «медового місяця» він пообіцяв світові вільно володіти англійською мовою. Але наскільки я розумію, не вивчив її. Це начебто і дрібниця, але, як на мене, показова», - сказав письменник Юрій Андрухович в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня».
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Юрій Андрухович: "Це покоління політиків має йти на смітник"
Світ:
06082101e.jpg
Гадаю, нині це якось підтверджується. Але попри все варто вірити в наших людей, в українське суспільство… Так чи інакше воно прогресує. Люди просто стають вільнішими, це дуже важливо. Об’єктивно має сформуватися (і нам просто нікуди від цього не подітися) значно потужніший пласт справжньої еліти. Бо сьогодні слово «еліта» звучить майже виключно як знущання. Хоча насправді справжня еліта ще підростає".
"А поки що має рацію Віктор Єрофєєв, який каже досить симптоматично: «Оці ваші політики чи ваша еліта, які вважають себе «прозахідними», не знають жодної західної мови, а ті з ваших, хто вважає себе «проросійськими», так навіть Ахматову називають Ахметовою»... От тут наша драма…"
І саме в тій драмі Юрій Андрухович бачить одну з причин, чому не настало продовження прекрасного «медового місяця» в України з Європою і загалом із Заходом, після революції, після інавгурації, коли президента запрошували на найвищі і найпрестижніші трибуни цивілізованого світу. Це можна було б продовжувати, адже початок відбувся. Та от далі, очевидно, не вистачило інтелекту й послідовності. Не вистачило елементарної відповідальності за обіцяне.
От у мене є така претензія до пана Ющенка (хоча взагалі їх багато). На початку того «медового місяця» він пообіцяв світові вільно володіти англійською мовою. Але наскільки я розумію, не вивчив її. Це начебто і дрібниця, але, як на мене, показова», - сказав письменник Юрій Андрухович в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня».
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта