В чому об’єктивні та суб’єктивні причини економічної стагнації в Україні, як вийти з цього стану та нарешті почати рух вперед. Про це книга молодого економіста Андрія Новака, презентація якої відбулась вчора в інформаційній агенції “Інтерфакс-Україна”.
Ми не можемо “відмінити” глобалізацію, або ігнорувати її – як не можемо “відмінити” грозу, зиму, або сонячну активність. Глобалізація – це об’єктивний наслідок розвитку економіки. Ми просто повинні навчитися жити в таких умовах.
В сьогоднішньому світі вже починає панувати постіндустріальна економіка. А в Україні при владі знаходяться представники індустріальної економіки, ставленики індустріальних гігантів, люди “індустріального” мислення. Звичайно, вони просто не в змозі усвідомити причини економічної стагнації. Але при тому “команда професіоналів”, про яку так полюбляє казати пан Азаров, обіцяє “золоті гори” та різке покращення життя, навіть не здогадуючись, що їхній “професіоналізм” – це інструментарій індустріального минулого, який сьогодні вже не діє.
А ось що потреба робити – про це нова книга молодого українського економіста, представника “постіндустріального” мислення, кандидата економічних наук Андрія Новака.
В своїй монографії автор пропонує читачеві долучитися до пошуку об’єктивних системних та суб’єктивних методологічних першопричин затягування економічної стагнації в Україні. А розібравшись з причинами, автор пропонує свій варіант виходу з існуючого стану.
Він пропонує Трифункціональну модель економічного підйому України – цілісну модель формування конкурентноздатної та високоефективної української економіки в сучасних умовах глобалізованих світових економічних відносин.
Економічна модель працює на трьох функціях:
- функція виробництва;
- функція продажу;
- функція розподілу результатів продажу.
Функція розподілу є сьогодні найболючішою, адже всі політики будують свої політичні програми на тому, як, кому і що “підкинути”, зовсім не думаючи про те, де це “щось” узяти.
Насправді проблема української економіки не в її структурі, не у формі власності тощо. Проблема – у низькій ефективності у кожній з вище перелічених трьох функціях.
Як досягти ефективності у кожній цих функціях – про це і йдеться у книзі.
Так, наприклад, у функції виробництва автор пропонує провести корпоратизацію. Корпорації не виникли самі по собі – це результат економічного розвитку людства. І сьогодні саме корпорації є основними гравцями на світовій арені, які рухають економіку, проводять наукові дослідження і навіть диктують свої умови деяким країнам. Протистояти ним можуть лише не менш потужні цілісні гравці.
При тому справжня корпорація – це вертикальне об’єднання, що зв’язує разом багато підприємств, дослідних центрів, постачальників та транспортників, які утворюють єдиний ланцюг від первинної сировини до кінцевої прикладної продукції. У нас же в Україні часто “корпораціями” називають горизонтальні структури – напівмонопольні об’єднання виробників металу або хімічних напівфабрикатів – тобто сировини, а не кінцевої продукції.
Об’єднувати підприємства у корпорації можна двома шляхами.
Перший – еволюційний. Чекати, поки вони самі об’єднаються. Для України цей шлях неприйнятний, адже на нашому ринку вже діють потужні міжнародні корпорації, які просто захоплять українських “карликів” і включать їх у свої корпоративні структури.
Другий – активна роль держави. Якщо вдалось посадити за стіл переговорів політиків дуже різних орієнтацій, то, значить, є можливість посадити за “круглий стіл” представників підприємств, що мають різні форми власності і належать різним господарям. Держава повинна активно сприяти процесу корпоратизації українських підприємств. Адже тільки тоді вони зможуть на рівних конкурувати з агресивними транснаціональними корпораціями.
Автор виділяє 39 ринків кінцевої продукції, на яких повинні бути створені українські корпорації: від ринків продовольчих товарів, побутової техніки, одягу – до високотехнологічних ринків космічних апаратів, літакобудування, комп’ютерних та програмних товарів.
На деяких ринках повинно бути сформовано принаймні 3-5 потужних корпорацій. Загалом, вважає автор, Україна має у найближчий час сформувати 50-55 корпорації. При тому, ми не можемо робити ставку на один-два ринки, як це роблять невеличкі нації. Ми – дуже велика країна, одна з найбільших в Європі за територією та кількістю населення. Тому наші корпорації повинні охоплювати всі ринки.
Найпростіше, на думку автора, буде формування корпорацій на ринку продовольчих товарів. І перші кроки тут вже є – це “Оболонь”, “Наша ряба”, “Чумак”, які поступово починають набирати риси корпорацій. Але на ринку продовольчих товарів таких корпорацій повинно бути значно більше. Отже роботи ще багато.
Автор також докладно описує необхідні кроки, які повинна здійснити держава у “ефектизації” функцій продажу та розподілення.
Автор свідомо уникає складних економічних термінів, натомість пише легкою, зрозумілою мовою, примудряючись дохідливо роз’яснити важкі питання. Книга розрахована на фахових економістів, державних управлінців, студентів, журналістів економічних видань.
На закінчення хочу навести одну цитату з книги:
“Саме менталітет народу повинен бути стрижнем економічної системи держави цього народу, оскільки в ньому відображені національна культура, традиції і досвід господарювання в умовах власних природних багатств та оточуючого сусідського господарсько-торгівельного середовища. Що не кажи, а на землі і в хаті найкраще господарюють їх споконвічні володарі за власноруч і власнорозсуд сформованими “правилами гри”, при чому на всіх рівнях: особистому домашніх господарств, організацій і підприємств, на рівні влади.”
Саме українську економічну модель, яка враховує наш менталітет, природонаділеність, геосусідство та реалії сучасного світу і пропонує автор.
Обкладинка книги: Андрій Новак. "Як підняти українську економіку"
Про автора: Андрій Новак – кандидат економічних наук, отримав українську і канадську економічну освіту. Провів велике міжсистемне наукове дисертаційне дослідження «Взаємозв’язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів в політиці економічного зростання України» і успішно захистив його в Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Опублікував більше півсотні наукових економічних статей. Практичний досвід – від роботи у великих українських компаніях, консультування українських політичних партій і політиків – до функцій радника Прем’єр-Міністра України.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Андрій Новак: Як підняти українську економіку
Світ:
06090503e.jpg
В сьогоднішньому світі вже починає панувати постіндустріальна економіка. А в Україні при владі знаходяться представники індустріальної економіки, ставленики індустріальних гігантів, люди “індустріального” мислення. Звичайно, вони просто не в змозі усвідомити причини економічної стагнації. Але при тому “команда професіоналів”, про яку так полюбляє казати пан Азаров, обіцяє “золоті гори” та різке покращення життя, навіть не здогадуючись, що їхній “професіоналізм” – це інструментарій індустріального минулого, який сьогодні вже не діє.
А ось що потреба робити – про це нова книга молодого українського економіста, представника “постіндустріального” мислення, кандидата економічних наук Андрія Новака.
В своїй монографії автор пропонує читачеві долучитися до пошуку об’єктивних системних та суб’єктивних методологічних першопричин затягування економічної стагнації в Україні. А розібравшись з причинами, автор пропонує свій варіант виходу з існуючого стану.
Він пропонує Трифункціональну модель економічного підйому України – цілісну модель формування конкурентноздатної та високоефективної української економіки в сучасних умовах глобалізованих світових економічних відносин.
Економічна модель працює на трьох функціях:
- функція виробництва;
- функція продажу;
- функція розподілу результатів продажу.
Функція розподілу є сьогодні найболючішою, адже всі політики будують свої політичні програми на тому, як, кому і що “підкинути”, зовсім не думаючи про те, де це “щось” узяти.
Насправді проблема української економіки не в її структурі, не у формі власності тощо. Проблема – у низькій ефективності у кожній з вище перелічених трьох функціях.
Як досягти ефективності у кожній цих функціях – про це і йдеться у книзі.
Так, наприклад, у функції виробництва автор пропонує провести корпоратизацію. Корпорації не виникли самі по собі – це результат економічного розвитку людства. І сьогодні саме корпорації є основними гравцями на світовій арені, які рухають економіку, проводять наукові дослідження і навіть диктують свої умови деяким країнам. Протистояти ним можуть лише не менш потужні цілісні гравці.
При тому справжня корпорація – це вертикальне об’єднання, що зв’язує разом багато підприємств, дослідних центрів, постачальників та транспортників, які утворюють єдиний ланцюг від первинної сировини до кінцевої прикладної продукції. У нас же в Україні часто “корпораціями” називають горизонтальні структури – напівмонопольні об’єднання виробників металу або хімічних напівфабрикатів – тобто сировини, а не кінцевої продукції.
Об’єднувати підприємства у корпорації можна двома шляхами.
Перший – еволюційний. Чекати, поки вони самі об’єднаються. Для України цей шлях неприйнятний, адже на нашому ринку вже діють потужні міжнародні корпорації, які просто захоплять українських “карликів” і включать їх у свої корпоративні структури.
Другий – активна роль держави. Якщо вдалось посадити за стіл переговорів політиків дуже різних орієнтацій, то, значить, є можливість посадити за “круглий стіл” представників підприємств, що мають різні форми власності і належать різним господарям. Держава повинна активно сприяти процесу корпоратизації українських підприємств. Адже тільки тоді вони зможуть на рівних конкурувати з агресивними транснаціональними корпораціями.
Автор виділяє 39 ринків кінцевої продукції, на яких повинні бути створені українські корпорації: від ринків продовольчих товарів, побутової техніки, одягу – до високотехнологічних ринків космічних апаратів, літакобудування, комп’ютерних та програмних товарів.
На деяких ринках повинно бути сформовано принаймні 3-5 потужних корпорацій. Загалом, вважає автор, Україна має у найближчий час сформувати 50-55 корпорації. При тому, ми не можемо робити ставку на один-два ринки, як це роблять невеличкі нації. Ми – дуже велика країна, одна з найбільших в Європі за територією та кількістю населення. Тому наші корпорації повинні охоплювати всі ринки.
Найпростіше, на думку автора, буде формування корпорацій на ринку продовольчих товарів. І перші кроки тут вже є – це “Оболонь”, “Наша ряба”, “Чумак”, які поступово починають набирати риси корпорацій. Але на ринку продовольчих товарів таких корпорацій повинно бути значно більше. Отже роботи ще багато.
Автор також докладно описує необхідні кроки, які повинна здійснити держава у “ефектизації” функцій продажу та розподілення.
Автор свідомо уникає складних економічних термінів, натомість пише легкою, зрозумілою мовою, примудряючись дохідливо роз’яснити важкі питання. Книга розрахована на фахових економістів, державних управлінців, студентів, журналістів економічних видань.
На закінчення хочу навести одну цитату з книги:
“Саме менталітет народу повинен бути стрижнем економічної системи держави цього народу, оскільки в ньому відображені національна культура, традиції і досвід господарювання в умовах власних природних багатств та оточуючого сусідського господарсько-торгівельного середовища. Що не кажи, а на землі і в хаті найкраще господарюють їх споконвічні володарі за власноруч і власнорозсуд сформованими “правилами гри”, при чому на всіх рівнях: особистому домашніх господарств, організацій і підприємств, на рівні влади.”
Саме українську економічну модель, яка враховує наш менталітет, природонаділеність, геосусідство та реалії сучасного світу і пропонує автор.
Обкладинка книги: Андрій Новак. "Як підняти українську економіку"
Про автора:
Андрій Новак – кандидат економічних наук, отримав українську і канадську економічну освіту. Провів велике міжсистемне наукове дисертаційне дослідження «Взаємозв’язок податково-бюджетних та грошово-кредитних важелів в політиці економічного зростання України» і успішно захистив його в Київському національному університету імені Тараса Шевченка. Опублікував більше півсотні наукових економічних статей. Практичний досвід – від роботи у великих українських компаніях, консультування українських політичних партій і політиків – до функцій радника Прем’єр-Міністра України.
----------------------------
В тему:
Глобалізація і нації
Чотири цитати для медитацій
Український варіант: неолібералізм + ренаціоналізація, або в чому сила держави?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта