О 18-й годині учасники ходи зібрались біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Відбувся короткий мітинг, після чого вишикувались у колонну. Попереду портрет Степанові Бандері та великий державний прапор України. Далі колона учасників зі смолоскипами та прапорами. Окрім державних та прапорів УПА були прапори УНА-УНСО, ВО “Свобода”, ГО “Патріот України”, Молодіжного Націоналістичного Конгресу, Української Консервативної Партії. Серед учасників ходи було видно людей з атрибутикою КУНу, Української Націонал-Трудової Партії, хулз Динамо-Київ. Загалом у ході взяли участь біля 400 чоловік. Приблизно 80% учасників – молодь до 30 років.
Колона пройшла бульваром Шевченка до Бессарабського ринку, далі Хрещатиком. Рівно о 19:00, разом з боєм годинника на будинку профспілок, колона вийшла на Майдан Незалежності. Колона зупинилась, організатори сказали кілька слів у мегафон. Зокрема: “Два місяці тому Петро Симоненко з піною у рота запевняв, що бандерівці ніколи не пройдуть Хрещатиком. А ось бачимо, бандерівці організованою колоною пройшли Хрещатиком, і ніхто й не намагався їм перешкодити”. Учасники ходи заспівали гімн України, після чого рушили на Європейську площу і далі вздовж вулиці Грушевського. Зупинялись біля Кабміну, де на першому поверсі горіли вікна, та біля готелю поряд з Верховною Радою (саме там живе чимало депутатів). Проскандували “ОУН-УПА – державне визнання”.
Далі колона рушила до станції метро “Арсенальна”, вулицею Мазепи до площі Слави, далі Дніпровським узвозом до Аскольдової могили. Біля пам’ятного знака Героям Крут хода зупинилась. Пройшов короткий мітинг-реквієм. Учасники знову заспівали гімн України. О 20:30 захід закінчився. Учасники організовано розійшлись.
Недоліки, на які треба звернути увагу при підготовці наступних заходів.
1. Членам націоналістичних організацій треба зайнятись стройовою підготовкою. Колона була дуже нерівною. На початку руху Хрещатиком колона більше нагадувала натовп, що заповнює всю ширину вулиці, але при тому одразу втрачалась довжина колони, тому цей натовп створював враження слабше, ніж якби це була справжня колона.
2. Слабкі мегафони. Учасників міні-мітингів, та команди організаторів було майже не чути. До того ж у місті відбуваються народні гуляння, тобто колона йшла в умовах не повної тиші, а помітного шуму. Проти цього наявні мегафони були відверто заслабкими.
3. Було підготовано занадто мало смолоскипів. Певно, організатори сподівались, що люди принесуть свої смолоскипи. Через малу кількість смолоскипів (а хода відбувалась у темний час) і стройову непідготовленість учасників враження від ходи з боку стороннього спостерігача було відверто слабше, чим вона заслуговує. Тут треба вчитись у ворогів – зокрема у українофобів, що регулярно організовують “хресні ходи” біля Києво-Печерської Лаври. Навіть при меншій кількості людей завдяки достатній кількості атрибутики та дисциплінованості українофобських “хресних ходів”, вони створюють більш потужне враження.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
По Хрещатику зі смолоскипами
Світ:
07010101e.jpg
Колона пройшла бульваром Шевченка до Бессарабського ринку, далі Хрещатиком. Рівно о 19:00, разом з боєм годинника на будинку профспілок, колона вийшла на Майдан Незалежності. Колона зупинилась, організатори сказали кілька слів у мегафон. Зокрема: “Два місяці тому Петро Симоненко з піною у рота запевняв, що бандерівці ніколи не пройдуть Хрещатиком. А ось бачимо, бандерівці організованою колоною пройшли Хрещатиком, і ніхто й не намагався їм перешкодити”. Учасники ходи заспівали гімн України, після чого рушили на Європейську площу і далі вздовж вулиці Грушевського. Зупинялись біля Кабміну, де на першому поверсі горіли вікна, та біля готелю поряд з Верховною Радою (саме там живе чимало депутатів). Проскандували “ОУН-УПА – державне визнання”.
Далі колона рушила до станції метро “Арсенальна”, вулицею Мазепи до площі Слави, далі Дніпровським узвозом до Аскольдової могили. Біля пам’ятного знака Героям Крут хода зупинилась. Пройшов короткий мітинг-реквієм. Учасники знову заспівали гімн України. О 20:30 захід закінчився. Учасники організовано розійшлись.
Недоліки, на які треба звернути увагу при підготовці наступних заходів.
1. Членам націоналістичних організацій треба зайнятись стройовою підготовкою. Колона була дуже нерівною. На початку руху Хрещатиком колона більше нагадувала натовп, що заповнює всю ширину вулиці, але при тому одразу втрачалась довжина колони, тому цей натовп створював враження слабше, ніж якби це була справжня колона.
2. Слабкі мегафони. Учасників міні-мітингів, та команди організаторів було майже не чути. До того ж у місті відбуваються народні гуляння, тобто колона йшла в умовах не повної тиші, а помітного шуму. Проти цього наявні мегафони були відверто заслабкими.
3. Було підготовано занадто мало смолоскипів. Певно, організатори сподівались, що люди принесуть свої смолоскипи. Через малу кількість смолоскипів (а хода відбувалась у темний час) і стройову непідготовленість учасників враження від ходи з боку стороннього спостерігача було відверто слабше, чим вона заслуговує. Тут треба вчитись у ворогів – зокрема у українофобів, що регулярно організовують “хресні ходи” біля Києво-Печерської Лаври. Навіть при меншій кількості людей завдяки достатній кількості атрибутики та дисциплінованості українофобських “хресних ходів”, вони створюють більш потужне враження.
----------------------------------------------------
В тему:
Cмолоскипна хода, приурочена 98-й річниці Дня народження Бандери, пройшла без ексцесів (Портал українця)
Шестя з нагоди 98-річчя від дня народження Степана Бандери (6 фото) (УНІАН)
Бандера з нами
Чи підписував Степан Бандера пакт Молотова-Ріббентропа?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта