24 жовтня з ініціативи Громадської Ради України в приміщенні Спілки письменників України відбулась неформальна зустріч іноземних послів з представниками Оргкомітету зі скликання Конституційної Асамблеї та вченими, що приєднались до роботи Оргкомітету після подібної зустрічі 17 жовтня
Представники Оргкомітету Юрій Збітнєв та Валентин Халецький поінформували послів про процеси, що відбуваються в Україні навколо ідеї Реформації, про трактування Конституційної реформи різними провладними та опозиційними силами (які разом є «офіційним істеблішментом» в країні) та про народну ініціативу з Перезаснування держави.
Увагу послів викликала інформація про різні погляди на можливі варіанти геополітичних напрямків нової України. Серед інших називались такі варіанти, як приєднання України до Руху Неприєднання (в якому вже зараз беруть участь 119 держав), участь України в «Новому шовковому шляху», Євросоюзівський напрямок розвитку, створення Східноєвропейського Союзу (держави, на території яких колись існували Київська Русь, Велике Князівство Литовське, Річ Посполита, Австро-Угорщина) та інші можливі шляхи.
Приємною несподіванкою для послів виявилася розмова про пошук Україною своєї цивілізаційної місії. Посол Сирії навіть висловив жаль, що зустріч відбувається ввечері, оскільки, на його думку, розмова йшла про дуже серйозні речі, які потребують сприяняття «на свіжу голову». Ось деякі з думок, висловлених під час зустрічі:
Валентин ХАЛЕЦЬКИЙ, голова ГО «Громадська Рада України»: Сьогодні перед людством стоїть завдання зробити так, щоб людина займалась не просто рутинним «виробничим» трудом, а творчою працею, яка дозволить максимально самореалізуватись кожній людині. Правове поле також повинне сприяти звільненню людської творчості та наданню умов для самореалізації. Всі сучасні Конституції грішать тим, що в їх основу не покладено Законів буття. Те, що у нас називають «законами», насправді є правилами або приписами. В Україні всі «закони» мають винятки. Які ж це «закони», якщо вони не поширюються на всіх? Один з напрямків пошуку конституційної моделі для України – це створення такої Конституції, що відповідатиме Законам буття. Така Конституція матимете рекомендаційний характер, проте все рівно виконуватиметься – саме через свою природність. Україна має сьогодні унікальну можливість першою піти цим шляхом і дати приклад іншим.
Юрій ЗБІТНЄВ, голова Оргкомітету зі скликання Конституційних зборів: Про невідворотність конституційної реформи свідчить, зокрема, той факт, що про необхідність зміни Конституції зараз говорять практично всі партії – і «парламентські», і «непарламентські». «Офіційний істеблішмент» хоче терміново протягнути свої «підправлені» варіанти Конституції або через неформальну Конституційну Комісію (Президент та його Адміністрація), або через парламент (БЮТ, «Партія регіонів», комуністи). Натомість розгортається народна ініціатива зі скликання Конституційної Асамблеї, із залученням справжніх фахівців та моральних авторитетів, яким висловить свою довіру народ. Особисто я прихильник сильної Президентської влади при обов’язковій наявності потужних противаг та особистої відповідальності, а також при розвиненому місцевому самоврядуванні. Щодо майбутніх геостратегічних напрямків України, то це може бути, наприклад, вступ до Руху Неприєднання, у котрому сьогодні беруть участь 119 країн. Варта уваги також співпраця з «Шанхайською групою» в проекті створення транспортних коридорів «Новий шовковий шлях» та інші варіанти.
Юрій СЕНЮК, академік Української Академії Наук, голова правління асоціації ділового співробітництва "Київ-Пекін": Сьогодні Україна нагадує акціонерне товариства, владу в якому захопила рада директорів. Вона пише сама собі приписи і виконує їх коли і як заманеться, практично повністю відсторонивши від управління власне акціонерів. Існують різні суспільні завдання, якими мають займатись різні люди. Створення стратегії держави, розробка правил і приписів – цим мають займатись люди, що намічають орієнтири, і які при тому не повинні займатись управлінням. Управлінням державою повинні займатись люди, що є управлінцями за своїми здібностями, при тому вони не повинні ані займатись теоретизуванням (це завдання першої групи), ані бізнесом (а це вже робота зовсім іншого прошарку). Люди, що займаються бізнесом – повинні займатись бізнесом, а не управлінням державою. У нас зараз порушено цей природний Закон: бізнесмени займаються і «стратегією» (в парламенті), і «управлінням державою» (в кабінеті міністрів) – проте і там, і там продовжують займатись бізнесом. Тому у нас немає ані стратегії, ані управління – натомість суцільний «дерибан». Ці суспільні функції можуть ефективно виконувати лише люди з відповідними природними здібностями. Тому хибною є думка, нібито бізнесмен, що побув депутатом у парламенті, тепер зможе ще й керувати міністерством. За такого підходу отримуємо або некомпетентного керівника, або «дерибанщика».
Володимир Щербина, вчений секретар журналу нової еліти «Перехід-IV»: кілька тисяч років тому під час «неолітичної революції» вперше з’явилось поняття «власності» та «обміну», що й стало початком економічного етапу розвитку людства. Він мав багато різних форм – античне суспільство, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, соціалістичне, постіндустріальне. Проте зараз людство підходить до нового глобального етапу – постекономічного суспільства. Це не значить, що не буде економіки, але вона тепер вже не буде тою основою, на якій будується спосіб життя суспільства. Завдання українських мислителів (зокрема тих, що братимуть участь в Конституційній Асамблеї) – усвідомити логіку тих глобальних перетворень, що відбуваються в світі, й допомогти країні максимально «вписатись» у процес – подібно до того, як вписатись на байдарці у потік на гірській річці. Україна має шанс стати одним з першопроходців на цьому шляху. Про важливість України для світу свідчить, зокрема, та дивовижно жвава реакція світової спільноти на помаранчеві події. Адже майже одночасно з українською помаранчевою революцією в деяких інших країнах відбувались масштабніші події – проте саме помаранчевий Майдан Незалежності викликав найбільший резонанс у всьому світі.
На завершення було вирішено в майбутньому проводити подібні зустрічі. Вони допомагатимуть послам краще орієнтуватись у внутрішньо українській ситуації та проводити адекватнішу політику.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Іноземні дипломати зацікавилися Конституційною Асамблеєю
Категорія:
07102604e.jpg
Увагу послів викликала інформація про різні погляди на можливі варіанти геополітичних напрямків нової України. Серед інших називались такі варіанти, як приєднання України до Руху Неприєднання (в якому вже зараз беруть участь 119 держав), участь України в «Новому шовковому шляху», Євросоюзівський напрямок розвитку, створення Східноєвропейського Союзу (держави, на території яких колись існували Київська Русь, Велике Князівство Литовське, Річ Посполита, Австро-Угорщина) та інші можливі шляхи.
Приємною несподіванкою для послів виявилася розмова про пошук Україною своєї цивілізаційної місії. Посол Сирії навіть висловив жаль, що зустріч відбувається ввечері, оскільки, на його думку, розмова йшла про дуже серйозні речі, які потребують сприяняття «на свіжу голову». Ось деякі з думок, висловлених під час зустрічі:
Валентин ХАЛЕЦЬКИЙ, голова ГО «Громадська Рада України»: Сьогодні перед людством стоїть завдання зробити так, щоб людина займалась не просто рутинним «виробничим» трудом, а творчою працею, яка дозволить максимально самореалізуватись кожній людині. Правове поле також повинне сприяти звільненню людської творчості та наданню умов для самореалізації. Всі сучасні Конституції грішать тим, що в їх основу не покладено Законів буття. Те, що у нас називають «законами», насправді є правилами або приписами. В Україні всі «закони» мають винятки. Які ж це «закони», якщо вони не поширюються на всіх? Один з напрямків пошуку конституційної моделі для України – це створення такої Конституції, що відповідатиме Законам буття. Така Конституція матимете рекомендаційний характер, проте все рівно виконуватиметься – саме через свою природність. Україна має сьогодні унікальну можливість першою піти цим шляхом і дати приклад іншим.
Юрій ЗБІТНЄВ, голова Оргкомітету зі скликання Конституційних зборів: Про невідворотність конституційної реформи свідчить, зокрема, той факт, що про необхідність зміни Конституції зараз говорять практично всі партії – і «парламентські», і «непарламентські». «Офіційний істеблішмент» хоче терміново протягнути свої «підправлені» варіанти Конституції або через неформальну Конституційну Комісію (Президент та його Адміністрація), або через парламент (БЮТ, «Партія регіонів», комуністи). Натомість розгортається народна ініціатива зі скликання Конституційної Асамблеї, із залученням справжніх фахівців та моральних авторитетів, яким висловить свою довіру народ. Особисто я прихильник сильної Президентської влади при обов’язковій наявності потужних противаг та особистої відповідальності, а також при розвиненому місцевому самоврядуванні. Щодо майбутніх геостратегічних напрямків України, то це може бути, наприклад, вступ до Руху Неприєднання, у котрому сьогодні беруть участь 119 країн. Варта уваги також співпраця з «Шанхайською групою» в проекті створення транспортних коридорів «Новий шовковий шлях» та інші варіанти.
Юрій СЕНЮК, академік Української Академії Наук, голова правління асоціації ділового співробітництва "Київ-Пекін": Сьогодні Україна нагадує акціонерне товариства, владу в якому захопила рада директорів. Вона пише сама собі приписи і виконує їх коли і як заманеться, практично повністю відсторонивши від управління власне акціонерів. Існують різні суспільні завдання, якими мають займатись різні люди. Створення стратегії держави, розробка правил і приписів – цим мають займатись люди, що намічають орієнтири, і які при тому не повинні займатись управлінням. Управлінням державою повинні займатись люди, що є управлінцями за своїми здібностями, при тому вони не повинні ані займатись теоретизуванням (це завдання першої групи), ані бізнесом (а це вже робота зовсім іншого прошарку). Люди, що займаються бізнесом – повинні займатись бізнесом, а не управлінням державою. У нас зараз порушено цей природний Закон: бізнесмени займаються і «стратегією» (в парламенті), і «управлінням державою» (в кабінеті міністрів) – проте і там, і там продовжують займатись бізнесом. Тому у нас немає ані стратегії, ані управління – натомість суцільний «дерибан». Ці суспільні функції можуть ефективно виконувати лише люди з відповідними природними здібностями. Тому хибною є думка, нібито бізнесмен, що побув депутатом у парламенті, тепер зможе ще й керувати міністерством. За такого підходу отримуємо або некомпетентного керівника, або «дерибанщика».
Володимир Щербина, вчений секретар журналу нової еліти «Перехід-IV»: кілька тисяч років тому під час «неолітичної революції» вперше з’явилось поняття «власності» та «обміну», що й стало початком економічного етапу розвитку людства. Він мав багато різних форм – античне суспільство, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, соціалістичне, постіндустріальне. Проте зараз людство підходить до нового глобального етапу – постекономічного суспільства. Це не значить, що не буде економіки, але вона тепер вже не буде тою основою, на якій будується спосіб життя суспільства. Завдання українських мислителів (зокрема тих, що братимуть участь в Конституційній Асамблеї) – усвідомити логіку тих глобальних перетворень, що відбуваються в світі, й допомогти країні максимально «вписатись» у процес – подібно до того, як вписатись на байдарці у потік на гірській річці. Україна має шанс стати одним з першопроходців на цьому шляху. Про важливість України для світу свідчить, зокрема, та дивовижно жвава реакція світової спільноти на помаранчеві події. Адже майже одночасно з українською помаранчевою революцією в деяких інших країнах відбувались масштабніші події – проте саме помаранчевий Майдан Незалежності викликав найбільший резонанс у всьому світі.
На завершення було вирішено в майбутньому проводити подібні зустрічі. Вони допомагатимуть послам краще орієнтуватись у внутрішньо українській ситуації та проводити адекватнішу політику.
-------------------------------------
В тему:
Академічна наука — за перезаснування держави
Продовження політичної кризи чи Конституційна Асамблея?
Юрій Збітнєв: «Ми повинні чинити тиск на владу, а не чекати, що вона буде нам щось пропонувати»
Перезаснування держави
Презентація Нового Суспільного Договору в прямому телеефірі
У Києві створено оргкомітет зі скликання Суверенних Конституційних Зборів за народною ініціативою
Полiтичнi партiї та органiзацiї, що не беруть участi у виборах, iнiцiюють скликання Конституцiйних зборiв
Новий Суспільний Договір
Новый Общественный Договор (рос.)
Дискусія про Новий Суспільний Договір
Демократія в Україні є! Але вона низької якості й мало подібна на демократію
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта