Директор Інституту глобалізації Михайло Делягін в середу в прес-клубі РІА «Новости» прорік крах глобалізації. Початком кінця стала іпотечна криза в США. Хоча її першу хвилю вдалося погасити, вона повільно, але неминуче розтікається по фінансовому сектору світової економіки. Зрештою це змусить країни або регіони світу убезпечити свої ринки, відмовившись від долара і підвищивши роль національних валют. Так почнеться дезинтеграція економік. В цей час у Росії буде шанс зробити рубель розрахунковою валютою.
Іпотека в нашій країні (тобто в Росії – "НО") розвивається зі скрипом, але тепер, після кризи в США, сумувати з цього приводу не доводиться. У росіян немає можливості брати кредити по тих ставках і на тих умовах, що пропонують банки, - і добре. Зниження вимог до позичальників, як показав американський досвід, призводить до краху фінансового ринку.
Тепер американці реально втрачають свої будинки, не впоравшись з виплатою боргів за кредитами. Цей тягар ліг не тільки на домовласників (вони сумарно заборгували близько 74 відсотків ВВП), але і на банки, які вкладали кошти в деривати. Причому, по словах Делягіна, пакети цих вторинних цінних паперів купувалися через офшорних брокерів, і покупці навіть не знали, що входить в цей пакет: кіт в мішку, а може бути, собака або щур. Тому фінансові установи і страхові компанії, що гарантували іпотечні позики, не можуть навіть точно підрахувати свої збитки. Втрати деяких банків склали 10 мільярдів доларів, і аналітики чекають вже на початку наступного року банкрутства якого-небудь з крупних банків.
Національні банки в США та в інших країнах, як змогли, пом’якшили удар від іпотечної кризи, вливаючи гроші в економіки і прагнучи цим забезпечити ліквідність на фінансових ринках.
З досвіду світової економіки треба діставати уроки. На погляд Делягіна, криза показала, що фінансові ринки потребують регулювання. «Обмінний курс на фінансових ринках, що лібералізували, відображає не стан реальної економіки, а стан самої фінансової системи, тобто поведінку топ-менеджерів, - пояснив економіст. - А впливає він на реальний сектор. В результаті реальний сектор стає заручником хаотичних процесів, ніяк з ним не зв’язаних». Підприємствам для розвитку потрібні інвестиції, але прибуток в реальному секторі, як правило, менше, ніж при обігу коштів у фінансовій системі. Тому «без регулювання приватних інвестицій, вони не підуть в реальний сектор економіки», - пояснив Делягін. Є і інший вихід – ввести регулювання фінансових ринків, понизивши ризики від спекуляцій.
Відмова від будь-якого регулювання, вважає керівник Інституту глобалізації, призведе до сегментації фінансових ринків. Якщо зараз світ має єдину резервну валюту – долар, то надалі ринок може бути роздільний на валютні зони.
І у цей момент нам би стали у пригоді досвідчені фінансисти, які скористалися б відсутністю впливу долара та зміцніли б позиції рубля. Його можна зробити хай не резервною, але хоч би розрахунковою світовою валютою, упевнений Делягін.
Але поки російською економікою управляють нинішні менеджери, директор Інституту глобалізації не очікує особливих успіхів Росії у наступному році. Інфляція буде зростати. Ставки за іпотечними кредитами піднімуться. Кредити видаватимуть переважно держбанки, оскільки тільки вони під час кризи ліквідності мають доступ до вливань коштів із держбюджету. Іпотека не стане більш доступною і тому, що нових високодохідних робочих місць в країні створюватися не буде. Спадкоємність влади «убереже» нас від кардинальних кадрових перестановок в економічному блоці уряду. Але боротьба кланів буде дестабілізовувати ситуацію, принаймні, до березневих виборів. Тим часом наш Стабілізаційний фонд, як і раніше, працюватиме на західну економіку, втрачаючи третину своїх доходів на різниці курсів валют.
Світлана Золотникова
Довідка: "НО" Михайло Геннадійович Делягін - відомий російський економіст і політолог, в різні роки співробітник Групи експертів Єльцина, радник А.З.Кулікова, З.Ігнатьєва, Б.Немцова, Ю.Д.Маслюкова, Н.Е.Аксененка, Е.М.Прімакова, М.М.Касьянова. Автор понад 600 статей, 8 монографій. Найбільш відомі з них: "Економіка неплатежів" (1997), "Світова криза. Загальна теорія глобалізації" (2003), "Росія після Путіна" (2005), видана одразу 15-тисячним накладом. Керівник авторського колективу книги "Практика глобалізації. Ігри і правила нової епохи" (2000). За підсумками 2004 року М.Г.Делягин зайняв 6-е місце в рейтингу провідних соціогуманітарних мислителів (після Ю.Левады, Павловського, А.І.Солженіцина, Ясіна і О.Зинов’єва), складеного журналом "Нова політика". За підсумками 2005 року його книга "Росія після Путіна" посіла 2-е місце в рейтингу текстів російських соціогуманітарних мислителів (після "Розпуття" О.Зинов’єва), підготовленого фондом "Інтелрос". Лауреат премії Агентства політичних новин "Солдат імперії" (2006).
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Нас чекає крах глобалізації
Світ:
07122802s.jpg
Тепер американці реально втрачають свої будинки, не впоравшись з виплатою боргів за кредитами. Цей тягар ліг не тільки на домовласників (вони сумарно заборгували близько 74 відсотків ВВП), але і на банки, які вкладали кошти в деривати. Причому, по словах Делягіна, пакети цих вторинних цінних паперів купувалися через офшорних брокерів, і покупці навіть не знали, що входить в цей пакет: кіт в мішку, а може бути, собака або щур. Тому фінансові установи і страхові компанії, що гарантували іпотечні позики, не можуть навіть точно підрахувати свої збитки. Втрати деяких банків склали 10 мільярдів доларів, і аналітики чекають вже на початку наступного року банкрутства якого-небудь з крупних банків.
Національні банки в США та в інших країнах, як змогли, пом’якшили удар від іпотечної кризи, вливаючи гроші в економіки і прагнучи цим забезпечити ліквідність на фінансових ринках.
З досвіду світової економіки треба діставати уроки. На погляд Делягіна, криза показала, що фінансові ринки потребують регулювання. «Обмінний курс на фінансових ринках, що лібералізували, відображає не стан реальної економіки, а стан самої фінансової системи, тобто поведінку топ-менеджерів, - пояснив економіст. - А впливає він на реальний сектор. В результаті реальний сектор стає заручником хаотичних процесів, ніяк з ним не зв’язаних». Підприємствам для розвитку потрібні інвестиції, але прибуток в реальному секторі, як правило, менше, ніж при обігу коштів у фінансовій системі. Тому «без регулювання приватних інвестицій, вони не підуть в реальний сектор економіки», - пояснив Делягін. Є і інший вихід – ввести регулювання фінансових ринків, понизивши ризики від спекуляцій.
Відмова від будь-якого регулювання, вважає керівник Інституту глобалізації, призведе до сегментації фінансових ринків. Якщо зараз світ має єдину резервну валюту – долар, то надалі ринок може бути роздільний на валютні зони.
І у цей момент нам би стали у пригоді досвідчені фінансисти, які скористалися б відсутністю впливу долара та зміцніли б позиції рубля. Його можна зробити хай не резервною, але хоч би розрахунковою світовою валютою, упевнений Делягін.
Але поки російською економікою управляють нинішні менеджери, директор Інституту глобалізації не очікує особливих успіхів Росії у наступному році. Інфляція буде зростати. Ставки за іпотечними кредитами піднімуться. Кредити видаватимуть переважно держбанки, оскільки тільки вони під час кризи ліквідності мають доступ до вливань коштів із держбюджету. Іпотека не стане більш доступною і тому, що нових високодохідних робочих місць в країні створюватися не буде. Спадкоємність влади «убереже» нас від кардинальних кадрових перестановок в економічному блоці уряду. Але боротьба кланів буде дестабілізовувати ситуацію, принаймні, до березневих виборів. Тим часом наш Стабілізаційний фонд, як і раніше, працюватиме на західну економіку, втрачаючи третину своїх доходів на різниці курсів валют.
Світлана Золотникова
Довідка: "НО"
Михайло Геннадійович Делягін - відомий російський економіст і політолог, в різні роки співробітник Групи експертів Єльцина, радник А.З.Кулікова, З.Ігнатьєва, Б.Немцова, Ю.Д.Маслюкова, Н.Е.Аксененка, Е.М.Прімакова, М.М.Касьянова. Автор понад 600 статей, 8 монографій. Найбільш відомі з них: "Економіка неплатежів" (1997), "Світова криза. Загальна теорія глобалізації" (2003), "Росія після Путіна" (2005), видана одразу 15-тисячним накладом. Керівник авторського колективу книги "Практика глобалізації. Ігри і правила нової епохи" (2000). За підсумками 2004 року М.Г.Делягин зайняв 6-е місце в рейтингу провідних соціогуманітарних мислителів (після Ю.Левады, Павловського, А.І.Солженіцина, Ясіна і О.Зинов’єва), складеного журналом "Нова політика". За підсумками 2005 року його книга "Росія після Путіна" посіла 2-е місце в рейтингу текстів російських соціогуманітарних мислителів (після "Розпуття" О.Зинов’єва), підготовленого фондом "Інтелрос". Лауреат премії Агентства політичних новин "Солдат імперії" (2006).
--------------------------------------
В тему:
Економіка самодостатності. Світовий досвід опори на власні сили
Український варіант: неолібералізм + ренаціоналізація, або в чому сила держави?
Кредитування: гачок контролю за лояльністю
Небезпека рецесії у світі – аналітики Deutsche Bank
Андрій Новак про підсумки 16 років роботи колоніальної адміністрації в Україні
Країни-нафтовидобувачі відмовляються від долара
Прощання з доларом. Пристебніть ремені безпеки!
Раам - единая валюта будущего? (рос. мовою)
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта