Київський фольклорний ансамбль «Божичі» цими днями мандрує Україною з колядками та щедрівками. Старовині наспіви, зібрані учасникам гурту на теренах Чернігівської, Полтавської та Дніпропетровської областей, звучать, як вони самі запевняють, у виконанні, близькому до автентичного. Свій концерт «Божичі» дали й у Дніпропетровську.
Звідки пішла назва ансамблю «Божичі», вже ніхто достеменно не знає. Одні кажуть: від імені язичницького бога Божича – втілення молодості і коляди, адже ансамбль створили саме 7 січня, на давньоукраїнське свято Коляди. Інші стверджують, що «Божичі» – то Божі люди або Божі діти.
Учасникам гурту подобаються обидві версії. Вони, випускники Національної музичної академії, своєю хрещеною мамою називають професора кафедри музичного фольклору Олену Мурзіну – саме за її святковим різдвяним столом сім років тому й виникла думка про створення ансамблю.
Проводять фольклорно-етнографічне обстеження сіл
Наразі «Божичі» вивчають та відтворюють старовинну пісенну та танцювально-інструментальну традицію, яка ще подекуди збереглась у селах та хуторах Лівобережної України. Відтак один із напрямків діяльності гурту – фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження сіл. Учасники ансамблю навіть виступили ініціаторами створення «Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору».
Керівник «Божичів» Ілля Фетисов розповів: «Наш ансамбль дуже багато їздить по Дніпропетровській області, збирає фольклорний матеріал і ми відтворюємо його в традиції, зберігаючи манеру співу – як це прийнято співати на Лівобережній Дніпропетровщині».
Вокальну частину репертуару «Божичів» складають обрядові пісні (колядницькі, весняні, петрівські, купальські, жнивні) та так звані «вуличні», протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища. Інструментальна частина – то танцювальні награвання на старовинній гармоні-«вєнці» та тамбуриноподібному бубоні. Також «Божичі» виконують більше двох десятків старовинних українських народних танців, що їх перейняли безпосередньо у носіїв традиції.
Виклик сучасному урбаністичному світові
У розтиражованому доробку гурту «Божичі» – три платівки. Остання – «Вік любиш – не налюбишся» включає традиційні пісні любовної тематики, зібрані у численних фольклорних експедиціях Чернігівською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Творчість «Боричів» музичні критики називають «викликом сучасному урбаністичному світові».
Ілля Фетисов: «Дійсно, в народній культурі немає нічого штучного, все абсолютно природне, і все пов’язане з природою, тому людина, коли стикається з народною піснею, з народним танцем, вона просто оживає. Душа каже – «це моє», і людина починає цим хворіти».
Гурт «Божичі» – учасник численних фестивалів в Україні та за кордоном – у Росії, Австрії, Угорщині, Польщі, Білорусі, Литві. За виставу «У пошуках втраченого часу», створену спільно з Центром Сучасного мистецтва «Дах», ансамбль отримав театральну премію «Київська Пектораль-2001». Із 2005 року грає власну фольклорну виставу «Коло життя». Тут лунають розповіді, записані по селах від старих людей, старовині українські пісні та наспіви. Виставу тепло приймали на міжнародному фольклорному фестивалі у Польщі.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Божичі» колядують на Дніпропетровщині
Світ:
07120210s.jpg
Учасникам гурту подобаються обидві версії. Вони, випускники Національної музичної академії, своєю хрещеною мамою називають професора кафедри музичного фольклору Олену Мурзіну – саме за її святковим різдвяним столом сім років тому й виникла думка про створення ансамблю.
Проводять фольклорно-етнографічне обстеження сіл
Наразі «Божичі» вивчають та відтворюють старовинну пісенну та танцювально-інструментальну традицію, яка ще подекуди збереглась у селах та хуторах Лівобережної України. Відтак один із напрямків діяльності гурту – фольклорно-етнографічне експедиційне обстеження сіл. Учасники ансамблю навіть виступили ініціаторами створення «Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору».
Керівник «Божичів» Ілля Фетисов розповів: «Наш ансамбль дуже багато їздить по Дніпропетровській області, збирає фольклорний матеріал і ми відтворюємо його в традиції, зберігаючи манеру співу – як це прийнято співати на Лівобережній Дніпропетровщині».
Вокальну частину репертуару «Божичів» складають обрядові пісні (колядницькі, весняні, петрівські, купальські, жнивні) та так звані «вуличні», протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища. Інструментальна частина – то танцювальні награвання на старовинній гармоні-«вєнці» та тамбуриноподібному бубоні. Також «Божичі» виконують більше двох десятків старовинних українських народних танців, що їх перейняли безпосередньо у носіїв традиції.
Виклик сучасному урбаністичному світові
У розтиражованому доробку гурту «Божичі» – три платівки. Остання – «Вік любиш – не налюбишся» включає традиційні пісні любовної тематики, зібрані у численних фольклорних експедиціях Чернігівською, Полтавською та Дніпропетровською областями. Творчість «Боричів» музичні критики називають «викликом сучасному урбаністичному світові».
Ілля Фетисов: «Дійсно, в народній культурі немає нічого штучного, все абсолютно природне, і все пов’язане з природою, тому людина, коли стикається з народною піснею, з народним танцем, вона просто оживає. Душа каже – «це моє», і людина починає цим хворіти».
Гурт «Божичі» – учасник численних фестивалів в Україні та за кордоном – у Росії, Австрії, Угорщині, Польщі, Білорусі, Литві. За виставу «У пошуках втраченого часу», створену спільно з Центром Сучасного мистецтва «Дах», ансамбль отримав театральну премію «Київська Пектораль-2001». Із 2005 року грає власну фольклорну виставу «Коло життя». Тут лунають розповіді, записані по селах від старих людей, старовині українські пісні та наспіви. Виставу тепло приймали на міжнародному фольклорному фестивалі у Польщі.
--------------------------------------
В тему:
Сучасні міні-вечорниці у комбінації з презентацією нового диску від “Божичів” (аудіо, фото)
“Вік любиш – не налюбишся”. Інтерв’ю з керівниками фольклорного ансамблю “Божичі” Іллею Фетисовим і Сусанною Карпенко
“Варйон” – “лірік брутал фольк” по-українськи
«Да просив мене Герасим»
Яке мистецтво приваблює істинних арійців
Кант «Я птичка-невеличка» (записано в селі Пуста Гребля Коропського району Чернігівської області) – аудіо 4,79 МБ
Гурт «Божичі»: щедрівка «Як сів Хрестос вечеряти» (аудіо, 0.76 Мб)
Футболки фестивалю “ЕтноЕволюція”
Сайт гурту «Божичі»
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта