Міша Дефонсека (Misha Defonseca’s), автор популярної книги про голокост, перекладеної на 18 мов світу, викрита. Книга «Серед Вовків» (в англійському варіанті "Міша, мемуари часів голокосту"), яку вона начебто написала про себе, розповідає про долю єврейської дівчинки під час війни в Європі, що ховається в лісах після того, як її батьків убили нацисти.
Вона була маленькою єврейською дівчинкою, що жила з мамою й татом у маленькій квартирці в Бельгії. Коли їй було 7 років їх забрали нацисти. У спробі зберегти їй життя, її сховали в іншій родині й дали нове ім’я. Але вона нудьгувала за своїми батьками. І втекла у спробі їх знайти.
За 4 роки, дотримуючись вказівок маленького компаса, вона обійшла пішки всю Європу, пристосовуючись до голоду, холоду й смертям навколо неї.
Вона знайшла пристановище у вовків і жила серед них. Так само вона розповідає про те, як потрапила у Варшавське гетто, де вона описує випадок, коли вона зарізала німецького солдата після того, як той згвалтував і застрелив молоду дівчину в неї на очах.
Після публікації книги, Дефонсека багато виступала перед молоддю з лекціями про жахи голокосту й з надією, що таке більше ніколи не повториться. Але як і годиться, перед цим вона п’ятдесят років придушувала свої спогади про пережиті нею жахи голокосту, і нарешті вирішила поділиться ними зі світом миром коли терпіти вже було неможливо.
Не дуже давно на основі книги був поставлений не менш популярний фільм.
Однак у ході суперечки про гонорари із черговим видавцем, у якого вона хотіла відсудити $22 мільйона, з’ясувалося, що все написане в книзі видумала сама «жертва». Її батьків забрали нацисти не за те, що вони були євреями, а за їхні зв’язки з Опором.
Не далі як місяць тому, на прем’єрі фільму мадам Дефонсека, чиє справжнє ім’я Моніка Де Ваеле, вийшла на сцену з тим самим компасом і назвала його «мій самий коштовний талісман».
А сьогодні вона вже заспівала зовсім іншу пісню й особисто зізналася, що все вигадала — після того, як її впізнали люди, що знали її в той час у Бельгії. Сьогодні мадам Дефонсека проживає неподалік від Бостона, в американському штаті Массачусетс, куди іммігрувала в 1988 році.
Цікаво у всій цій історії навіть не те, що вона виявилася черговою вигадкою, а те, що мільйони людей повелися на це, незважаючи на очевидну неправдоподібність. Нікого не збентежило, що маленька дівчинка одна жила в лісі 4 роки, так ще й у зграї вовків, а наостанок ще й нациста зарізала.
Наскільки, однак, народ заляканий пропагандою голокосту, що не сміє заперечити навіть тоді, коли йому підсовують очевидну брехню.
Приклад квазі-мемуарів, таких як у Дефонсека, - не єдиний. Так, у 1994 році був викритий Бенжамін Вількомірській (Binjamin Wilkomirski), автор книги "Fragments" ("Осколки"), в якій він описав своє життя маленькою дитиною в концтаборі. З’ясувалося, що він провів всі воєнні роки в Швейцарії. У 2004 році виявилося, що автор твору "Stolen Soul" ("Вкрадена душа") Бернард Брухем (Bernard Brougham), що писав під ім’ям Хольстейн (Holstein), був спійманий на тому, що він витатуїровав номер ув’язненого Аушвіца на руці заради додання достовірності своїй книзі, яка насправді виявилася повною вигадкою.
(lenta.ru)
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Викрито чергову «жертву голокосту»
Світ:
Спецтема:
Міша Дефонсека (Misha Defonseca’s), автор популярної книги про голокост, перекладеної на 18 мов світу, викрита. Книга «Серед Вовків» (в англійському варіанті "Міша, мемуари часів голокосту"), яку вона начебто написала про себе, розповідає про долю єврейської дівчинки під час війни в Європі, що ховається в лісах після того, як її батьків убили нацисти.
08030101e.jpg
Вона була маленькою єврейською дівчинкою, що жила з мамою й татом у маленькій квартирці в Бельгії. Коли їй було 7 років їх забрали нацисти. У спробі зберегти їй життя, її сховали в іншій родині й дали нове ім’я. Але вона нудьгувала за своїми батьками. І втекла у спробі їх знайти.
За 4 роки, дотримуючись вказівок маленького компаса, вона обійшла пішки всю Європу, пристосовуючись до голоду, холоду й смертям навколо неї.
Вона знайшла пристановище у вовків і жила серед них. Так само вона розповідає про те, як потрапила у Варшавське гетто, де вона описує випадок, коли вона зарізала німецького солдата після того, як той згвалтував і застрелив молоду дівчину в неї на очах.
Після публікації книги, Дефонсека багато виступала перед молоддю з лекціями про жахи голокосту й з надією, що таке більше ніколи не повториться. Але як і годиться, перед цим вона п’ятдесят років придушувала свої спогади про пережиті нею жахи голокосту, і нарешті вирішила поділиться ними зі світом миром коли терпіти вже було неможливо.
Не дуже давно на основі книги був поставлений не менш популярний фільм.
Однак у ході суперечки про гонорари із черговим видавцем, у якого вона хотіла відсудити $22 мільйона, з’ясувалося, що все написане в книзі видумала сама «жертва». Її батьків забрали нацисти не за те, що вони були євреями, а за їхні зв’язки з Опором.
Не далі як місяць тому, на прем’єрі фільму мадам Дефонсека, чиє справжнє ім’я Моніка Де Ваеле, вийшла на сцену з тим самим компасом і назвала його «мій самий коштовний талісман».
А сьогодні вона вже заспівала зовсім іншу пісню й особисто зізналася, що все вигадала — після того, як її впізнали люди, що знали її в той час у Бельгії. Сьогодні мадам Дефонсека проживає неподалік від Бостона, в американському штаті Массачусетс, куди іммігрувала в 1988 році.
Цікаво у всій цій історії навіть не те, що вона виявилася черговою вигадкою, а те, що мільйони людей повелися на це, незважаючи на очевидну неправдоподібність. Нікого не збентежило, що маленька дівчинка одна жила в лісі 4 роки, так ще й у зграї вовків, а наостанок ще й нациста зарізала.
Наскільки, однак, народ заляканий пропагандою голокосту, що не сміє заперечити навіть тоді, коли йому підсовують очевидну брехню.
Джерело: Reuters
Приклад квазі-мемуарів, таких як у Дефонсека, - не єдиний. Так, у 1994 році був викритий Бенжамін Вількомірській (Binjamin Wilkomirski), автор книги "Fragments" ("Осколки"), в якій він описав своє життя маленькою дитиною в концтаборі. З’ясувалося, що він провів всі воєнні роки в Швейцарії. У 2004 році виявилося, що автор твору "Stolen Soul" ("Вкрадена душа") Бернард Брухем (Bernard Brougham), що писав під ім’ям Хольстейн (Holstein), був спійманий на тому, що він витатуїровав номер ув’язненого Аушвіца на руці заради додання достовірності своїй книзі, яка насправді виявилася повною вигадкою.
(lenta.ru)
В тему:
Чому так старанно оберігається секрет Голокосту
Брехня, півні для спокути та ліцензія на ошуканство
Правда про Бабин Яр
Голодомор і Голокост
Крах ініціативи президента Франції про «опікунство над жидівськими дітьми»
Єврейські ярлики
Називаємо поіменно виконавців Голодомору 1932/33 років
Вічній пам’яті Андрія Ющинського
Большевистско-марксистский геноцид украинской нации
Свободу Девіду Ірвінгу!
Эрнст Цундел. Шесть миллионов - потеряны и найдены
Невідома Америка: Пророцтво Бенджаміна Франкліна про майбутнє США
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи