Два дні дощило. На щастя, коли в неділю у Ждині появилася камера Теленовин, настала гарна погода. Врешті всі, хто хотів побачити виступи гуртків, могли зручно розсістися на лавках амфітеатру. Як щороку, концертували групи з Польщі, Словаччини й України. Як щороку теж, кільком тисячам людей “Ватра” стала нагодою зустрітися, відновити дружні контакти і налагодити нові знайомства – часом зв’язки на все життя.
Лемки діляться на тих, хто почувається часткою українського народу, і тих, хто відкидає зв’язок з українцями. Ця друга група вважає, що “Ватра” у Ждині – лише за назвою лемківська.
Внутрішній спір за тотожність лемків ведеться здавна. Він ділить середовище на два табори, що ставляться до себе з недовір’ям. Важливо, аби ніколи не постав мур, який розділив би обидва стрижні так, що на ждинську “Ватру” приїздили б виключно лемки-українці. А от індивідуальна тотожність – це вибір, якого ніхто не повинен заперечувати.
Місце, де відбувається “Ватра”, круглий рік тихе й порожнє, як майже вся Лемківщина. І раптом, серед літа, залюднюється тисячами осіб. Тоді все діється рівночасно. Спортивні змагання поруч виступів на сцені. Заняття у групах під шатрами на схилі гори і колективна забава внизу під великим “пивним” наметом. Жаль тільки, що більшість кулінарних “принад” – це безхарактерний стандарт із бару. Тільки в одному місці можна було поїсти інакше.
Коли у Ждині відбувалася перша “Ватра”, крім гостинної землі, у цьому місці не було майже нічого. Та щороку “ватряне поле” поповнюється новим об’єктом. Цього року врочисто висвячено нову каплицю.
Про “Лемківську Ватру”, яка спершу відбувалася у Чорному, пізніше в Бортному, аж вкінці перенеслась до Ждині, можна сказати, що вона – матір усіх “ватр”. Звідси назва поширилась в усьому світі і тепер де не глянеш – там і “ватра”.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Матір усіх ватр у Ждині
Світ:
03080103s.JPG
Лемки діляться на тих, хто почувається часткою українського народу, і тих, хто відкидає зв’язок з українцями. Ця друга група вважає, що “Ватра” у Ждині – лише за назвою лемківська.
Внутрішній спір за тотожність лемків ведеться здавна. Він ділить середовище на два табори, що ставляться до себе з недовір’ям. Важливо, аби ніколи не постав мур, який розділив би обидва стрижні так, що на ждинську “Ватру” приїздили б виключно лемки-українці. А от індивідуальна тотожність – це вибір, якого ніхто не повинен заперечувати.
Місце, де відбувається “Ватра”, круглий рік тихе й порожнє, як майже вся Лемківщина. І раптом, серед літа, залюднюється тисячами осіб. Тоді все діється рівночасно. Спортивні змагання поруч виступів на сцені. Заняття у групах під шатрами на схилі гори і колективна забава внизу під великим “пивним” наметом. Жаль тільки, що більшість кулінарних “принад” – це безхарактерний стандарт із бару. Тільки в одному місці можна було поїсти інакше.
Коли у Ждині відбувалася перша “Ватра”, крім гостинної землі, у цьому місці не було майже нічого. Та щороку “ватряне поле” поповнюється новим об’єктом. Цього року врочисто висвячено нову каплицю.
Про “Лемківську Ватру”, яка спершу відбувалася у Чорному, пізніше в Бортному, аж вкінці перенеслась до Ждині, можна сказати, що вона – матір усіх “ватр”. Звідси назва поширилась в усьому світі і тепер де не глянеш – там і “ватра”.
Фоторепортаж з відкриття Лемківської Ватри
----------------------------------------------------
В тему:
Відкриття Лемківської Ватри в Ждині
Перемиські дзвоники
Шевченківське свято у Перемишлі
Український веб-портал у польському інтернеті
Оновлення на HARAZD.NET
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта