На батьківщині їхня музика залишається «не форматом», в той час як в усьому світі стиль world music, в якому працюють хлопці, є одним з найпопулярніших. Та насправді «Гайдамаки» не працюють на моду. Таку музику вони грають вже років десять, та й, поза сумнівом, їх Karpaten SKA (так «охрестили» музику «Гайдамаків» у Німеччині) – це музика українська. Зрештою, й самі хлопці кажуть, що їх пісні походять від їхніх сердець, від їхнього національного коріння.
Минулий рік для «Гайдамаків» виявився особливо вдалим за межами батьківщини. Вони побували на кількох дуже престижних світових музичних фестивалях. Розповідями про останні мандри європейськими сценами та роздумами про український «шоубіз» (до речі, «Гайдамаки» – перший гурт в Україні, з яким підписала контракт одна з найбільших звукозаписуючих компаній у світі – ЕМІ) поділились із кореспондентом «Високого Замку» вокаліст гурту Сашко Ярмола та тромбоніст Руслан Трочинський.
Олександр Ярмола. Ми побували на кількох дуже великих музичних фестивалях у Німеччині, Естонії, Польщі, Чехії. На фестивалі в Рудольфштадті (Німеччина), до прикладу, було 14 сцен, на яких виступали групи з усього світу, навіть з острова Пасхи. Ми зіграли там чотири концерти. Згодом наша пісня «Сусідка» увішла до фестивального компакт-диска, до якого, до речі, увійшли пісні лише 20 гуртів із 200, які брали участь у фестивалі.
Про фестиваль в Естонії важко розповісти, треба було там бути! Безперечно одне: наша музика естонців вразила! Переважно в цьому фестивалі брали участь скандинавські виконавці, десь 50%, з України ми були єдині. Мали два виступи, і останній мав неймовірний успіх. Ми фактично закривали фестиваль. Грали останній концерт три години поспіль вночі.
Руслан Трочинський. Там кожної ночі відбувались концерти, і ми навіть кілька разів приходили на них, але помічали, що ближче до 3-ої години люди були вже досить втомленими, вони просто розходились. А коли виступали ми, все було навпаки: прийшло стільки людей, було стільки енергії! В ту ніч концерти відбувалися одночасно ще на трьох сценах, але усі глядачі сходились на наш виступ!
Олександр Ярмола. Ще один великий фестиваль був у Польщі – «ЄвроФолк». Тільки наш концерт тоді транслювали в прямому ефірі по сателіту в ті країни, де живуть поляки. До речі, його ще досі показують по цьому каналу.
- А що ж в Україні?
- Тут ми робимо свою роботу, поліпшуємо пісні, виводимо себе на якийсь вищий рівень. Хвиль навколо нас мало, але ми цим не переймаємось. Працюємо якомога чесніше, і я думаю, рано чи пізно це дасть результат, і в Україні нас таки будуть знати.
У нашій країні зараз склалась така ситуація, що навколо нібито багато зірок, але немає жодного виконавця, який має якусь харизму. Наш шоу-бізнес з’їв усіх. От колись були «Брати Гадюкіни»... Зараз така музика здається просто неможливою, хоча саме вона і потрібна людям. Немає групи, яка співає про щось, всі просто белькочуть. Це означає, що музика не розвивається, а стоїть на місці, і то вже років 5-10.
Ми хоч і працюємо не в Україні, але для України. А якби ми працювали на Україну, нам би довелось продати все, що маємо. Ми хочемо заробляти гроші самі і ні в кого нічого не просити.
- І попри це в Україні і на Заході активно продається ваш перший альбом, щоправда, під «шапкою» гурту Еміра Кустуріци «No smoking orchestra» ...
Руслан Трочинський. Справді, такі диски ми знайшли, наприклад, у Чехії, згодом вони виринули у Донецьку, а тепер і на київській Петрівці. Як ми з’ясували, їх виготовляють пірати з Москви, і боротися з ними ми не в змозі. Це може робити хіба багатий звукозаписуючий лейбл, який би серйозно за нас взявся.
- Але ж ви підписали контракт на п’ять альбомів із ЕМІ?.. До речі, як справи з вашим новим альбомом?
Олександр Ярмола. В тому-то і проблема. Деякий матеріал для нового альбому ми вже маємо, і він нам подобається. Зробили його на певного слухача і знаємо, що цій категорії людей він теж сподобається. Але нашим партнерам, з якими ми підписали контракт, представництву ЕМІ в Україні, він не до смаку. Хочу сказати про таких менеджерів: не треба радіти, підписуючи з ними контракт. У представництвах великих звукозаписуючих компаній в Україні сидять такі самі обмежені люди, як і скрізь. Тільки ярмо собі на шию вішаєш. Для нас цей контракт є ярмом вже досить довго, і це досить серйозно. Ці люди мають інший смак, не розуміють нас. Візьміть навіть ситуацію із нашими кліпами. Якщо компанія за нас взялась, вона повинна нас розкручувати, знімати нам відеоролики, але вона цього не робить. Там хочуть, щоб ми самі шукали собі спонсорів, а потім тільки відзвітуються перед головним офісом. Так, як було з Русланою, – вони підписали із нею контракт, але співачка сама знайшла спонсорів, які допомогли їй продати новий альбом. Тепер ЕМІ тільки приписує собі, що це вони продали стільки дисків Руслани. Насправді менеджери не вклали у цю справу ні копійки.
- Може, напередодні президентських виборів спонсорів буде легше знайти?..
- Ми не хочемо ні на кого працювати. Нам не подобається жоден кандидат. Точніше, нам не подобається політика.
- Знаю, що у вас збільшився склад гурту?..
- Так, зараз з нами працюють двоє дівчат із «Божичів». Співають з нами кілька пісень, які увійдуть до нового альбому. Ми вже виступали разом на фестивалях. Вони додали яскраву і необхідну барву до нашої музики.
Руслан Трочинський. Взагалі, нам дуже шкода, що такі гурти, як «Божичі» чи «Древо» існують у таких складних умовах... Ми ще можемо заробляти на себе за кордоном, а їм де заробляти? А такі гурти повинні бути, бо це необхідно, насамперед Україні.
- Якою є найбільша мрія «Гайдамаків» у даний момент?
Олександр Ярмола. Якби у нас було зараз трохи зайвих грошей, то ми б усі купили собі хати, десь на півдні Київської області, і там би й осіли...
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Олександр Ярмола: «Якби ми працювали на Україну, довелося б продати все, що маємо...»
Світ:
04011702s.jpg
Минулий рік для «Гайдамаків» виявився особливо вдалим за межами батьківщини. Вони побували на кількох дуже престижних світових музичних фестивалях. Розповідями про останні мандри європейськими сценами та роздумами про український «шоубіз» (до речі, «Гайдамаки» – перший гурт в Україні, з яким підписала контракт одна з найбільших звукозаписуючих компаній у світі – ЕМІ) поділились із кореспондентом «Високого Замку» вокаліст гурту Сашко Ярмола та тромбоніст Руслан Трочинський.
Олександр Ярмола. Ми побували на кількох дуже великих музичних фестивалях у Німеччині, Естонії, Польщі, Чехії. На фестивалі в Рудольфштадті (Німеччина), до прикладу, було 14 сцен, на яких виступали групи з усього світу, навіть з острова Пасхи. Ми зіграли там чотири концерти. Згодом наша пісня «Сусідка» увішла до фестивального компакт-диска, до якого, до речі, увійшли пісні лише 20 гуртів із 200, які брали участь у фестивалі.
Про фестиваль в Естонії важко розповісти, треба було там бути! Безперечно одне: наша музика естонців вразила! Переважно в цьому фестивалі брали участь скандинавські виконавці, десь 50%, з України ми були єдині. Мали два виступи, і останній мав неймовірний успіх. Ми фактично закривали фестиваль. Грали останній концерт три години поспіль вночі.
Руслан Трочинський. Там кожної ночі відбувались концерти, і ми навіть кілька разів приходили на них, але помічали, що ближче до 3-ої години люди були вже досить втомленими, вони просто розходились. А коли виступали ми, все було навпаки: прийшло стільки людей, було стільки енергії! В ту ніч концерти відбувалися одночасно ще на трьох сценах, але усі глядачі сходились на наш виступ!
Олександр Ярмола. Ще один великий фестиваль був у Польщі – «ЄвроФолк». Тільки наш концерт тоді транслювали в прямому ефірі по сателіту в ті країни, де живуть поляки. До речі, його ще досі показують по цьому каналу.
- А що ж в Україні?
- Тут ми робимо свою роботу, поліпшуємо пісні, виводимо себе на якийсь вищий рівень. Хвиль навколо нас мало, але ми цим не переймаємось. Працюємо якомога чесніше, і я думаю, рано чи пізно це дасть результат, і в Україні нас таки будуть знати.
У нашій країні зараз склалась така ситуація, що навколо нібито багато зірок, але немає жодного виконавця, який має якусь харизму. Наш шоу-бізнес з’їв усіх. От колись були «Брати Гадюкіни»... Зараз така музика здається просто неможливою, хоча саме вона і потрібна людям. Немає групи, яка співає про щось, всі просто белькочуть. Це означає, що музика не розвивається, а стоїть на місці, і то вже років 5-10.
Ми хоч і працюємо не в Україні, але для України. А якби ми працювали на Україну, нам би довелось продати все, що маємо. Ми хочемо заробляти гроші самі і ні в кого нічого не просити.
- І попри це в Україні і на Заході активно продається ваш перший альбом, щоправда, під «шапкою» гурту Еміра Кустуріци «No smoking orchestra» ...
Руслан Трочинський. Справді, такі диски ми знайшли, наприклад, у Чехії, згодом вони виринули у Донецьку, а тепер і на київській Петрівці. Як ми з’ясували, їх виготовляють пірати з Москви, і боротися з ними ми не в змозі. Це може робити хіба багатий звукозаписуючий лейбл, який би серйозно за нас взявся.
- Але ж ви підписали контракт на п’ять альбомів із ЕМІ?.. До речі, як справи з вашим новим альбомом?
Олександр Ярмола. В тому-то і проблема. Деякий матеріал для нового альбому ми вже маємо, і він нам подобається. Зробили його на певного слухача і знаємо, що цій категорії людей він теж сподобається. Але нашим партнерам, з якими ми підписали контракт, представництву ЕМІ в Україні, він не до смаку. Хочу сказати про таких менеджерів: не треба радіти, підписуючи з ними контракт. У представництвах великих звукозаписуючих компаній в Україні сидять такі самі обмежені люди, як і скрізь. Тільки ярмо собі на шию вішаєш. Для нас цей контракт є ярмом вже досить довго, і це досить серйозно. Ці люди мають інший смак, не розуміють нас. Візьміть навіть ситуацію із нашими кліпами. Якщо компанія за нас взялась, вона повинна нас розкручувати, знімати нам відеоролики, але вона цього не робить. Там хочуть, щоб ми самі шукали собі спонсорів, а потім тільки відзвітуються перед головним офісом. Так, як було з Русланою, – вони підписали із нею контракт, але співачка сама знайшла спонсорів, які допомогли їй продати новий альбом. Тепер ЕМІ тільки приписує собі, що це вони продали стільки дисків Руслани. Насправді менеджери не вклали у цю справу ні копійки.
- Може, напередодні президентських виборів спонсорів буде легше знайти?..
- Ми не хочемо ні на кого працювати. Нам не подобається жоден кандидат. Точніше, нам не подобається політика.
- Знаю, що у вас збільшився склад гурту?..
- Так, зараз з нами працюють двоє дівчат із «Божичів». Співають з нами кілька пісень, які увійдуть до нового альбому. Ми вже виступали разом на фестивалях. Вони додали яскраву і необхідну барву до нашої музики.
Руслан Трочинський. Взагалі, нам дуже шкода, що такі гурти, як «Божичі» чи «Древо» існують у таких складних умовах... Ми ще можемо заробляти на себе за кордоном, а їм де заробляти? А такі гурти повинні бути, бо це необхідно, насамперед Україні.
- Якою є найбільша мрія «Гайдамаків» у даний момент?
Олександр Ярмола. Якби у нас було зараз трохи зайвих грошей, то ми б усі купили собі хати, десь на півдні Київської області, і там би й осіли...
----------------------------------------------------
В тему:
"Гайдамаки" запишуть пісні з легендарним гуртом "Кобза"
«Океан Ельзи» виступив на «Сопоті»
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта