Церква споконвіку була Майданом, де вершилась духова революція, Майдан не так часто, однак ставав і Святилищем – місцем просвітлення тих, що «поміж»; місцем розпростовуванням хребтів, пробуджуючи свідомість від годинниково-механічного Так-Ні-ку-кування!
Софія і Майдан у Києві, немов Дійсність після другого пришестя Христа, де «Ми, Херувими, тайно .., три-святую пісню співаючи, відложили усяку житейську турботу..», в очікуванні Торжества Правди. Храм Софії – символ неба, Майдан – землі, що торкнувся Дна, а дно дотичне до нового прошарку, згідно якого належиться думати про наше наближення до Чогось. Бо чим ближче підходимо до вершини, тим більше дотикаємо дна; чим глибинніший рух, тим більший спротив; чим вище підносишся, тим сильніше притягується глибина.
Майдан створив велику телепатичну потугу завдяки вібраційному процесові, а Премудрість скоординовувала та розряджала напруженість, надавала знання, аби уникнути небезпек. Саме Церква і Майдан, наче подружня пара, з наближенням до Спів-Центру, здійснює зустріч «крайніх висот» - Верху і Низу, неба і землі. Центр не проміжок – його не існує, як і не існує в Україні – середнього класу. Середина, не розмежовуючи чіткого: Так і Ні, засвідчує лише половинчатість, животіння, розвоєння особистості та існування в невагомості. Однак, наше суспільство, з відсутністю середнього класу витворило феномен середнього роду – «напівінтеліґента», «напівлюдину», споживацько-поглинаюча суть якої втратила здатність «давати» та «ділитися». На жаль, це переважна більшість нашої адвокатури, доктори, вчителі, університетсько-академічна професура, духовенство. Їм напрочуд смакує «макдоналдський стандарт», бо «втративши природу солі», «воно» вишукує псевдоприправи, поволі стаючи неозначеною формою.
Софійність Майдану обійняла по-материнськи вкраїнське «заблукане дитя», підповідаючи знаками про необхідність та небезпеку стрімкого «сходження», про повноту часу пробудження людства, аби і «проміжні» не залишились на загомінках історії в убранні «вишитих хот-догів». Середній рід-клас, як і інтеліґенція в Україні – це викидень, відпадки від інтелектуально – культурного тіла, однак існують містично – втаємничені, науково – мистецькі «Схимники», котрі вершать історію за завісою невідомості. А «посередні» – зматеріалізовані напівінтеліґенти – «гамбургери у краватках та мерседесах» - без цінностей, вартостей, сидять на хабарях, турецьких пляжах, або викладають теологію, будучи членами масонських лож. За словами однієї представниці середнього «без-нас-у»*: «помаранчева революція відбулася завдяки нам – меценатам, аристократам – ми ж бо фінансували!» Велика омана і мана «середньо-за-ДОзованих», закоханих у власний труп, що служив повсякчас проституткою заради вигоди.
У Бога є чітке: Так і Ні, а все інше від диявола... Успіх «задозованих» є наслідком їхньої аґресивності, а не інтелектуальної праці. Тай інтелект – це ще не гарантія доброї волі, справжня домівка людини – її свідомість. Інтеліґентність – це Мудрість наближена до Премудрості, а не класова чи родова ознака. Отож, Софійний Майдан – не випадок, це закономірна організація структуризованих, «Готових до Прийняття» (Розп'яття-Прийняття), незалежно від класової приналежності. Майдан – це «манна з неба» для виживання України та світу, і жодна конфесія, жодна партія, персона не може бути зачислена до особливих чи заслужених. Майдан – це поєднaння Божого Провидіння з українським «випаленим» матеріалом, для народження Нового Храму. Адже народження, відбувається власне «великим входом» у «врата Тайни». Тому, і гимн свідомих: «Боже, нам єдність подай» модулюється в «Разом нас багато – нас не подолати». Важливість загалу – усвідомити загальну неподоланість в одиницях; важливість одиниць – цілеспрямовувати світоглядно «вглибінь» загал.
Гадаю, Україна ніколи не розвиватиметься згідно знаних стандартів, і допоки нам робитимуть ведмежу послугу запросин до європейського застілля, атмосферні буревії рознесуть горстку міжнародного капіталу, котрі об'єднались для відмежування від «варварів». Судороги сьогоднішнього світу є свідченням «сшестя» Тиску... А прибрана «нечисть», ті що «напів» - шукають декорацій, ставлячи умови для «Торкненних». Ще не вродився той, хто «Премудрість» ошукає своїм мудраґельством.
Майбутнє наскрізь просякає наше теперішнє. І саме рухом зверху вниз, майбутнє все глибше проникає в підсвідомість і безсвідомість доти, допоки не відбудеться цілковите зцілення, преображення.
Спочатку проходить в Природі тривала завуальована підготовка, за якою іде стрімка конденсація та нове народження; швидка трансформація, що у своїй світлоносній спонтанності видається чудом. Софія і Майдан повстали справді чудом – для зовнішніх і внутрішніх, свідомий Дух бо ступає кроками найвищої концентрації, породжуючи провідну силу – справжню українську інтеліґенцію.
На Майдані коло Церкви триває революція – колективна трансформація для загальної Зреалізованості – як єдиного Шляху!
* Крадіж ікон з храмів та перепродування іменується тепер середнім бізнесом, лепта ж бо щонеділі подається на тацу!
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
На Майдані коло Церкви – революція...і-де...?
Світ:
Майдан створив велику телепатичну потугу завдяки вібраційному процесові, а Премудрість скоординовувала та розряджала напруженість, надавала знання, аби уникнути небезпек. Саме Церква і Майдан, наче подружня пара, з наближенням до Спів-Центру, здійснює зустріч «крайніх висот» - Верху і Низу, неба і землі. Центр не проміжок – його не існує, як і не існує в Україні – середнього класу. Середина, не розмежовуючи чіткого: Так і Ні, засвідчує лише половинчатість, животіння, розвоєння особистості та існування в невагомості. Однак, наше суспільство, з відсутністю середнього класу витворило феномен середнього роду – «напівінтеліґента», «напівлюдину», споживацько-поглинаюча суть якої втратила здатність «давати» та «ділитися». На жаль, це переважна більшість нашої адвокатури, доктори, вчителі, університетсько-академічна професура, духовенство. Їм напрочуд смакує «макдоналдський стандарт», бо «втративши природу солі», «воно» вишукує псевдоприправи, поволі стаючи неозначеною формою.
Софійність Майдану обійняла по-материнськи вкраїнське «заблукане дитя», підповідаючи знаками про необхідність та небезпеку стрімкого «сходження», про повноту часу пробудження людства, аби і «проміжні» не залишились на загомінках історії в убранні «вишитих хот-догів». Середній рід-клас, як і інтеліґенція в Україні – це викидень, відпадки від інтелектуально – культурного тіла, однак існують містично – втаємничені, науково – мистецькі «Схимники», котрі вершать історію за завісою невідомості. А «посередні» – зматеріалізовані напівінтеліґенти – «гамбургери у краватках та мерседесах» - без цінностей, вартостей, сидять на хабарях, турецьких пляжах, або викладають теологію, будучи членами масонських лож. За словами однієї представниці середнього «без-нас-у»*: «помаранчева революція відбулася завдяки нам – меценатам, аристократам – ми ж бо фінансували!» Велика омана і мана «середньо-за-ДОзованих», закоханих у власний труп, що служив повсякчас проституткою заради вигоди.
У Бога є чітке: Так і Ні, а все інше від диявола... Успіх «задозованих» є наслідком їхньої аґресивності, а не інтелектуальної праці. Тай інтелект – це ще не гарантія доброї волі, справжня домівка людини – її свідомість. Інтеліґентність – це Мудрість наближена до Премудрості, а не класова чи родова ознака. Отож, Софійний Майдан – не випадок, це закономірна організація структуризованих, «Готових до Прийняття» (Розп'яття-Прийняття), незалежно від класової приналежності. Майдан – це «манна з неба» для виживання України та світу, і жодна конфесія, жодна партія, персона не може бути зачислена до особливих чи заслужених. Майдан – це поєднaння Божого Провидіння з українським «випаленим» матеріалом, для народження Нового Храму. Адже народження, відбувається власне «великим входом» у «врата Тайни». Тому, і гимн свідомих: «Боже, нам єдність подай» модулюється в «Разом нас багато – нас не подолати». Важливість загалу – усвідомити загальну неподоланість в одиницях; важливість одиниць – цілеспрямовувати світоглядно «вглибінь» загал.
Гадаю, Україна ніколи не розвиватиметься згідно знаних стандартів, і допоки нам робитимуть ведмежу послугу запросин до європейського застілля, атмосферні буревії рознесуть горстку міжнародного капіталу, котрі об'єднались для відмежування від «варварів». Судороги сьогоднішнього світу є свідченням «сшестя» Тиску... А прибрана «нечисть», ті що «напів» - шукають декорацій, ставлячи умови для «Торкненних». Ще не вродився той, хто «Премудрість» ошукає своїм мудраґельством.
Майбутнє наскрізь просякає наше теперішнє. І саме рухом зверху вниз, майбутнє все глибше проникає в підсвідомість і безсвідомість доти, допоки не відбудеться цілковите зцілення, преображення.
Спочатку проходить в Природі тривала завуальована підготовка, за якою іде стрімка конденсація та нове народження; швидка трансформація, що у своїй світлоносній спонтанності видається чудом. Софія і Майдан повстали справді чудом – для зовнішніх і внутрішніх, свідомий Дух бо ступає кроками найвищої концентрації, породжуючи провідну силу – справжню українську інтеліґенцію.
На Майдані коло Церкви триває революція – колективна трансформація для загальної Зреалізованості – як єдиного Шляху!
* Крадіж ікон з храмів та перепродування іменується тепер середнім бізнесом, лепта ж бо щонеділі подається на тацу!
-----------------------------------------
В тему:
Скільки коштує Традиція...?
Добра Новина для Четвертого Переходу
Євангеліє наполовину сфальсифіковане?
МИ, БРАХМАНИ І КШАТРІЇ, або практика Сонячної Революції
У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм
Текст книги І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень»
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи