На запитання Бі-Бі-Сі відповідає Андрій Волик – директор центру детекції брехні компанії Арго-А.
Бі-Бі-Сі. Останнім часом українці все частіше чують словосполучення “детектор брехні”. Наскільки популярним є в Україні використання того приладу?
Андрій Волик: Починаючи з 2004 року дані послуги користуються великим попитом, який щомісяця зростає від 70 до 80%. Можу похизуватися, що у 2005 році Україна закупила найбільше поліграфів у Європі у порівнянні з іншими країнами, у тому числі з Польщею та Росією.
Бі-Бі-Сі: А чим би ви пояснили такий сплеск популярності детекторів брехні в Україні?
Андрій Волик: До 2004 року були певні закомплексованості, можливо, певні політичні мотиви, можливо, інші якісь міркування, але після так званих “помаранчевих подій” народ став розкутіший, сміливіший... Спокійно люди телефонують і відкрито замовляють наші послуги. Раніше було “давайте зустрінемося на нейтральній території, щоб не в нас і не в вас”... Зараз народ став якийсь вільніший, відкритіший, не такий заляканий, як був раніше. Я порівнюю для себе і сам задаюся таким питанням: чому так? Мабуть, настала вже нагальна потреба в українських комерційних структур, приватних осіб, державних закладах знати правду. Відмінність демократичного суспільства від тоталітарного в тому, що ми як громадяни демократичної держави маємо право говорити неправду, але наш потенційний (або реальний) роботодавець, який дає нам можливість заробляти (відповідно до нашого фаху та інтелектуальних здібностей) має право знати правду про тих, з ким він буде працювати чи з ким вже працює.
Бі-Бі-Сі: Здобувати інформацію можна по-різному: або законним, або незаконним шляхом. Наскілько врегульовано законом використання детектора брехні в Україні?
Андрій Волик: У 62-х демократичних країнах світу, в тому числі і в Україні, цей інструмент є легальним, цілком дозволеним, який не суперечить чинному законодавству. Жодній статті. Це цілком добровільна справа. Ніхто нікого силоміць нікуди не веде. Люди підписують мінімум дві заяви, де вони дають добровільну згоду - без залякування, без примусу - пройти перевірку на поліграфі. В тому числі вони підписуються і там, де я їм гарантую своїм підписом, що вони мають право у будь-який момент відмовитися від співбесіди і взагалі від тесту. В будь-який момент.
Бі-Бі-Сі. Я хотіла уточнити, український закон дозволяє використання детекторів чи не забороняє?
Андрій Волик: Не забороняє.
Бі-Бі-Сі. Але я пригадую, як 5 травня цього року міністр юстиції Сергій Головатий сказав, що прийом на роботу державних службовців з використанням детектора брехні незаконний...
Андрій Волик: Він має право на таку думку. Я ж не бачу незаконності чи порушень прав людини в тому, що є стандартною процедурою в 62-х демократичних країнах світу.
Якщо це може принести людям користь, якщо ми таким чином можемо дати людині можливість врятувати свої честь та гідність, якщо вона необгрунтовано десь обвинувачується, або коли хтось упереджено ставиться до неї, тому що вона, до прикладу, не може дивитися пильно в очі, на відміну від інших людей, з допомогою поліграфа можна довести, що людина йде на роботу з цілком нормальними, чесними, лояльними до компанії намірами. То чому відмовляти людині в можливості використати такий засіб?
Бі-Бі-Сі: Скажіть, будь-ласка, в яких галузях життя використовуються зараз детектори брехні?
Андрій Волик: Детектори брехні використовуються у трьох основних сферах - у комерційному секторі, приватними особами та у державних структурах. Понад 80% припадає на комерційний сектор.
Бі-Бі-Сі: А які питання цікавлять комерційний сектор?
Андрій Волик: Комерційний сектор цікавлять питання, які реальні причини працевлаштування людини, чи є у неї наркотична та алкогольна залежність, чи в її минулому були якісь розкриті чи нерозкриті кримінальні порушення, чи вона має зброю, чи її наміри стосовно даної компанії є щирими, як звільнялли її з попередніх місць роботи, чи крала вона щось у своїх попередніх роботодавців, чи працювала на конкурентів, чи вона “job-jumper”, а чи сумлінний працівник, який прагне працювати на компанію і на своє благо. При періодичних перевірках люди хочуть знати, чи в той час, як людина працює на компанію, вона вчинила щось таке, за що її можна було звільнити. І ще досить широкий спектр питань, які ми покриваємо, - це спецперевірки у ході службових розслідувань. Наприклад, на підприємстві трапилась крадіжка. Звертаються до нас і просять встановити, хто з цих 20 чоловік причетний до цього злочину, який буває нерозкритим роками. А в той час у колективі накопичується нездорова атмосфера. Інших способів легальних та демократичних, де ніхто нікого не кусає, не б‘є, не принижує, поки що світова наука ще не придумала. Знову ж таки наголошую, питання, які б принижували людську (чоловічу чи жіночу) гідність, такі, як статева тематика, релігійні та політичні уподобання, - таких питань ніколи не ставиться.
Бі-Бі-Сі. А я на сайті у вас прочитала таке: “За допомогою поліграфних перевірок ми можемо встановити психопатичні риси”. Чи не здається вам, що це – порушення прав людини?
Андрій Волик: Це тільки вказується те, що це можливо. Можливо таке робити, але ми цього не робимо. Ми працюємо лише за початковим замовленням. Наприклад, трапилася крадіжка і треба виявити, хто це зробив. І ще хочу сказати вам одну важливу річ. Поліграф – це не просто інструмент, який шукає погану людину. Це інструмент, який необгрунтовано обвинувачену людину може очистити, довести іншим, що вона була овинувачена суб‘єктивно, що ця людина є чесною. Таке трапляється досить часто. Відсотків 90 замовників, які звертаються до нас, судять суб‘єктивно про людей, з якими вони працюють. На жаль. І якщо немає іншого способу, як довести непричетність людини та її правдивість і порядність, то в даному випадку на допомогу приходить поліграф.
Бі-Бі-Сі. Чи звертаються до вас державні структури і з якими питаннями?
Андрій Волик: Звертаються державні структури відповідного характеру. Але ми не можемо розголошувати назви клієнтів ані комерційних, ані державних. Що стосується приватних звернень, то найпоширеніші питання, зраджував чловік дружині чи не зраджував, чи зраджує коханий, стосовно якого жіночка має серйозні наміри влаштовувати шлюб?
Бі-Бі-Сі. Як часто вас питають “зраджують чи не зраджують”?
Андрій Волик: Для приватних осіб цей вид послуг – найважливіший. Це найперше питання, яке цікавить приватних осіб, що звертаються до нас. Друге – це чи вживає дитина наркотики чи ні, бо упродовж перших півроку іншими способами важко визначити, чи вживає дитина маріхуану чи якісь там пігулки.
Бі-Бі-Сі. Який відсоток ваших клієнтів становлять такі клієнти?
Андрій Волик: Саме приватні особи – це десь відсотків від 8 до 9. Найбільше – комерційний сектор – у певні місяці доходить і до 90%. На державні структури припадає від 3 до 5%.
-------------------------------
Коментар НО:
Диявол знищує сам себе. Люди настільки забрехались, що це стало небезпечним для їхнього існування. Дивовижно, але тотальна брехливість + високі технології повертають до усвідомлення, що найкраща життєва стратегія - це бути чесним і правдивим.
Збулося євангельське пророцтво: "Нічого бо нема схованого, що б не відкрилось, і скритого, що б не виявилось. Ось чому те, що ви сказали потемки, почується при світлі; і те, що ви говорили на вухо по сховках, оголоситься на крівлях" (Лука 12.2-3). Справді, що б ви не робили і де б ви сьогодні не знаходились - в робочому кабінеті, душовій кабіні чи ліжку - майте на увазі, що все це може записуватися і транслюватися по радіо чи телебаченню.
Тож якщо хочеш бути вільним і ефективним - живи, неначе ти постійно перебуваєш у прямому ефірі і неначе за тобою спостерігають мільйони.
Наші предки визнавали лише такий спосіб життя і називали його Шляхом Слави. Час оновити цю добру традицію, бо вона веде до перемоги.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Час істини
Світ:
06051303e.jpg
Бі-Бі-Сі. Останнім часом українці все частіше чують словосполучення “детектор брехні”. Наскільки популярним є в Україні використання того приладу?
Андрій Волик: Починаючи з 2004 року дані послуги користуються великим попитом, який щомісяця зростає від 70 до 80%. Можу похизуватися, що у 2005 році Україна закупила найбільше поліграфів у Європі у порівнянні з іншими країнами, у тому числі з Польщею та Росією.
Бі-Бі-Сі: А чим би ви пояснили такий сплеск популярності детекторів брехні в Україні?
Андрій Волик: До 2004 року були певні закомплексованості, можливо, певні політичні мотиви, можливо, інші якісь міркування, але після так званих “помаранчевих подій” народ став розкутіший, сміливіший... Спокійно люди телефонують і відкрито замовляють наші послуги. Раніше було “давайте зустрінемося на нейтральній території, щоб не в нас і не в вас”... Зараз народ став якийсь вільніший, відкритіший, не такий заляканий, як був раніше. Я порівнюю для себе і сам задаюся таким питанням: чому так? Мабуть, настала вже нагальна потреба в українських комерційних структур, приватних осіб, державних закладах знати правду. Відмінність демократичного суспільства від тоталітарного в тому, що ми як громадяни демократичної держави маємо право говорити неправду, але наш потенційний (або реальний) роботодавець, який дає нам можливість заробляти (відповідно до нашого фаху та інтелектуальних здібностей) має право знати правду про тих, з ким він буде працювати чи з ким вже працює.
Бі-Бі-Сі: Здобувати інформацію можна по-різному: або законним, або незаконним шляхом. Наскілько врегульовано законом використання детектора брехні в Україні?
Андрій Волик: У 62-х демократичних країнах світу, в тому числі і в Україні, цей інструмент є легальним, цілком дозволеним, який не суперечить чинному законодавству. Жодній статті. Це цілком добровільна справа. Ніхто нікого силоміць нікуди не веде. Люди підписують мінімум дві заяви, де вони дають добровільну згоду - без залякування, без примусу - пройти перевірку на поліграфі. В тому числі вони підписуються і там, де я їм гарантую своїм підписом, що вони мають право у будь-який момент відмовитися від співбесіди і взагалі від тесту. В будь-який момент.
Бі-Бі-Сі. Я хотіла уточнити, український закон дозволяє використання детекторів чи не забороняє?
Андрій Волик: Не забороняє.
Бі-Бі-Сі. Але я пригадую, як 5 травня цього року міністр юстиції Сергій Головатий сказав, що прийом на роботу державних службовців з використанням детектора брехні незаконний...
Андрій Волик: Він має право на таку думку. Я ж не бачу незаконності чи порушень прав людини в тому, що є стандартною процедурою в 62-х демократичних країнах світу.
Якщо це може принести людям користь, якщо ми таким чином можемо дати людині можливість врятувати свої честь та гідність, якщо вона необгрунтовано десь обвинувачується, або коли хтось упереджено ставиться до неї, тому що вона, до прикладу, не може дивитися пильно в очі, на відміну від інших людей, з допомогою поліграфа можна довести, що людина йде на роботу з цілком нормальними, чесними, лояльними до компанії намірами. То чому відмовляти людині в можливості використати такий засіб?
Бі-Бі-Сі: Скажіть, будь-ласка, в яких галузях життя використовуються зараз детектори брехні?
Андрій Волик: Детектори брехні використовуються у трьох основних сферах - у комерційному секторі, приватними особами та у державних структурах. Понад 80% припадає на комерційний сектор.
Бі-Бі-Сі: А які питання цікавлять комерційний сектор?
Андрій Волик: Комерційний сектор цікавлять питання, які реальні причини працевлаштування людини, чи є у неї наркотична та алкогольна залежність, чи в її минулому були якісь розкриті чи нерозкриті кримінальні порушення, чи вона має зброю, чи її наміри стосовно даної компанії є щирими, як звільнялли її з попередніх місць роботи, чи крала вона щось у своїх попередніх роботодавців, чи працювала на конкурентів, чи вона “job-jumper”, а чи сумлінний працівник, який прагне працювати на компанію і на своє благо. При періодичних перевірках люди хочуть знати, чи в той час, як людина працює на компанію, вона вчинила щось таке, за що її можна було звільнити. І ще досить широкий спектр питань, які ми покриваємо, - це спецперевірки у ході службових розслідувань. Наприклад, на підприємстві трапилась крадіжка. Звертаються до нас і просять встановити, хто з цих 20 чоловік причетний до цього злочину, який буває нерозкритим роками. А в той час у колективі накопичується нездорова атмосфера. Інших способів легальних та демократичних, де ніхто нікого не кусає, не б‘є, не принижує, поки що світова наука ще не придумала. Знову ж таки наголошую, питання, які б принижували людську (чоловічу чи жіночу) гідність, такі, як статева тематика, релігійні та політичні уподобання, - таких питань ніколи не ставиться.
Бі-Бі-Сі. А я на сайті у вас прочитала таке: “За допомогою поліграфних перевірок ми можемо встановити психопатичні риси”. Чи не здається вам, що це – порушення прав людини?
Андрій Волик: Це тільки вказується те, що це можливо. Можливо таке робити, але ми цього не робимо. Ми працюємо лише за початковим замовленням. Наприклад, трапилася крадіжка і треба виявити, хто це зробив. І ще хочу сказати вам одну важливу річ. Поліграф – це не просто інструмент, який шукає погану людину. Це інструмент, який необгрунтовано обвинувачену людину може очистити, довести іншим, що вона була овинувачена суб‘єктивно, що ця людина є чесною. Таке трапляється досить часто. Відсотків 90 замовників, які звертаються до нас, судять суб‘єктивно про людей, з якими вони працюють. На жаль. І якщо немає іншого способу, як довести непричетність людини та її правдивість і порядність, то в даному випадку на допомогу приходить поліграф.
Бі-Бі-Сі. Чи звертаються до вас державні структури і з якими питаннями?
Андрій Волик: Звертаються державні структури відповідного характеру. Але ми не можемо розголошувати назви клієнтів ані комерційних, ані державних. Що стосується приватних звернень, то найпоширеніші питання, зраджував чловік дружині чи не зраджував, чи зраджує коханий, стосовно якого жіночка має серйозні наміри влаштовувати шлюб?
Бі-Бі-Сі. Як часто вас питають “зраджують чи не зраджують”?
Андрій Волик: Для приватних осіб цей вид послуг – найважливіший. Це найперше питання, яке цікавить приватних осіб, що звертаються до нас. Друге – це чи вживає дитина наркотики чи ні, бо упродовж перших півроку іншими способами важко визначити, чи вживає дитина маріхуану чи якісь там пігулки.
Бі-Бі-Сі. Який відсоток ваших клієнтів становлять такі клієнти?
Андрій Волик: Саме приватні особи – це десь відсотків від 8 до 9. Найбільше – комерційний сектор – у певні місяці доходить і до 90%. На державні структури припадає від 3 до 5%.
-------------------------------
Коментар НО:
Диявол знищує сам себе. Люди настільки забрехались, що це стало небезпечним для їхнього існування. Дивовижно, але тотальна брехливість + високі технології повертають до усвідомлення, що найкраща життєва стратегія - це бути чесним і правдивим.
Збулося євангельське пророцтво: "Нічого бо нема схованого, що б не відкрилось, і скритого, що б не виявилось. Ось чому те, що ви сказали потемки, почується при світлі; і те, що ви говорили на вухо по сховках, оголоситься на крівлях" (Лука 12.2-3). Справді, що б ви не робили і де б ви сьогодні не знаходились - в робочому кабінеті, душовій кабіні чи ліжку - майте на увазі, що все це може записуватися і транслюватися по радіо чи телебаченню.
Тож якщо хочеш бути вільним і ефективним - живи, неначе ти постійно перебуваєш у прямому ефірі і неначе за тобою спостерігають мільйони.
Наші предки визнавали лише такий спосіб життя і називали його Шляхом Слави. Час оновити цю добру традицію, бо вона веде до перемоги.
Хай Буде!
-----------------------------------
В тему:
Честь і Слава
Адреналіновий тест
Добра Новина для Четвертого Переходу
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта