Музею хліба виповнилося двадцять років. Саме такого музею, напевне, немає більше ніде на землі, крім України – здавна знаної як житниці Європи. Аби прищепити молодому поколінню любов до землі, до хліба, до людей цієї благодатної професії, 1983 року Міністерство науки і освіти України при Державному еколого-натуралістичному центрі втілило новаторську ідею – створило справжній храм пошанування хліба.
У Музеї хліба, що на вулиці Вишгородській, 19, зібрано майже дві тисячі експонатів, які розповідають про історію вирощування зернових культур, про вагу хліба для людини. Понад сімдесят короваїв з усіх куточків України наче символічно об’єднують націю навколо того, без чого щодня не обходиться жодна родина.
Розповідає музейна колекція і про вітчизняних науковців, котрі працюють, аби вивести нові сорти пшениці, які задовольняли б харчову промисловість високою якістю зерна. Серед згаданих – творці золотого колоса – В. Ремесло, В.Юр’єв, Ф.Кириченко.
Музей знайомить із кращими творами українського поетичного надбання: від класика Тараса Шевченка до неокласика Бориса Олійника. Є тут і екзотичні експонати. Приміром, космічний хліб. Музей отримав його в подарунок від двічі Героя СРСР космонавта П.Поповича. Також представлені національні хлібні вироби наших сусідів – Білорусі, Росії, Казахстану, Вірменії, Грузії, Азербайджану, Литви, Латвії та інших країн.
1999-го та 2000 років в Україні було проведено Всеукраїнський конкурс «Хліб очима дітей». Тисячі школярів та дошкільнят надіслали свої роботи, а переможці отримали грамоти Українського державного еколого-натуралістичного центру й навіть путівки до табору відпочинку «Юннат».
Проте не тільки в Києві існує такий музей, а й в інших куточках країни. Загалом їх близько двохсот. Утім, це пришкільні чи пригосподарські заклади. Серед них найкращими вважаються Тернопільський, Севастопольський, Кам’янець-Подільський еколого-натуралістичні центри.
Тисячі й тисячі відвідувачів щороку приходять до музеїв хліба, здебільшого це іноземці. Для них Україна досі асоціюється з пшеничними ланами, блакитним небом, хлібом-сіллю та традиційною гостинністю.
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Короваї, що об’єднують націю
Світ:
Розповідає музейна колекція і про вітчизняних науковців, котрі працюють, аби вивести нові сорти пшениці, які задовольняли б харчову промисловість високою якістю зерна. Серед згаданих – творці золотого колоса – В. Ремесло, В.Юр’єв, Ф.Кириченко.
Музей знайомить із кращими творами українського поетичного надбання: від класика Тараса Шевченка до неокласика Бориса Олійника. Є тут і екзотичні експонати. Приміром, космічний хліб. Музей отримав його в подарунок від двічі Героя СРСР космонавта П.Поповича. Також представлені національні хлібні вироби наших сусідів – Білорусі, Росії, Казахстану, Вірменії, Грузії, Азербайджану, Литви, Латвії та інших країн.
1999-го та 2000 років в Україні було проведено Всеукраїнський конкурс «Хліб очима дітей». Тисячі школярів та дошкільнят надіслали свої роботи, а переможці отримали грамоти Українського державного еколого-натуралістичного центру й навіть путівки до табору відпочинку «Юннат».
Проте не тільки в Києві існує такий музей, а й в інших куточках країни. Загалом їх близько двохсот. Утім, це пришкільні чи пригосподарські заклади. Серед них найкращими вважаються Тернопільський, Севастопольський, Кам’янець-Подільський еколого-натуралістичні центри.
Тисячі й тисячі відвідувачів щороку приходять до музеїв хліба, здебільшого це іноземці. Для них Україна досі асоціюється з пшеничними ланами, блакитним небом, хлібом-сіллю та традиційною гостинністю.
----------------------------------------------------
В тему:
Хліб “од зайчика” в Мурманську
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи