Голова Наукового товариства імені С. Подолинського професор Володимир Шевчук, 53 роки, вважає завчасною купівлю-продаж земель несільськогосподарського призначення.
Чому останнім часом у світі почастішали економічні кризи?
— Найбільші цінності приходять на Землю з космосу. Насамперед енергія сонця. І не та, що акумулювалася в покладах вугілля, нафти, газу — вони ж бо вичерпуються. А поновлювальна — це те, що вирощують на землі.
Тому основою світової грошово-фінансової системи має бути вартість тонни злаків — пшениці, рису, кукурудзи. А не золота, срібла, нафти чи газу.
Тобто на світові економічні процеси мають упливати не нафта й газ, а злакові культури?
— Так. Хоча нафта, газ та інші поклади енергоносіїв також органічний світ. Але це результат фотосинтезу минулих епох. Сучасний фотосинтез проявляється в щорічному врожаї сільгоспкультур. Землеробство й хліборобство є продуктивною сферою. А промисловість, транспорт та інші, що спалюють енергію, — безплідними. Хоча це не означає, що треба применшувати їхню значимість. Але варто мати на увазі субординацію. Відносне має бути підпорядковане абсолютному.
Нині три мільярди землян, тобто кожний другий мешканець планети, мають лише по 5–10 гривень доходу на добу. Людство голодує, відчуваючи брак оцих абсолютних благ.
Що слід зробити в Україні?
— Ми маємо чорноземи, що накопичувалися тисячоліттями, й унікальну національну економічну наукову школу. Тож насамперед треба покласти в основу економічної теорії та практичної освіти природні закони економічного буття.
Український дисидент, філософ, письменник та економіст Микола Руденко вказував, що слід зробити. Реформування економіки треба починати із сільського господарства. На нього мають працювати наука, промисловість, держава. Завданням усіх реформ аграрного сектору є підвищення родючості землі.
Руденко вважав, що в Україні за десять років можна довести вирощування врожаю зернових до 100 мільйонів тонн щорічно. Одночасно споруджувати елеватори й накопичувати зерно. І тоді нації, які ”сидять” сьогодні на нафтових і газових трубах та проїдають майбутнє своїх нащадків, рано чи пізно до нас звернуться з проханням продати їм зерно.
Чи може бути земля предметом купівлі-продажу?
— Може. Але тільки для тих, хто, господарюючи на ній, дотримуватиметься природних законів економічного буття. Тобто компенсуватиме поживні речовини землі, а не відбиратиме з урожаєм. Здавна так було: селянин спочатку нагодує землю, потім худобу, лише тоді думає про себе, а далі — про ремісництво й державу.
В українських містах як гриби ростуть хмарочоси. Водночас у європейському містобудуванні будинки ХХІ століття на метр площі споживають енергії в 30–40 разів менше, ніж в Україні. Наші новобудови — це діри, в які вилітає багатство нащадків. От у цьому разі заборони на продаж землі вкрай необхідні.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Україна здатна вирощувати 100 мільйонів тонн зерна щороку
Світ:
08080402e.jpg
— Найбільші цінності приходять на Землю з космосу. Насамперед енергія сонця. І не та, що акумулювалася в покладах вугілля, нафти, газу — вони ж бо вичерпуються. А поновлювальна — це те, що вирощують на землі.
Тому основою світової грошово-фінансової системи має бути вартість тонни злаків — пшениці, рису, кукурудзи. А не золота, срібла, нафти чи газу.
Тобто на світові економічні процеси мають упливати не нафта й газ, а злакові культури?
— Так. Хоча нафта, газ та інші поклади енергоносіїв також органічний світ. Але це результат фотосинтезу минулих епох. Сучасний фотосинтез проявляється в щорічному врожаї сільгоспкультур. Землеробство й хліборобство є продуктивною сферою. А промисловість, транспорт та інші, що спалюють енергію, — безплідними. Хоча це не означає, що треба применшувати їхню значимість. Але варто мати на увазі субординацію. Відносне має бути підпорядковане абсолютному.
Нині три мільярди землян, тобто кожний другий мешканець планети, мають лише по 5–10 гривень доходу на добу. Людство голодує, відчуваючи брак оцих абсолютних благ.
Що слід зробити в Україні?
— Ми маємо чорноземи, що накопичувалися тисячоліттями, й унікальну національну економічну наукову школу. Тож насамперед треба покласти в основу економічної теорії та практичної освіти природні закони економічного буття.
Український дисидент, філософ, письменник та економіст Микола Руденко вказував, що слід зробити. Реформування економіки треба починати із сільського господарства. На нього мають працювати наука, промисловість, держава. Завданням усіх реформ аграрного сектору є підвищення родючості землі.
Руденко вважав, що в Україні за десять років можна довести вирощування врожаю зернових до 100 мільйонів тонн щорічно. Одночасно споруджувати елеватори й накопичувати зерно. І тоді нації, які ”сидять” сьогодні на нафтових і газових трубах та проїдають майбутнє своїх нащадків, рано чи пізно до нас звернуться з проханням продати їм зерно.
Чи може бути земля предметом купівлі-продажу?
— Може. Але тільки для тих, хто, господарюючи на ній, дотримуватиметься природних законів економічного буття. Тобто компенсуватиме поживні речовини землі, а не відбиратиме з урожаєм. Здавна так було: селянин спочатку нагодує землю, потім худобу, лише тоді думає про себе, а далі — про ремісництво й державу.
В українських містах як гриби ростуть хмарочоси. Водночас у європейському містобудуванні будинки ХХІ століття на метр площі споживають енергії в 30–40 разів менше, ніж в Україні. Наші новобудови — це діри, в які вилітає багатство нащадків. От у цьому разі заборони на продаж землі вкрай необхідні.
В тему:
Сидимо на землі, а прогинаємось перед Європою
Стратегічний шлях прискореного розвитку українського суспільства – через аграрний сектор економіки
Органічна революція: від ідеології «відродження» до стратегії освоєння життєвого простору України
Юрій Возняк про відродження органічного землеробства в Україні
Біоорганічні добрива — біологічному землеробству
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта