Стомлені, засмаглі та веселі матроси, боцмани і капітан “Сварога” ще за кілька кілометрів махали з корабля своїм рідним та знайомим, які минулої п’ятниці зустріли їх у Київському річковому порту. Після палких обіймів, привітань та квітів щасливі моряки поділилися своїми враженнями від майже місячної мандрівки. Шістнадцять відважних Магелланів, які пропливли близько трьох тисяч кілометрів від Чернігова до Північного Дону, випробовували давньоруську лодію. У лютому цього року її зробили чернігівські майстри за зразком кораблів відчайдушних вікінгів. А ще моряки зібрали чимало цікавого матеріалу, який, як кажуть, опрацюють не в одній дисертації. До слова, на “Сварозі” зібралися зовсім різні люди: бізнесмени, лікарі, історики, моряки, льотчики. Екіпаж міжнародний, разом з українцями мандрували двоє білоруських науковців.
— Експедицію “Великий шовковий шлях” завершили вдало, проте вже в дорозі вносили зміни, які вплинули на експеримент та наукові дослідження,— розповів капітан “Сварога” Сергій Воронов.— Оскільки ми моделювали епоху Київської Русі, а тоді не було вісімнадцяти шлюзів Волго-Донського каскаду, то пропливли вздовж калмицького узбережжя, дійшли до місця з якого починався сухопутний волок Великого шовкового шляху.
Пригод та випробувань сучасним вікінгам вистачало. Першого ж дня в Азовському морі шторм порвав вітрило, потім зламали щоглу та кілька весел, окрім того, змушені були відрубати якір. По дорозі додому вийшло з ладу кермо, а на додаток ледь не загубили рятувального катера “Фортуна”.
Окрім вибриків стихії, “Сварог” зіткнувся і з деякими адміністративними “незручностями”. Приміром, у Росії українська лодія не підходить ні під одну з вимог безпеки тамтешнього судноплавства.
— Виявляється в сусідів з 1937 року діє закон, який забороняє іноземним суднам пропливати внутрішніми водними шляхами,— розповів помічник капітана Анатолій Помпеєв.— Вони не знали як класифікувати “Сварог”: чи то рибальський човен, чи то теплохід, адже в СНД нічого подібного немає. Певний час ми очікували в Ростові поки їхнє міністерство транспорту дозволило нам продовжити подорож. До слова, донські козаки подарували нам живого кабана. Днів через три його не стало...(сміється).
День на “Сварозі” починався о п’ятій ранку і тривав до восьмої вечора. Весь цей час моряки веслували. А ніч спали на човні або на березі. Щоправда, сучасним мандрівникам все ж було простіше: на відміну від древніх слов’ян мали з собою рацію та мобільні телефони.
Завідувач відділу археології НАН Білорусі Сергій Тарасов, який уже третій рік поспіль член екіпажу, розповів, що непорозумінь на кораблі не було, адже кожний знав свої обов’язки.
На жаль, бізнесмен Віталій Селівончик під час експедиції занедужав на морську хворобу.
— У перші два дні шторму опинився ніби у пеклі, поки звик до семиметрових хвиль,— пригадує Віталій.— Згодом пристосувався до погодних несподіванок, проте екстрім у нас був майже кожного дня.
Старший науковий співробітник інституту історії НАН Білорусі Андрій Кіштимов каже, що на “Сварозі” почувався справжнім вікінгом.
— Плавання на такій лодії — забута морська професія,— зазначає Андрій.— Команда вже її цілком опанувала, тому наступного року вирушимо в експедицію Бурштиновим шляхом.
Науково-дослідна експедиція “Великий шовковий шлях” четверта. Раніше Сергій Воронов організував подорож шляхом з варяг у греки, двічі частиною Шовкового шляху та мандрівку дорогами українських козаків, які 211 років тому прийшли на Тамань.
Завзятих моряків привітав голова Державної туристичної адміністрації Валерій Цибух. За його словами, науково-дослідну експедицію “Великий шовковий шлях” організовано за спеціальною програмою розвитку вітчизняного туризму. Крім того, від Київського міського голови Олександра Омельченка сучасні вікінги отримали Подяки, іменні годинники та нагрудні знаки.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Повернення “Сварога”
Світ:
03080702s.JPG
— Експедицію “Великий шовковий шлях” завершили вдало, проте вже в дорозі вносили зміни, які вплинули на експеримент та наукові дослідження,— розповів капітан “Сварога” Сергій Воронов.— Оскільки ми моделювали епоху Київської Русі, а тоді не було вісімнадцяти шлюзів Волго-Донського каскаду, то пропливли вздовж калмицького узбережжя, дійшли до місця з якого починався сухопутний волок Великого шовкового шляху.
Пригод та випробувань сучасним вікінгам вистачало. Першого ж дня в Азовському морі шторм порвав вітрило, потім зламали щоглу та кілька весел, окрім того, змушені були відрубати якір. По дорозі додому вийшло з ладу кермо, а на додаток ледь не загубили рятувального катера “Фортуна”.
Окрім вибриків стихії, “Сварог” зіткнувся і з деякими адміністративними “незручностями”. Приміром, у Росії українська лодія не підходить ні під одну з вимог безпеки тамтешнього судноплавства.
— Виявляється в сусідів з 1937 року діє закон, який забороняє іноземним суднам пропливати внутрішніми водними шляхами,— розповів помічник капітана Анатолій Помпеєв.— Вони не знали як класифікувати “Сварог”: чи то рибальський човен, чи то теплохід, адже в СНД нічого подібного немає. Певний час ми очікували в Ростові поки їхнє міністерство транспорту дозволило нам продовжити подорож. До слова, донські козаки подарували нам живого кабана. Днів через три його не стало...(сміється).
День на “Сварозі” починався о п’ятій ранку і тривав до восьмої вечора. Весь цей час моряки веслували. А ніч спали на човні або на березі. Щоправда, сучасним мандрівникам все ж було простіше: на відміну від древніх слов’ян мали з собою рацію та мобільні телефони.
Завідувач відділу археології НАН Білорусі Сергій Тарасов, який уже третій рік поспіль член екіпажу, розповів, що непорозумінь на кораблі не було, адже кожний знав свої обов’язки.
На жаль, бізнесмен Віталій Селівончик під час експедиції занедужав на морську хворобу.
— У перші два дні шторму опинився ніби у пеклі, поки звик до семиметрових хвиль,— пригадує Віталій.— Згодом пристосувався до погодних несподіванок, проте екстрім у нас був майже кожного дня.
Старший науковий співробітник інституту історії НАН Білорусі Андрій Кіштимов каже, що на “Сварозі” почувався справжнім вікінгом.
— Плавання на такій лодії — забута морська професія,— зазначає Андрій.— Команда вже її цілком опанувала, тому наступного року вирушимо в експедицію Бурштиновим шляхом.
Науково-дослідна експедиція “Великий шовковий шлях” четверта. Раніше Сергій Воронов організував подорож шляхом з варяг у греки, двічі частиною Шовкового шляху та мандрівку дорогами українських козаків, які 211 років тому прийшли на Тамань.
Завзятих моряків привітав голова Державної туристичної адміністрації Валерій Цибух. За його словами, науково-дослідну експедицію “Великий шовковий шлях” організовано за спеціальною програмою розвитку вітчизняного туризму. Крім того, від Київського міського голови Олександра Омельченка сучасні вікінги отримали Подяки, іменні годинники та нагрудні знаки.
В тему:
Човен “Сварог” прибув до Києва
В Чернігові закладено давньоруську лодію
Львівська марина
Чайка вирушає в похід
Усі на чайку!
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта